Справа № 757/7892/24-к Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2737/2024 Доповідач: ОСОБА_2
15 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 рокувідмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри в межах кримінального провадження №12023100060000821.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри в межах кримінального провадження №12023100060000821. Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 14.12.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10.01.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. Зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, с. 2 ст. 209 КК України.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, щослідчий суддя приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 на підозри, допустив неповноту і однобічність під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, не дослідив належним чином всі доводи та докази сторони захисту, а тому оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні 07.03.2024 сторона захисту наголошувала на тому, що ОСОБА_7 не має жодного відношення до даної справи та не набула статусу підозрюваної в межах даного кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 14.12.2023 та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10.01.2024 є необґрунтованими з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на наявність ознак того, що ОСОБА_7 вчинила будь-які дії, які трактуються стороною обвинувачення як заволодіння майном в особливо великих розмірах.
Відсутні також докази того, що ОСОБА_7 мала тісні зв'язки з ОСОБА_9 , що могло стати підставою для вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй правопорушення шляхом зловживання довірою.
На переконання апелянта, органом досудового розслідування належним чином не встановлено та не доведено заволодіння ОСОБА_7 чужим майном, а тому говорити про розпорядження останньою таким майном є перш за все передчасним.
Апелянт також вказує на те, що під час вручення повідомлення про підозру від 14.12.2023 та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10.01.2024 органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст. 276-278 КПК України, оскільки слідчий та/або прокурор не встановив точне місцезнаходження особи і саму особу, якій нібито були врученні повідомлення про підозру, а також не роз'яснив права підозрюваній, що є невід'ємним обов'язком процедури повідомлення про підозру.
Апелянт звертає увагу суду на те, що доказів на підтвердження того, що повідомлення про підозру були отриманні ОСОБА_7 чи то особою, яка має право на отримання такого поштового відправлення в матеріалах досудового розслідування відсутні.
Також на оскаржуваних повідомленнях про підозру відсутні підписи особи, якій таке повідомлення про підозру вручається та її захисника, що свідчить про те, що письмові повідомлення про підозру не були вручені у встановлений кримінально процесуальний строк, ні особисто ОСОБА_7 , ні за адресою її місця проживання.
Апелянт вважає, що дана справа є сфабрикованою, підозра необґрунтованою, а дії органу досудового розслідування спрямовані на переслідування ОСОБА_7 з невідомих причин.
Захисник зауважує на тому, що протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 18.05.2023 є доказом, на підставі якого орган досудового розслідування повинен був формувати підозри іншим учасникам кримінального провадження, в тому числі особі, яка наразі перебуває в якості свідка і в будь-який момент може залишити територію України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів судового провадження, що 16.02.2024 захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 14.12.2023 року та повідомлення про нову та заміну раніше повідомленої підозри від 10.01.2024 року в межах кримінального провадження № 12023100060000821 від 06.05.2023.
Дана скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру від 14.12.2023 та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10.01.2024 року є необґрунтованими, суперечливими, фактичні обставини не відповідають зазначеним у них кваліфікаціях та під час їх вручення допущено істотні порушення процесуальних прав ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні, а тому підлягають скасуванню.
Крім того, в органу досудового розслідування відсутні належні та допустимі докази для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, органом досудового розслідування не дотримано вимог ст.ст. 276-278 КПК України, а відомості, які зазначені органом досудового розслідування в підозрах є надуманими та суперечать матеріалам зібраним органом досудового розслідування в їх сукупності.
07.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні скаргизахисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 14.12.2023 року та повідомлення про нову та заміну раніше повідомленої підозри від 10.01.2024 року в межах кримінального провадження № 12023100060000821 від 06.05.2023.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, щодоводи сторони захисту, щодо обґрунтованості підстав для скасування повідомлення про підозру від 14.12.2023 року, не можуть лягти в основу підстав необґрунтованості пред'явленої підозри, оскільки доказів на підтвердження таких обставин немає.
Слідчий суддя зазначив, що стороною захисту до скарги не долучено доказів на підтвердження того, що повідомлення від 10.01.2024 року про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим не були дотримані вимоги ст.ст. 278, 279 КПК України, а повідомлення про підозру було здійснено за відсутності достатніх доказів, які давали б можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_7 причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати, що у ході розгляду скарги підлягає з'ясуванню дотримання у ході повідомлення про підозру вимог Глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, з чого вбачається, що стороною захисту в судовому засіданні не доведено факту того, що при здійсненні повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 органом досудового розслідування не було дотримано вимог положень ст.ст. 276-278 КПК України, а тому подана скарга задоволенню не підлягала.
Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, в межах викладених апелянтом доводів, колегія суддів виходить з такого.
КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 14.12.2023 року та повідомленні про нову та заміну раніше повідомленої підозри від 10.01.2024 року, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється остання із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами, у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Даний висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 14310/88) від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, доводи захисника про невідповідність повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, є необґрунтованими.
Посилання апелянта на порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, при цьому вони також були перевірені слідчим суддею, під час розгляду вище зазначеної скарги, однак не знайшли підтвердження.
Таким чином, підстав вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручене з грубим порушенням вимог КПК України, як про це зазначає сторона захисту, колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апелянта, що під час вручення повідомлення про підозру від 14.12.2023 та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10.01.2024 органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст. 276-278 КПК України, оскільки слідчий та/або прокурор не встановив точне місцезнаходження особи і саму особу, якій нібито були вручені повідомлення про підозру, а також не роз'яснив права підозрюваному, що є невід'ємним обов'язком процедури повідомлення про підозру, колегія суддів не приймає до уваги зауважуючи на наступному.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що згідно корінця повістки про виклик від 03.01.2024 слідчим ОСОБА_11 ОСОБА_7 викликалась на 07.01.2024 до СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві для вручення письмового повідомлення про нову підозру /т. 1 а.с. 39/ та відповідно до накладної поштового відправлення від 10.01.2024 /т. 1 а.с. 36/ підозрюваній ОСОБА_7 за місцем її проживання було направлено зокрема повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри, а також пам'ятку про процесуальні права та обов'язки.
Відтак, на переконання колегії суддів, що органом досудового розслідування вжито всіх передбачених законом заходів у кримінальному провадженні для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру та повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, і за таких обставин вона є підозрюваною у даному кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на наявність ознак того, що ОСОБА_7 вчинила будь-які дії, які трактуються стороною обвинувачення як заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також відсутні докази того, що ОСОБА_7 мала тісні зв'язки з ОСОБА_9 , що могло стати підставою для вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй правопорушення шляхом зловживання довірою, є безпідставними.
Оскільки, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4