Провадження № 11-кп/824/987/2024 Категорія: ч. 1 ст. 358 КК України
ЄУН: 757/4349/23-к Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
11 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального № 12022105060000781 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року, яким
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ірпінь, Київської області, громадянин України, українець, раніше не судимий, не одружений, з вищою освітою, працюючий юрисконсультом приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурорів ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_6
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що 5 вересня 2022 року, у невстановлений час, працюючи на посаді юрисконсульта приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 , знаходився в робочому приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи у вказаному місці, у ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на підробку офіційного документу, а саме: офіційного бланку приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 НСВ № 214589.
З метою доведення свого кримінально-протиправного умислу до кінця, з особистих інтересів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи те, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_6 , виконав власноруч підпис замість приватного нотаріуса ОСОБА_8 , в офіційному бланку приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 НСВ №214589.
Проте, у зв'язку з технічними помилками, ОСОБА_6 вирішив підробити інший офіційний бланк приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 .
Так, з метою доведення свого кримінально-протиправного умислу до кінця, з особистих інтересів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи те, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, 13 вересня 2022 року, у невстановлений час, ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці, в приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 , виконав власноруч підпис замість приватного нотаріуса ОСОБА_8 , в офіційному бланку приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_8 НСВ № 836422.
Дії ОСОБА_6 сторона обвинувачення кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується нотаріусом.
Не погоджуючись з вироком суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості; змінити в частині юридичної кваліфікації діяння у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується нотаріусом, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року, більш суворим, призначеним цим вироком, призначити до відбуття остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі. У решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що при призначені ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції проігнорував вимоги закону та не визначив обвинуваченому остаточне покарання з урахуванням вироку Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року. Таким чином, як зазначає прокурор, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тобто, не застосував до обвинуваченого ч. 4 ст. 70 КК України, яка підлягала обов'язковому застосуванню.
Крім цього, прокурор наголошує, що в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений підробив офіційний документ, який видається нотаріусом - заповіт. Не викликає жодних сумнівів, що обвинувачений вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, переслідуючи корисливу мету, в інтересах себе або третіх осіб, з метою протиправного заволодіння чужим майном. Однак, конкретні обставини кримінального провадження місцевим судом проігноровано, належної оцінки підвищеному рівню суспільної небезпеки вчиненого діяння та особі обвинуваченого не надано. Внаслідок чого, обвинуваченому несправедливо призначено найменш суворий вид кримінального покарання, зазначений у санкції відповідної правової норми Особливої частини КК України. З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 65 КК України, справедливим буде призначення винному реального покарання у виді обмеження волі.
Окрім того, як зазначає прокурор, кваліфікуючи діяння обвинуваченого, суд першої інстанції припустився ще однієї помилки у застосуванні закону України про кримінальну відповідальність. Абсолютно правильно пославшись на ч. 1 ст. 358 КК України, нелогічно та помилково визнав ОСОБА_6 винним у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, хоча органом досудового розслідування таке обвинувачення не висувалося. Відповідно до обвинувального акту та встановлених обставин кримінального провадження обвинувачений вчинив підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується нотаріусом.
Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , повідомлені у встановленому законом порядку про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явились, буд-яких заяв та клопотань не подавали.
Враховуючи позицію прокурора, захисника та обвинуваченого, зважаючи на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, захисника, який вважав вирок законним та заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що суд не був обізнаний про наявність іншого вироку, обвинувачення висунуте ОСОБА_6 ніким не заперечувалося, обвинуваченого, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону не у повному обсязі.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку розглядався у спрощеному провадженні, а тому встановлені досудовим розслідуванням та судом фактичні обставини кримінального провадження колегія суддів не переглядає відповідно до вимог ч. 1 ст. 394, ч. 1 ст. 404 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За змістом обвинувального акту ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується нотаріусом, та дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України.
Разом з тим, визнаючи ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального проступку за тих же обставин, які викладені в обвинувальному вироку, та кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 358 КК України, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини вчинення кримінального проступку та кваліфікувавши дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 358 КК України, визнав доведеним винуватість обвинуваченого у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування не інкримінувалось, тим самим, всупереч вимог ч. 1, ч. 3 ст. 337 КПК України, змінив обвинувачення, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
У зв'язку з встановленими обставинами, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підлягає зміні, а дії ОСОБА_6 кваліфікації за ч.1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується нотаріусом.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, то колегія суддів враховує таке.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та м'якості призначеного обвинуваченому покарання, яке, на думку прокурора, не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів доходить наступного висновку.
Згідно зі ст.. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст.. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з оскаржуваним вироком, вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, та його стадію, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він з вищою освітою, не одружений, офіційно працевлаштований, має місце реєстрації та місце проживання, де характеризується посередньо, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, щиро розкаюється у вчиненому, та дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу, і що саме таке покарання відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
З таким видом і розміром призначеного покарання погоджується й колегія суддів, враховуючи, що під час призначення виду та розміру покарання судом враховані й ті обставини, на неврахування яких послався прокурор в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів доходить висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав для призначення обвинуваченому більш суворого покарання.
Окрім того, колегія суддів враховує, що відповідно до положень ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:
1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно з вимогами ст.ст. 381, 382 КПК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.
Суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції наведені вимоги закону дотримані та судове рішення постановлено на підставі даних, наявних у матеріалах кримінального провадження.
Доводи прокурора про те, що при призначенні покарання обвинуваченому судом недотримані вимоги ст. 70 КК України та остаточне покарання не призначено з урахуванням вироку Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року відносно ОСОБА_6 , є безпідставними, оскільки матеріали кримінального провадження, у т.ч. відомості в обвинувальному акті, довідки про судимості, не містять будь-яких даних не тільки про вирок суду, який зазначається прокурором, а й даних про те, що ОСОБА_6 притягується до кримінальної відповідальності по іншому кримінальному провадженню.
Окрім того, колегія суддів враховує також, що копія вироку, завірена у встановленому законом порядку, з даними про те, що вирок набрав законної сили, на яку посилається апелянт, не долучена прокурором до апеляційної скарги та під час апеляційного розгляду.
З урахуванням вимог ст. 22, 26, 88 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, та згідно з положеннями ст. 93 КПК України не має права самостійно збирати докази у кримінальному провадженні, у т.ч. докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження.
Також колегія суддів враховує, що в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 537, 539 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право за наявності підстав та відповідного звернення вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
З урахуванням встановлених під час апеляційного розгляду обставин, колегія суддів доходить висновку, що прокурором у встановленому законом порядку не доведено наявність підстав для скасування вироку суду в частині призначеного обвинуваченому покарання, а, відтак, в цій частині апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що за результатами апеляційного розгляду апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, а вирок суду - в порядку ст. 409 КПК України підлягає зміні в частині правової кваліфікаціїдій обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 358 КК України змінити в частині правової кваліфікації, кваліфікувавши дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується нотаріусом.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
______________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4