18 липня2024 року
м. Київ
справа № 757/3027/24-к
провадження № 51-3619ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 червня 2024 року,
встановив:
Як убачається з копії оскаржуваної ухвали, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 20 березня 2024 року залишив без задоволення скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру від 26 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520.
На вказану вище ухвалу слідчого судді сторона захисту подала апеляційну скаргу та доповнення до неї.
Зазначену скаргу з доповненнями Київський апеляційний суд ухвалою від 28 червня 2024 року задовольнив, скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року та постановив нову ухвалу, якою скаргу захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 26 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520 задовольнив та скасував повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК у кримінальному провадженні № 42023000000000520.
Прокурор ОСОБА_4 не погодився з ухвалою Київського апеляційного суду від 28 червня 2024 року і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та дослідивши зміст судового рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, наявність визначених у законі обмежень щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Приписами ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Таким чином, прокурор подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції була постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
Крім того, Суд зауважує про неспроможність тверджень касатора щодо можливості касаційного оскарження ухвали апеляційного суду на підставі застосування приписів ч. 6 ст. 9 КПК, з огляду на таке.
За змістом ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
Однак, питання неможливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді є однозначно врегульованим нормою ч. 4 ст. 424 КПК, а тому немає підстав для застосування вищевказаних приписів ч. 6 ст. 9 КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Частиною 3 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 червня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3