Справа № 22а-3128/07
Ряд. стат.звіту №38
Доповідач: В.З. Улицький
11 вересня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
секретаря: Рахмановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестор” на постанову господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року, колегія суддів, -
встановила:
У жовтні 2006 Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестор” звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області в особі управління Державного казначейства у м. Луцьк про визнання неправомірними дій Луцької ОДПІ та ВДК у м. Луцьку щодо повернення нарахованих відсотків на суму бюджетної заборгованості по податку на додану вартість та зобов'язання стягнути зДержавного бюджету відсотки, нараховані на бюджетну заборгованість за 2004 рік в сумі 392918,83грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестор” свої позовні вимоги мотивувало тим, що у податкових деклараціях з податку на додану вартість, що подавалися за звітні періоди в 2004 році, товариство, дотримуючись вимог ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року із змінами, визначило суми податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, яка його обслуговує. Достовірність даних по заборгованості податку на додану вартість, заявлених позивачем до відшкодування, підтверджується довідками перевірок правомірності відшкодування ПДВ, що проведені працівниками податкової інспекції у м. Луцьку. Суми податку, заявлені до відшкодування, позивачем отримані повністю, але з порушенням термінів, передбачених Законом України “Про податок на додану вартість”. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначених термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 %від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Згідно розрахунків позивача, сума нарахованих відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ за 2004 рік складає 392918,83 грн. Свої розрахунки позивач направив до відповідача для взаємозвірки та їх перерахування, але відповіді не отримав. Просило позов задоволити.
Постановою Господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року в позові Товариста з обмеженою відповідальністю “Інвестор” відмовлено у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Постанову суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестор”. Вважає дану постанову незаконною, винесеною із помилковим застосуванням норм матеріального права. Звертає увагу на те, що п.1 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, після набрання чинності цим кодексом, заяви у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, розглядаються за цим кодексом. Такі заяви не можуть бути залишені без руху або повернуті в порядку, встановленому цим кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених ЦПК України або ГПК України. Позовна заява подана в господарський суд 19.10.2006 року, відповідає вимогам і правилам підсудності, встановлених цим кодексом. Крім того, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами або державними цільовими фондами з податків контролюючими органами, що визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Статею 15 цього Закону встановлений строк давності 1095 днів.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестор” слід залишити без задоволення з наступних підстав:
Встановлено, що позивач звернувя до суду з позовною заявою в жовтні 2006 року. На момент зверенення до суду вже діяв КАС України, тому заява повинна була подаватись відповідно до норм КАС України. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Посилання відповідача на п.7 прикінцевих та перехідних положень КАС України є неогрунтованим, так як п.7 прикінцевих та перехідних положень КАС України вказує на те, щопісля набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. Такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року (1501-06, 1502-06, 1503-06) або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Так як відповідач у судовому засіданні наполягав на тому, щоб залишити позовну заяву без задоволення з підстави пропуску строку на звернення до адміністративного суду, то суд правомірно відмовив в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестор” залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного судуУкраїни.
Головучий: В. Улицький
Судді: І. Обрізко
В. Багрій