пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 липня 2024 року Справа № 903/457/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/457/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта -7”, с. Рованці, Луцького району, Волинської області
до Фізичної особи підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича, с. Торчин, Луцького району, Волинської області
про стягнення 121513,72 грн.,
7.05.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява № 645 від 07.05.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-7” про стягнення з Фізичної особи підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича 121513,72 грн., з них: 110960,26 грн. заборгованості за оренду торгового місця, 10553,46 грн. штрафу.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди торгового місця №27 від 01.01.2010, №28 від 01.01.2010 щодо повної оплати за оренду торгових місць.
Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалу суду від 13.05.2024 було надіслано позивачу до його електронного кабінету, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: 45612, Волинська обл., Луцький район, смт. Торчин, вул. Драгоманова, 1.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження Фізичної особи-підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича є: АДРЕСА_1 .
Проте, ухвала суду від 13.05.2024, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою “За закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу, на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат відмовився”, “за закінченням терміну зберігання”, “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
19.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи у загальному позовному провадженні. У клопотанні відповідач посилається на те, що зі слів орендарів торгівельних місць та 19.06.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо, що у проваджені Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/457/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Дельта-7" до Фізичної особи підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича про стягнення 121 513,72 грн. Матеріалів позовної зави та ухвали суду від 13.05.2024, як зазначає відповідач, він не отримував.
На думку відповідача, вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, вимагає повного і всебічного встановлення обставин справи та може бути досягнуто виключно за участі сторін у судових засідання (з їх викликом). У відповідача є необхідність надати усні пояснення по суті спору, які мають значення для правильного вирішення.
Відповідач зазначає, що ця справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме: ознайомлення з матеріалами позовної заяви та справи, встановлення, чи належний спосіб захисту своїх інтересів був обраний позивачем, визначення правомірності вимог позивача щодо здійснення перерахунку ціни, яка є істотною умовою договору, визначення факту наявності в діях відповідача господарського правопорушення, належного формування судової практики, укладення договору про правову допомогу з адвокатом; в умовах складної економічної ситуації справа має суттєве значення для сторони.
З 18.06.2024 по 21.06.2024 включно суддя Якушева І.О. перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 28.06.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича від 19.06.2024 про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи у загальному позовному провадженні, з мотивів викладених в ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, відповідач не подав відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач відзиву на позов не подав, справу на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.
01.01.2010 між ТзОВ «Дельта-7» як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем було укладено договори №27 та №28 оренди торгового місця.
За умовами п. 1.1. договору № 27 оренди торгового місця орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування торгове місце площею 17,5 кв. м., яке знаходиться ряд №13 у місце №9 сектор № на території торгового комплексу «Новий ринок», який розташований за адресою: вул. Європейська, 3, с. Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна.
За умовами п. 1.1. договору № 28 оренди торгового місця орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування торгове місце площею 17,5 кв. м., яке знаходиться ряд №14 у місце №9 сектор № на території торгового комплексу «Новий ринок», який розташований за адресою: вул. Європейська, 3, с. Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна.
Згідно з п.п. 1.2.-1.5. договорів торговим місцем, що є предметом за цим договором, являється площа, з твердим покриттям, облаштована для розміщення металевої конструкції, магазину, палатки (надалі - споруда) і здійснення продажу товарів (надання послуг), надалі - торгове місце. Передача торгового місця, зазначеного у п.1.1 цього договору, здійснена до його підписання, що посвідчується підписами сторін під цим договором. Встановлена орендарем споруда є його власністю. Покращення, поліпшення споруди, зроблені орендарем за власний рахунок за згодою орендодавця є власністю орендаря.
Відповідно до п 2.1. договорів за користування торговим місцем орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 20 грн. за 1 м.кв. без податку на додану вартість (надалі -ПДВ), що становить 350,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць.
Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця. Якщо 5 число поточного місяця припадає на вихідний чи неробочий день, то останнім днем сплати буде перший робочий день, що слідує за 5 числом місяця (п. 2.2 договорів).
Пунктом 2.3. договорів передбачено, що у випадку зростання інфляції, розмір орендної плати за кожний поточний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць.
Відповідно до п.п.3.1.2. п.3.1. договорів орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно, на умовах, передбачених розділом 2 цього договору, вносити орендну плату та інші платежі.
Згідно з п.п. 4.1.1. п.4.1. договорів за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених у п. 2.2 договору, орендар сплачує: за прострочення з 5-го до 15-го числа штраф у розмірі 10% від розміру орендної плати, визначеного п. 2.1. цього договору, за несплату орендної плати після 15-го числа - штраф у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеного п. 2.1 цього договору.
Пунктами 5.1 договорів узгоджено, що вони вступають в дію з 01 січня 2010року та укладається до 31 грудня 2059 року.
Відповідно до п.5.2 договорів зміни та доповнення до договору вносяться шляхом підписання додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору.
Дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення терміну дії; дострокового розірвання (п. 5.4. договорів).
Як узгоджено у п.п. 6.2 - 6.5 договорів, у разі наявності форс-мажорних обставин термін виконання зобов'язань за цим договором може змінюватися за взаємною згодою сторін, про що вони укладають додаткову угоду до цього договору. У разі виникнення зазначених в п.6.1. обставин, сторона, виконання зобов'язань якої стало неможливим, зобов'язана письмово повідомити про таке виникнення іншу сторону договору протягом п'яти календарних днів, підтверджуючи це відповідним офіційним документом. Якщо сторона без поважних причин не сповістила у зазначений у п. 6.3. строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вона в подальшому не має права вимагати зміни строків виконання умов цього договору. Якщо форс-мажорні обставини тривають понад 3 місяці, то сторони можуть прийняти рішення про зміну строків виконання умов цього договору, або про його припинення, про що укладають додаткову угоду.
Договори оренди підписані сторонами без зауважень та заперечень, скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта -7” та печаткою ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.
Відповідач зобов'язання з оплати за оренду торгових місць не виконав.
Відповідно до розрахунку позивача станом на 30.04.2024 за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати:
- за договором №27 від 01.01.2010 на загальну суму 55480,13 грн.
- за договором №28 від 01.01.2010 на загальну суму 55480,13 грн.
Разом за двома договорами заборгованість за оренду становить 110960,26 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ч.1 ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 2.3. договорів оренди торгового місця сторони передбачили, що у випадку зростання інфляції, розмір орендної плати за кожен поточний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 відступила від висновків касаційного суду в постановах від 21.05.2019 у справі №916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі №924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної в цих нормативних актах.
Згідно з п. 23 постанови якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Отже, нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Доказів на підтвердження оплати за оренду торгових місць відповідач суду не надав.
Перевіривши розрахунки суми боргу, додані позивачем до позовної заяви, судом встановлено, що в частині нарахування орендної плати використано індекс інфляції за попередній місяць, що відповідає положенням п. 2.3 договорів оренди торгового місця №27 та №28 від 01.01.2010, а тому нарахована позивачем орендна плата за договором №27 від 01.01.2010 в сумі 55480,13 грн. та за договором №28 від 01.01.2010 в сумі 55480,13 грн. (разом за двома договорами - 110960,26 грн.) є підставною, а вимога про її стягнення підлягає до задоволення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду №903/856/23 від 20.12.2023.
Відносини, які склалися між сторонами у справі на підставі договорів оренди торгового місця №27 та №28 від 01.01.2010, носять характер господарських, а тому спір підвідомчий господарському суду.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 10553,46 грн. штрафу:
- згідно з договором №27 від 01.01.2010 - 5276,73 грн.
- згідно з договором №28 від 01.01.2010 - 5276,73 грн.
Як передбачено ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 4.1.1. п.4.1. договорів оренди торгового місця №27 та №28 від 01.01.2010 за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених у п. 2.2 договору, орендар сплачує: за прострочення з 5-го до 15-го числа штраф у розмірі 10 % від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору, за несплату орендної плати після 15-го числа - штраф у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору.
Нараховані позивачем на основну суму заборгованості за період з листопада 2023 року по квітень 2024 року 10553,46 грн. 50% штрафу підставні та підлягають до стягнення з відповідача у відповідності до п.п. 4.1.1. п.4.1. договорів оренди №27 та №28 від 01.01.2010.
При розрахунку розміру штрафу, передбаченого п.п. 4.1.1. п.4.1. договорів, судом враховано у правовому взаємозв'язку п.2.1 з п. 2.3 договорів оренди торгового місця №27 та №28 від 01.01.2010, якими передбачено, що орендна плата визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць, тому для розрахунку штрафу береться саме проіндексована орендна плата.
У зв'язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 3028грн., сплачений позивачем, слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-7” (вул. Європейська, 3, с. Рованці, Луцький район, Волинська обл., код ЄДРПОУ 34826969)
- 110960 грн. 26 коп. заборгованості за оренду торговельних місць,
- 10553 грн. 46 коп. штрафу,
- 3028 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено і підписано 19.07.2024.
Суддя І. О. Якушева