Справа № 608/2010/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/233/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч. 2 ст. 389 КК України
17 липня 2024 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю обвинуваченого - ОСОБА_6
прокурора - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/233/24 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 9 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Біла Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, обвинуваченого за ч.2 ст.389 КК України,- ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 59-1 КК України.
В порядку КПК України вирішено питання про долю речових доказів .
Згідно з вироком суду, 29.05.2023 вироком Чортківського районного суду ОСОБА_6 був засуджений за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1ст. 125 Кримінального кодексу України, згідно якого йому призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт. Вказане покарання ОСОБА_6 повинен був відбувати з 22.07.2023 по місцю проживання у комунальному підприємстві «Благоустрій» Чортківської міської ради за адресою: м. Чортків, вул. Заводська, 2.
ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання та невиконання покладених на нього судом обов'язків, без поважних причин, відмовився від відпрацювання громадських робіт та станом на 09.08.2023 із 100 годин громадських робіт, які були призначені йому за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023 не відпрацював жодної години.
В апеляції прокурор просить вирок скасувати через неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення та його особі через м”якість та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за скоєння правопорушення передбаченого ч.2 ст.389 КК України у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023 з урахуванням ч.1 ст.72 КК України у виді 12 днів обмеження волі та призначити йому остаточне покарання у виді 1 року 12 днів обмеження волі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не застосував закон, який підлягає застосуванню, а саме ст.71 КК України, не приєднав до покарання призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023, яке на момент ухвалення вироку ОСОБА_6 не відбув.
Зазначає, що ОСОБА_9 маючи незняту та непогашену судимість умисно не виконуючи вирок Чортківського районного суду від 29.05.2023 , яким йому визначено покарання у виді 100 годин громадських робіт вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, що свідчить не лише про суспільну небезпеку кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_6 , а й його небажання виправитись, тобто про його суспільну небезпеку як особи, а тому вважає що призначене судом покарання у виді пробаційного нагляду не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, тобто є явно неспрведливим через м”якість.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити з викладених у ній мотивів, обвинуваченого та його захисника, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за установлених судом та викладених у вироку обставинах, є правильними і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, яким суд дав належну оцінку, визнавши їх належними, допустимими та достатніми та які в апеляції ніким не оспорюються тому колегією суддів не переглядюється, як і кваліфікація його дій за ч.2 ст.389 КК України: ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, що також є правильною.
Перевіряючи доводи прокурора щодо неправильного застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання його особі та тяжкості скоєного ним кримінального праворушення через м”якість виходжу з наступного.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, визнав обставиною, що пом'якшує його покарання - визнання вини та щире каяття, не встановив обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та визначив його у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ст.59-1 КК України.
Однак, колегія суддів вважає що поза увагою суду залишилось те, що ОСОБА_6 хворіє на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (синдром залежності), згідно акту спеціальної медичної комісії КУТОР № 33 КНП “Чортківська центральна міська лікарня” йому встановлено діагноз - хронічний алкоголізм, маючи незняту та непогашену судимість умисно не виконуючи вирок Чортківського районного суду від 29.05.2023 , яким йому визначено покарання у виді 100 годин громадських робіт вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, що свідчить про його суспільну небезпеку як особи та його небажання виправитись, а тому вважає що призначене судом покарання у виді пробаційного нагляду не відповідає особі обвинуваченого, тобто є явно несправедливим через м”якість.
Окрім того, всупереч положенням ч.1 ст.71 КК України суд не визначив йому остаточне покарання за сукупністю вироків, зокрема, не приєднав ОСОБА_9 до покарання, визначеного за даним вироком, невідбуте покарання за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023 року у виді 100 годин громадських робіт за ч.2 ст.389 КК України з застосуванням положень ч.1 ст.72 КК України.
Відповідно до вимог статей 409, 411, 413, 414, 420 КПК неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статетю (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом та розміром є явно несправедливим через м”якість, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалення нового вироку апеляційним судом.
Ухвалюючи новий вирок, колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного, який є раніше судимою особою, хворіє на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю(синдром залежності) та згідно акту спеціальної медичної комісії КУТОР № 33 КНП “Чортківська центральна міська лікарня” якому встановено діагноз-хронічний алкоголізм. Обставиною, яка пом'якшує його покарання є визнання вини, щире каяття, а також враховує те, що судовий розгляд проводився в спрощеному порядку, визначеному ст.349 КПК України, за якого обвинувачений беззаперечно визнав свою вину, надав визнавальні показання та погодився зі всіма зібраними органом досудового розслідування доказами та вважав недоцільним їх дослідження в судовому засіданні, за відсутності обставин, що обтяжують його покарання приходить до переконання про те, що слід призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст.389 КК України у виді обмеження волі, яке передбачено санкцією статті обвинувачення, однак, у мінімальному розмірі - 1 рік. Вказане покарання, за своїм видом і розміром колегія суддів вважає таким, що цілком відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів. На підставі п.4 ч.1 ст.72 КК України, згідно з яким менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт, невідбуте покарання у виді 100 годин громадських робіт за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023 слід перевести у 12,5 днів обмеження волі та відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком слід частково приєднати ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023 у виді 1 дня обмеження волі та визначити йому остаточне покарання у виді 1 року 1 дня обмеження волі.
Початок строку відбуття покарання слід рахувати ОСОБА_6 з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Отже, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 за ч.2 ст.389 КК України в частині призначеного покарання - скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок. В решті вирок суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.70,71,72 КК України, 404, 407, 409, 413, 414 ,419,420, КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 9 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 за ч.2 ст.389 КК України в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чортківського районного суду від 29.05.2023 за ч.1 ст.125 КК України з урахуванням п.4 ч.1 ст.72 КК України у виді 1(одного) дня обмеження волі та призначити йому остаточне покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) дня обмеження волі.
Початок строку відбуття покарання слід рахувати ОСОБА_6 з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок Тернопільського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту отримання його копії .
Головуючий
Судді