Номер провадження: 22-ц/813/3982/24
Справа № 522/13372/22
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Заїкін А. П.
19.07.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/13372/22
Провадження номер: 22-ц/813/3982/24
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 ,
- відповідачі - 1) ОСОБА_2 , 2) Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»,
розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за апеляційною скаргою адвоката Панькової Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Свяченої Ю.Б. 11 грудня 2023 року,повний текст рішення складений 15 грудня 2023 року,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути: 1) з ОСОБА_2 на її користь: - 5 810 грн. - відшкодування майнової шкоди; - 195 000 грн. - відшкодування моральної шкоди; 2) з ТдВ «Страхова компанія «Кредо» на її користь: - 100 000 грн. - матеріальної шкоди, завданої здоров'ю; - 97 380 грн. - матеріальної шкоди, завданої її майну; - 5 000 грн. - моральної шкоди.
ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 09.09.2020 року о 16:40 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mersedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Одесі, наближаючись до перехрестя вулиць Тініста та Сонячна, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1, не надав перевагу у русі автомобілю Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 . В результаті зіткнення автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , відкинуло на опору дорожнього знаку.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси (справа №522/10025/21) від 16.02.2022 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
За візуальним оглядом автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , отримав наступні механічні ушкодження - деформація задньої лівої двері, деформація заднього лівого крила, деформація задньої лівої арки, відрив заднього бампера, деформація заднього правого крила, деформація задньої правої кузовної стойки, деформація задньої балки ричагу справа.
Водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: - струс головного мозку у виді стійкого цефалічного синдрому, астеноневротичного синдрому Логоневроз; - закрита травма грудної клітини, перелом 3-6 ребер зліва; - виражений лівобічний гематоракс; - закрита травма правого колінного суглоба; - закритий внутрішньосуглобний перелом латерального мищелка правої великогомілкової кістки.
Внаслідок вчинення злочину позивачці завдано матеріальні шкоду у вищезазначеному розмірі. Також їй завдано моральну шкоду у вигляді: - фізичного болю; - душевних страждань та моральних хвилювань; - порушень нормальних життєвих зв'язків; - зміні стану здоров'я - з'явилися насторога та психологічний дискомфорт, емоційна напруга, порушення сну; - приниження її гідності. Відшкодування моральної шкоди становить - 200 000 грн. (Т. 1, а. с. 1 - 6).
Позиція відповідачів в суді першої інстанції
У грудні 2022 року до суду від відповідача ТдВ «Страхова компанія «Кредо» надійшов відзив на позовну заяву, у якому страхова компанія зазначає, що визнає позов частково, а саме: - суму матеріального збитку майну позивачки у розмірі - 97 380,00 грн.; - суму матеріального збитку здоров'ю у розмірі - 19 169,30 грн.; - суму моральної шкоди у розмірі - 958,47 грн.. Просить розглядати справу за їх відсутністю (Т. 1, а. с. 96 - 104).
У лютому 2023 року до суду від адвоката Панько Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки до ОСОБА_2 в частині стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 - 195 000 грн. моральної шкоди та 5 810 матеріальної шкоди (Т. 1, а. с. 134 - 140).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Приморський районний суд м. Одеси від 11 грудня 2023 року частково задоволено вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : - 5 810,00 грн. гривень матеріальної шкоди, що складається з вартості експертного висновку №6987 у розмірі - 2 700 грн. та вартості зберігання автомобілю у розмірі - 3 110,00 грн.; - 20 000,00 грн. - відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 : - 19 169,30 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної здоров'ю; - 97 380,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної майну, а саме автомобілю Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 ; - 958,46 грн. - відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ДТП, внаслідок якої позивачці було завдано майнової та моральної шкоди, сталася з вини ОСОБА_2 . Цивільна-правова відповідальність останнього була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ліміт відповідальності якої - 260 000 - шкода завдана життю та здоров'ю та - 130 000 грн. - шкода завдана майну.
Відповідно до Висновку експерта вартість матеріального збитку становить - 97 380 грн.. Підтверджено позивачкою витрати на: - лікування - 19 169,30 грн.; - виготовлення висновку експерта - 2 700 грн.; - зберігання автомобіля на майданчику - 3 110 грн..
Зі страхової компанії підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у сумі - 958,46 грн.. З ОСОБА_2 з врахуванням принципу достатності, співмірності, підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у розмірі - 20 000 грн. (а. с. 63 - 70).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Панькова Олена Юріївна, діюча від імені ОСОБА_2 , оскаржує рішення суду в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди. Просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року скасувати в оскарженій частині. Ухвалити в оскарженій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі - 20 000 грн..
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення в оскарженій частині ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушення норм процесуального права матеріального та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт посилається на невідповідність висновків суду про те, що він не надавав жодної допомоги потерпілій, не цікавився станом її здоровья. Судом не дотримано вимогу щодо обґрунтованості розміру відшкодування моральної шкоди. Судом не враховано, що надана ОСОБА_2 розписка не містить жодних посилань на розмір сум до сплати (Т. 2, а. с. 83 -90).
Узагальнені доводи відповідачів в апеляційному суді
У січні 2024 року на адресу Приморського районного суду надійшов відзив адвоката Нікітіної Г.Е., діючої від імені ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу, в якій представник позивачки просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Доводи відзиву на апеляційну скаргу є тотожними доводам, викладеним у позовній заяві (Т. 2, а. с. 74 -75).
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» не скористалось правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Панькової Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 , на рішення Приморський районний суд м. Одеси від 11 грудня 2023 року (Т. 2, а. с. 110 - 110 зворотна сторона).
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 23.01.2024 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 22.01.2024 р. та «Реєстраційна картка вхідного документу» від 15.01.2024 року доставлено до електронної скриньки ТдВ «СК Кредо» (Т. 2, а. с. 113-113 зворотна сторона).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 23.01.2024 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 22.01.2024 р. та «Реєстраційна картка вхідного документу» від 15.01.2024 року доставлено до електронної скриньки адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни, діючої від імені ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 112 - 112 зворотна сторона).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 23.01.2024 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 22.01.2024 року доставлено до електронної скриньки адвоката Панькової Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 (Т. 2, а. с. 112 зворотна сторона).
29.01.2024 року на адресу Приморського районного суду надійшов відзив адвоката Нікітіної Г.Е., діючої від імені ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу (Т. 2, а. с. 74 - 75).
За вказаних обставин, сторони по справі є освідомленими про надходження апеляційної скарги та розгляд справи апеляційним судом.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.07.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.
Дана справа за ціною позову є малозначною, тому згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Панькової Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 , підлягає залишенню без задоволення.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
09.09.2020 року о 16:40 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mersedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Одесі, наближаючись до перехрестя вулиць Тініста та Сонячна не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1, не надав перевагу у русі автомобілю Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 . В результаті зіткнення автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , відкинуло на опору дорожнього знаку.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси (справа №522/10025/21) від 16.02.2022 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року вирок Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2022 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 04.10.2023 року Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року щодо ОСОБА_2 змінено.
Застосовано до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК, звільнивши його від відбування основного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Покладено на засудженого обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
В результаті скоєння ДТП автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні ушкодження - деформація задньої лівої двері, деформація заднього лівого крила, деформація задньої лівої арки, відрив заднього бампера, деформація заднього правого крила, деформація задньої правої кузовної стойки, деформація задньої балки ричагу справа.
Водій ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді: - струс головного мозку у виді стійкого цефалічного синдрому, астеноневротичного синдрому Логоневроз; - закрита травма грудної клітини, перелом 3-6 ребер зліва; - виражений лівобічний гематоракс; - закрита травма правого колінного суглоба, закритий внутрішньосуглобний перелом латерального мищелка правої великогомілкової кістки.
Відповідно до висновку експерта №6987-1 від 14.05.2023 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу складників, які підлягають заміні (різниця між ринковою вартістю КТЗ до та після ДТП), становить - 97 380 гривень.
За проведення експертного дослідження позивачем сплачено вартість виконаних робіт в сумі 2700 грн., що підтверджується квитанцією (Т. 1, а. с. 58).
По справі виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої вчиненням злочину.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції оскаржується тільки в частині стягнення відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 .. Тому законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду про стягнення з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі - 20 000,00 грн..
Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу
Ухвалюючи рішення в оскарженій частині, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2 .. Внаслідок вчинення злочину позивачці було завдано моральної шкоди. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, ступень вини відповідача, з врахуванням усіх істотних обставин, що мають значення. При визначенні розміру відшкодування судом були враховані вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного внаслідок порушення його прав. Моральна шкода складається у фізичному болі і стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у щиросердечних стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку з протиправним поводженням щодо нього самого, членів його родини або близьких родичів; у щиросердечних стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку зі знищенням або ушкодженням його майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку» (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 цієї Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У даній справі в результаті вчинення злочину позивачці було завдано моральну шкоду у вигляді фізичного болю та страждань, душевних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків. Звичний спосіб життя ОСОБА_1 тривалий час був повністю порушений. Копії медичних документів, надані суду та перевірені колегією суддів, підтверджують, що позивачка проходила тривале лікування та реабілітацію. Відповідно до виписки 10136 із медичної карти стаціонарного хворого Першого хірургічного відділення, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні. Серед іншого, в матеріалах справи міститься низка довідок, що стосуються обстеження та лікування позивачки протягом 2021 року.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення (доводів апеляційної скарги).
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення правовідносин, які склалися між сторонами, та до переоцінки доказів, що не є підставою для скасування, зміни рішення суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Панькової Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Панькової Олени Юріївни, діючої від імені ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе