05.07.2024 Справа №607/9420/24 Провадження №2-а/607/226/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Базана Л.Т.
секретаря с/з Гоцак І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Тернополя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1922901 від 16.04.2024, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців О.Я., 26 квітня 2024 року, звернувся в суд з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1922901 від 16 квітня 2024 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до вказаної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 16 квітня 2024 року він керував транспортним засобом «Renault Lodgy» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Олешів по вул. Центральна із перевищенням максимальної швидкості руху, чим порушив п. 12.4 ПДР. Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки із її змісту видно, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом TruCam, в той же час контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР), оскільки вимоги ч.2 ст.40 Закону "Про Національну поліцію", передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці. Крім цього, прилад TruCam, при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу, не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху. Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліпії можуть розмішувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розмішувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках. Лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення не був стаціонарно розмішений, а також фіксація правопорушення здійснювалась поза межами дії дорожнього знаку 5.70. На підставі наведеного, посилаючись на норми адміністративного законодавства позивач вважає постанову серії ЕНА №1922901 від 16 квітня 2024 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Надалі, ухвалою суду від 10 травня 2024 року, замінено , первісного відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції.
Представником відповідача - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, суду надіслано поштовим відправленням, відзив на позов, що зареєстрований 05 червня 2024 року, згідно якого відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Під час несення служби на авто дорозі Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль, на 20 км - с. Олешів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 16 квітня 2024 року близько 11 год. 24 хв. екіпажем УПП в Івано-Франківській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС008397) виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу «Renault Lodgy» д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 74 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. На спростування пояснень позивача, відповідач вказує на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UA.TR.001 241-18 Rev. 0, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинного до 26.12.2028 року та сертифікат відповідності від 23.12.2020 № UA.TR.001 22054-20 виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», який зазначає про проведення досліджень та випробувань вимірювачів швидкості транспортних засобів лазерів LTI 20/20 TruCam ІІ. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29489 від 21.11.2023 р., виданого ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономіки України, чинного до 21.11.2024 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI 20/20 № ТС 008397 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі 2 км/год., даний прилад пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі. Відповідач зазначає, що що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20, згідно листа ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 01.10.2019 за № 22-38/49 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Що стосується розташування на автодорозі дорожнього знаку 5.70, то відповідач вказує на правову позицію Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 17.11.2021 в справі № 300/1456/21: «Щодо доводів апелянта в частині відсутності на дорозі дорожнього знаку 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», колегія суддів зазначає наступне. Так, згаданий дорожній знак інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. Прилад ТгиСат не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.70 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції. Правопорушення позивача зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулось в межах населеного пункту, тому відсутність дорожнього знаку 5.70 ПДР України не впливає на суть порушення позивачем саме п. 12.4 ПДР України. Крім того, вказаний дорожній знак є інформаційно-вказівним знаком». Вважає, що пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та адвокат Гриців О.Я. не з'явилися, подавши суду заяву в якій просять проводити розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Представник відповідача - УПП в Івано-Франківській області ДПП в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Так, за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1922901 від 16 квітня 2024 року, водій ОСОБА_1 16 квітня 2024 року о 11 год. 26 хв., в с. Олешів по вул. Центральна АДН18, керуючи тз «Renault Lodgy» д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 74км/год, чим порушив п.12.4 ПДР. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобі дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
Обмеження швидкості 50 км/год. стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», дія цього обмеження скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд зауважує, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено: фотокопію ТЗ із зафіксованим порушенням ПДР з приладу LTI 20/20 TruCAM II № ТС008397; оптичний диск із відеозаписом з лазерного вимірювача швидкості руху LTI 20/20 TruCAM II № ТС008453; копію сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UA.TR.001 241-18 Rev. 0; копію сертифікату відповідності від 23.12.2020 № UA.TR.001 22054-20; копію свідоцтва про повірку № 22-01/26893 від 26.12.2022 р.; копію листа першого заступника начальника ДПП ОСОБА_2 від 04.10.2018; копію листа ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» віл 01.10.2019 № 22-38/49; витяг з сервису Google maps; копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1922901 від 16.04.2024 року.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
В силу вимог п.2 ч.4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно з вимогами ч.9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Встановлено, що всупереч вищевказаним вимогам КАС України представником відповідача до відзиву не долучено доказів, що підтверджуються надіслання відзиву з додатками, зокрема фотокопії ТЗ із зафіксованим порушенням ПДР з приладу LTI 20/20 TruCAM II № ТС008397 та диску з матеріалами відеофіксації події позивачу.
Вказане вище підтверджується відповіддю на відзив позивача ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гриців О.Я. від 04 липня 2024 року, зі змісту якого вбачається те, що позивач та його адвокат, відзив на позовну заяву з додатками не отримали, тому просять суд не приймати його до уваги та вирішити справу за наявними матеріалами.
Відтак, в силу вимог ч.9 ст. 79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази, зокрема фотокопії ТЗ із зафіксованим порушенням ПДР з приладу LTI 20/20 TruCAM II № ТС008397 та диск з матеріалами відеофіксації події.
Таким чином, представником відповідача не долучено жодних доказів, які б підтверджували обставини викладені в оскаржуваній постанові, зокрема на підтвердження факту вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, що не спростовується письмовими поясненнями представника відповідача, зазначеними у відзиві та жодних доказів на спростування доводів позову останнім не надано, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведена.
Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №1922901 від 16 квітня 2024 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1922901 від 16 квітня 2024 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
В силу вимог ч.1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 484 грн. 48 коп., згідно платіжної інструкції №0.0.3611154761.1 від 25 квітня 2024 року, підлягає стягненню на користь позивача з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 9, 122, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72-77, 122, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1922901 від 16.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді 340 грн. штрафу - задовольнити, наведену постанову - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 484 грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Юності, 23 м. Івано-Франківськ, 76494, код ЄДРПОУ 40108646.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан