621/2544/24
1-кс/621/428/24
іменем України
19 липня 2024 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.07.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024221260000365 від 06.06.2024,
18.07.2024 ОСОБА_3 через систему "Електронний суд" подав до суду скаргу на постанову слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.07.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024221260000366 від 06.06.2024, в якій просив: - скасувати постанову слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.07.2024 про відмову у визнанні його потерпілим; - зобов'язати уповноважити особу ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області визнати його потерпілим у кримінальному провадженні № 12024221260000366.
На обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що у провадженні відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024221260000366 від 06.06.2024, порушеного за його заявою.
03.07.2024 він подав слідчому заяву про визнання потерпілим у цьому кримінальному провадженні. 10.07.2024 він отримав постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Водночас, вважав, що постанова слідчого є такою, що винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Рішення слідчого було обґрунтовано тим, що на час його ухвалення у сторони обвинувачення відсутні точні дані, що підтверджували заподіяння йому шкоди, а також характер та ступінь такої шкоди, з посиланням на зміст ст. 367 КК України.
Досудове розслідування цього кримінального провадження здійснюється саме на підставі його заяви про вчинене кримінальне правопорушення посадовими особами ПАТ "Центренерго", які маючи на меті приховати вчинені кримінальні правопорушення та позбутися осіб, які їх викрили, та вчинили дії по розкраданню державного майна.
Наполягав, що йому спричинено моральну та матеріальну шкоду, а її розмір буде встановлений після проведення судової експертизи.
На підставі викладеного, вважав, що у сторони обвинувачення не було очевидних та достатніх підстав встановити факт відсутності спричинення йому шкоди цим кримінальним правопорушенням.
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2024 призначено судовий розгляд скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.07.2024 про відмову у визнанні потерпілим на 15:20 годину 19.07.2024.
Заявник ОСОБА_3 надіслав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд скарги за його відсутності, на задоволенні скарги наполягав.
Слідчий СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, та заперечував проти задоволення скарги, вважав, що постанову прийнято законно та обґрунтовано. Також, зазначив, що у кримінальному провадженні проводяться усі необхідні слідчі дії, направлені на повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування для встановлення всіх обставин, а заявник ОСОБА_3 буде поінформований про закінчення досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_5 подав заяву, в якій просив проводити розгляд скарги за його відсутності, а скаргу вирішити на розсуд суду.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов наступного:
Скарга подана ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 06.06.2024 до ЄРДР під № 12024221260000366; оскаржується рішення слідчого, можливість оскарження якого передбачена пунктом 5 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 307 Кримінального процесуального кодексу України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
За змістом скарги ОСОБА_3 оскаржує постанову з тих підстав, що під час відмови у визнанні потерпілим не було з'ясовано всіх обставин кримінального правопорушення, а також відхилено можливість спричинення йому шкоди цим кримінальним правопорушенням.
Так, постановою слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.07.2024 відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024221260000366 від 06.06.2024 за ч. 2 ст. 367 КК України.
Висновок щодо цієї відмови викладений наступним чином: В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 у своїй заяві посилається на те, що кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 367 КК України, йому заподіяно моральної шкоди, проте виходячи з вищевикладеного не встановлено посягань на інтереси ОСОБА_3 даним правопорушенням, оскільки посягання від злочину направлені не на окрему фізичну особу, в тому числі ОСОБА_3 , а виключно на інтереси органу державної влади, місцевого самоврядування, або юридичної особи, тощо, і цим кримінальним правопорушенням, останньому не може бути завдано моральної, фізичної та майнової шкоди (а. с. 5, 6).
Згідно частини 2 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до статті 55 Кримінального процесуального кодексу України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Частиною 5 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Зазначене процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, в якому зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З доводів скарги, проти яких не надано заперечень з посиланням на відповідні матеріали кримінального провадження, вбачається достатньо відомостей для висновку, що клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні розглянуте слідчим без повного та всебічного дослідження обставин щодо спричинення будь-якої шкоди ОСОБА_3 , або відсутності цього факту.
Так, у постанові відсутній виклад встановлених слідчим обставин щодо спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, або спростування цього факту, а посилання на неможливість її спричинення кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, має узагальнений характер.
Крім того, постанова не містить відомостей про вчинені дії, спрямовані на встановлення обставин кримінального правопорушення та кола осіб, причетних до його вчинення, що спростувало б або підтвердило факт спричинення шкоди ОСОБА_3 .
За таких обставин, оскільки доводи скарги щодо неповноти під час прийняття постанови про відмову у визнанні потерпілим знайшли своє підтвердження, за результатами розгляду скарги належить постановити ухвалу про її часткове задоволення шляхом скасування постанови, з зобов'язанням повторно розглянути клопотання в порядку вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
В частині вимог щодо зобов'язання уповноважити особу ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12024221260000366, скарга задоволенню не підлягає, оскільки така вимога суперечить положенням статті 307 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303-307 Кримінального процесуального кодексу України,
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову від 10 липня 2024 року слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024221260000366 від 06.06.2024.
У задоволенні решти скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1