Справа № 344/12889/24
Провадження № 1-кс/344/5319/24
18 липня 2024 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківська клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 2023092200000038 від 06 грудня 2023 року,-
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 06 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023092200000038 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Так, у межах даного кримінального провадження ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року у справі № 354/1893/23 (провадження № 1-кс/354/5/24) було накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611091201:14:012:0011, 2611091201:14:012:0012, 2611091201:14:012:0013, 2611091201:14:012:0014, 2611091201:14:012:0015, 2611091201:14:012:0016, 2611091201:14:012:0017, 2611091201:14:012:0018, 2611091201:14:012:0019, 2611091201:14:001:0059, 2611091201:14:001:0060, 2611091201:14:001:0061, 2611091201:14:001:0062, які розташовані в АДРЕСА_1 , шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо об'єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження згаданої вище земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва будь-яких об'єктів нерухомості.
Разом з тим у межах цього ж кримінального провадження ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2024 року у справі № 354/1893/2323 (провадження № 1-кс/354/24/24) було також накладено арешт на майно (у зв'язку з допущенням описки у кадастрових номерах двох земельних ділянок), що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611091201:14:001:0060, 2611091201:14:001:0061, які розташовані в АДРЕСА_1 , шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо об'єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження згаданої вище земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва будь-яких об'єктів нерухомості.
Арешт на вказане майно накладено з метою збереження речового доказу.
Попереднім органом досудового розслідування було слідче відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, а тому саме слідчий даного органу поліції звертався з клопотаннями про арешт майна, які були задоволені вищевказаними ухвалами, однак у подальшому постановою прокурора підслідність вказаного кримінального провадження була визначена саме за СУ ГУНП в Івано-Франківській області.
Ухвала обґрунтовується тим, що СВ ВП № 1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023092200000038 від 06 грудня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Предметом доказування, відповідно до версії органу досудового розслідування, вказаного кримінального провадження є, зокрема, незаконне зведення котеджного містечка на тринадцятьох земельних ділянках, розташованих у межах прибережної захисної смуги річки Прут без відповідного дозволу, з використанням з цією метою підроблених документів, проведення незаконних реєстраційних дій, використання земель не за цільовим призначенням тощо.
Водночас в ухвалі згадується інформація, опублікована в інтернет-ресурсі “ZAXID.NET”, у якій йдеться про те, що суб'єкт підприємницької діяльності за попередньою змовою з невстановленими особами з використанням підроблених документів, в умовах воєнного стану, незаконно заволодів земельною ділянкою з цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства», що знаходиться на березі річки Прут в АДРЕСА_1 , на якій без відповідних дозвільних документів проводить будівельні роботи в межах прибережної захисної смуги вказаної водойми.
З огляду на викладене, вищевказані земельні ділянки були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Заявник вважає, що слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна формально, у зв'язку із чим арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та порушує законне право добросовісного власника майна володіти, розпоряджатись та користуватись своїм майном.
Зважаючи на зміст ухвал слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року у справі № 354/1893/23, провадження № 1- кс/354/5/24 та провадження № 1-кс/354/24/24, арешт на земельні ділянки накладався з огляду на те, що суб'єкт підприємницької діяльності з використанням підроблених документів, в умовах воєнного стану, незаконно заволодів земельною ділянкою з цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства», проводить будівельні роботи на вищевказаних земельних ділянках в межах прибережної захисної смуги без відповідних дозвільних документів вказаної водойми.
30 вересня 2005 року за наслідками укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_4 набув права власності на дві земельні ділянки площею 0,1350 га та площею 0,0906 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , урочище Піги.
У подальшому 30 вересня 2005 року за результатами укладення договору дарування ОСОБА_4 набув права власності на дві земельні ділянки загальною площею 0,4723 га.
За результатами укладення вищевказаних договорів до ОСОБА_4 перейшло право власності на земельні ділянки загальною площею 0,6978 га, пізніше на підставі державного акту на право приватної власності на землю до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з наданням кадастрового номеру 2611091201:14:012:0010.
Як слушно зазначає орган досудового розслідування, тринадцять земельних ділянок утворились шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2611091201:14:012:0010.
Однак необхідно звернути увагу слідчого судді на те, що реєстрація вказаної земельної ділянки відбулась на підставі актів державної власності на землю та не в умовах воєнного стану. Питання використання підроблених документів при реєстрації права власності на земельну ділянку 2611091201:14:012:0010 не може мати місця з огляду на давність вчинення правочину з набуття права власності. Також це питання не піднімалось і не досліджувалось органом досудового розслідування, жодним уповноваженим органом державної влади не ставився під сумнів ні вищезгаданий договір купівлі-продажу, ні договір дарування
Враховуючи, що земельні ділянки є власністю ОСОБА_4 , набуті у власність законним шляхом, збитки в результаті володіння ним вказаними земельними ділянками нікому не завдано, дане питання не було досліджено та не було предметом оцінки суду при винесенні рішення, що саме по собі є недопустимим при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження відносно майна добросовісного власника.
Слідчим необґрунтовано, які саме сліди кримінального правопорушення зберегли на собі вказані земельні ділянки або які інші відомості, що знаходяться на земельних ділянках, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також, яким чином використання земельних ділянок може знищити відповідні сліди та інші відомості, необхідні для даного кримінального провадження.
З огляду на вказане, не є зрозумілим, яким чином земельні ділянки ОСОБА_4 , на які на даний час накладений арешт у даному кримінальному провадженні, можуть бути використані під час досудового розслідування або судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, так як вказане майно набуте у законний спосіб, а будівельні роботи здійснюються на них відповідно до вимог чинного законодавства
Необґрунтований арешт майна ОСОБА_4 створює суттєві перешкоди для реалізації ним свого, гарантованого Конституцією України та міжнародно-правовими актами, непорушного права власності.
Враховуючи наведене, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року у справі № 354/1893/23 (провадження № 1-кс/354/5/24) на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611091201:14:012:0011, 2611091201:14:012:0012, 2611091201:14:012:0013, 2611091201:14:012:0014, 2611091201:14:012:0015, 2611091201:14:012:0016, 2611091201:14:012:0017, 2611091201:14:012:0018, 2611091201:14:012:0019, 2611091201:14:001:0059, 2611091201:14:001:0060, 2611091201:14:001:0061, 2611091201:14:001:0062, які розташовані в АДРЕСА_1 , шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо об'єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження згаданої вище земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва будь-яких об'єктів нерухомості; скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2024 року у справі № 354/1893/23 (провадження № 1-кс/354/24/24) на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611091201:14:001:0060, 2611091201:14:001:0061, які розташовані в АДРЕСА_1 , шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо об'єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження згаданої вище земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва будь-яких об'єктів нерухомості.
У судовому засіданні в режимі відео конференції адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив скасувати арешт, накладений на земельні ділянки.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частина друга статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено у частині одинадцятій статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, слідчим відділом Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023092200000038 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року по справі №354/1893/23, провадження № 1-кс/344/5/24 накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611091201:14:012:0011, 2611091201:14:012:0012, 2611091201:14:012:0013, 2611091201:14:012:0014, 2611091201:14:012:0015, 2611091201:14:012:0016, 2611091201:14:012:0017, 2611091201:14:012:0018, 2611091201:14:012:0019, 2611091201:14:001:0059, 2611091201:14:001:0060, 2611091201:14:001:0061, 2611091201:14:001:0062, які розташовані в АДРЕСА_1 , шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо об'єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження згаданої вище земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва будь-яких об'єктів нерухомості.
Ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2024 року по справі №354/1893/23, провадження № 1-кс/344/24/24 накладено арешт на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023092200000038 від 06 грудня 2023 року та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611091201:14:001:0060, 2611091201:14:001:0061, які розташовані в АДРЕСА_1 , шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо об'єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження згаданої вище земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва будь-яких об'єктів нерухомості.
Постановою лідчого зазначені земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023092200000038 від 06 грудня 2023 року.
На теперішній час у кримінальному провадженні № 42023092200000038 від 06 грудня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, не з'ясовані всі обставини події кримінального правопорушення, проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин, які підлягають доказуванню, а також призначено судові експертизи, які на час розгляду даного клопотання ще не проведені.
Крім того, частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-174 цього Кодексу.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
Заявником не доведено обставин, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання заявника про те, що відпала потреба в арешті майна, оскільки досудове розслідування триває та арешт майна застосований з метою збереження речових доказів.
Скасування арешту майна на даний час може зашкодити ходу досудового розслідування у кримінальному провадженні й не сприятиме його дієвості та досягненню мети кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя зауважує, що в рамках кримінального провадження арешт майна здійснено саме з метою забезпечення можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, відчуження.
Відтак, враховуючи вищенаведене та те, що заявником не доведено обставин, що арешт накладено необґрунтовано або у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, слідчий суддя вважає, що у задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22, 98, 100, 169, 171, 173, 174, 303-309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1