Справа № 487/2963/20
Провадження № 2/487/40/24
08 липня 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення порядку користування житловим приміщенням,
01 червня 2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , законним представником якого є ОСОБА_7 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення порядку користування житловим приміщенням - кв. АДРЕСА_1 , а саме: виділити у особисте користування ОСОБА_1 1-у кімнату - 10,3 кв.м; у особисте користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 2-у кімнату - 12,6 кв.м.; у особисте користування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 3-ю кімнату - 10,8 кв.м. Нежитлове приміщення балкон - 0,9 кв.м. визначити у особисте користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Інші приміщення залишити у спільному користуванні.
Позовна заява мотивована тим, що сторони зареєстровані у спірній квартирі і за рішенням суду позивач вселений у неї. Проте відповідачі зайняли всі житлові приміщення і чинять позивачу перешкоди його реальному поселенню у квартиру, тобто він фактично не має можливості користуватись квартирою. Рішення суду фактично не виконане. На пропозицію досягти згоди щодо його вселення та визначення порядку користування квартирою відповідачі відмовляються. У зв'язку з цим позивач змушений звернутись до суду.
17 червня 2020 року вищевказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
01 березня 2021 року надійшов відзив відповідачів, відповідно до якого відповідачі не згодні з позовом, посилаючись на те, що у спірній квартирі зареєстровано 5 дорослих осіб і одна дитина, які фактично повинні користуватися по 1/6 частці квартири. Квартира складається з трьох кімнат. Позивачем взагалі не надано доказів того, що він звертався із пропозицією щодо встановлення порядку користування квартирою, що вказує на те, що відсутній спір. Рішення про вселення є виконаним. Враховуючи, що у квартирі проживають шість осіб, а жила площа квартири становить 33,7 кв.м., визначення порядку користування квартирою призведе до погіршення житлових умов цих осіб, тобто житлової площі кожної особи в користування буде 5,61 кв.м., виходячи з їх часток по 1/6 у кожного, які вони зможуть отримати у власність здійснивши приватизацію квартири. Крім того, порядок користування спірною квартирою, який просить визначити позивач, не відповідає його частці. Для визначення можливих варіантів встановлення користування квартирою між співвласниками позивач повинен заявити клопотання про призначення експертизи. Вважають, що встановлення порядку користування спірною квартирою за відсутності проведеного перепланування житлової площі є неможливим та досягти згоди на таке користування є неможливим. Запропонований порядок користування порушить права відповідачів, оскільки позивач просить надати їм у користування по 4,2 кв.м., що є меншою площею, яка їм повинна надаватись. Враховуючи викладене, вважають, що вказаний позивачем варіант встановлення порядку користування спірною квартирою не буде враховувати баланс інтересів кожного із співвласників, оскільки площа кімнат, які просить виділити собі в користування позивач становить значно менше у відношення до ідеальної частки відповідачів, та таке зменшення буде суттєво впливати на права та інтереси сторін, а запропонований порядок про передачу у особисте користування позивача цілої квартири, є значно більшою ніж його ідеальна частка в користуванні спірною квартирою.
Ухвалою суду від 01 березня 2021 року призначено будівельно-технічну експертизу, підготовче провадження зупинено.
25 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року призначено будівельно-технічну експертизу, підготовче провадження зупинено.
14.08.2023 надійшов висновок експерта № 22-1117 від 22.05.2023.
15 серпня 2023 року поновлено провадження у справі.
15 січня 2024 року закрито підготовче провадження.
21 березня 2024 року надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Давидової О.Ю., відповідно до яких представник зазначає, що для задоволення вимоги позивача необхідно позбавити одного з користувачів квартири права на житлове приміщення, що не відповідає ч. 3 ст. 319 ЦК України, якою передбачено, що усім власникам (у даному випадку користувачам) забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Для забезпечення балансу інтересів кожного користувача квартири АДРЕСА_1 просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року витребувано докази.
В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, пояснив, що спірна квартира була надана його батькам, йому та ще одному брату. Він проживав у спірній квартирі у кімнаті площею 10.3 кв.м. з середнім братом. Молодший брат одружився і переїхав до них у квартиру. Потім до них приїхала його (відповідача) вагітна дочка, а позивач надав їй кімнату і тимчасово проживав на причалі. В 2012 року відповідачі його зняли з реєстрації, а в 2020 році він знов зареєструвався. Після ухвалення рішення про вселення йому надали ключі, але наступного дня вже змінили замки і він не потрапив у квартиру. На даний час у квартирі проживають лише ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, додав, що відповідачі не допускають позивача до квартири, посилаючись на відсутність місця для нього.
Представник відповідачів підтримала відзив, пояснила, що позивач просить кімнату, яка майже у два рази перевищує його норму житла. Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на даний час не проживають у квартирі, приїжджають раз на пів року на 1-2 місяці і проживають у кімнаті 10.8 кв.м. Він з дружиною проживає у кімнаті 10.3 кв.м., ОСОБА_6 проживає у кімнаті 12.6 кв.м.
Представник виконавчого комітету Миколаївської міської ради подав заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.07.2018 по справі № 1412/3736/12, яке набрало законної сили 28.08.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 має право проживати у спірній квартирі АДРЕСА_1 як член сім'ї наймача квартири ОСОБА_9 , якому 24.07.1975 р. було видано ордер №939 Бюро обміну житлової площі виконавчого комітету Миколаївської міської ради. Право на проживання у зазначеній квартирі також отримали: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 померли.
Вказаним рішенням відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , треті особи: Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз» в особі ЖЕК №3, виконавчий комітет Миколаївської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Рішенням Заводського районного суду від 23.09.2019 року у справі № 487/1395/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме вирішено усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1 ; вселити ОСОБА_1 в кв. АДРЕСА_1 .
Виконавчі провадження з виконання вказаного рішення суду 27.05.2020 закінчені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом)( відповідь Заводського ВДВС у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса).
Відповідно до акту державного виконавця (а.с. 9) 14.02.2020 проведено виконавчі дії по вселенню ОСОБА_1 у кв. АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , Мянина, ОСОБА_1 ключ від їхнього замка передано ОСОБА_1 .
Відповідно до Довідки ЖЕК № 3 ЖКП Миколаївської міської ради «Бриз» від 24.01.2019 року за вих. № 321, у кв. АДРЕСА_1 зареєстровані з правом на проживання: ОСОБА_12 1971 р.н. (відповідальний квартиронаймач), ОСОБА_13 1970 р.н. (дружина), ОСОБА_7 1991 р.н. (дочка), ОСОБА_6 1995 р.н. (дочка), ОСОБА_8 2010 р.н. (онук), ОСОБА_1 1958 р.н. (брат) (а.с. 6).
Згідно з відповіддю Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 13.01.2022 №19.03.03-11/232/22, станом на 11.01.2022 за відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Такі ж відомості містяться у Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва на а.с. 19.
Відтак встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , 2010 р.н.
Відповідно до технічного паспорту на спірну квартиру, остання складається з 3 кімнат житловою площею 33,7 кв.м., у тому числі: №6 - 10,3 кв. м (ізольована), № 8 - 10,8 кв.м. (ізольована), № 7 - 12,6 кв.м. прохідна, з якої здійснюється вихід на балкон №9 площею 0,9 кв.м.; коридору 8,1 кв.м., вбиральні 1,0 кв.м., ванної кімнати площею 2,2 кв.м., кухні площею 5,4 кв.м., кладової - 0,3 кв.м. Загальна площа квартири 51.6 кв.м.
Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до статті 61 ЖК України користування жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно зі статтею 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до частини першої статті 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
Статтею 47 ЖК України встановлена норма жилої площі 13,65 кв. м на одну особу.
Судом встановлено, що правовою підставою для користування сторонами спірною квартирою є ордер №939 від 24.07.1975 р., згідно з яким основним квартиронаймачем є ОСОБА_9 , склад її сім'ї: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 . Відтак, можливість проживання цих осіб у спірній квартирі житловою площею 33,7 кв. м була встановлена ще у 1975 року. Договір найму не переукладався, доказів перебування сторін на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, сторонами не надано.
За змістом статті 62 ЖК України до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 4 ст. 816 ЦК України, порядок володіння та користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду.
Судом встановлено наявність між наймачами спору щодо користування наданою їм у встановленому законом порядку у найм квартирою, відсутність можливості у сторін досягти домовленості щодо порядку користування спільним житлом. На думку суду, саме по собі звернення позивача до суду з відповідним позовом про визначення порядку користування квартирою, факт заперечень відповідача щодо задоволення позову, свідчать про відсутність домовленості між ними щодо користування квартирою, що спростовує доводи відповідачів в частині не доведення позивачем своїх позовних вимог. При цьому, суд зауважує, що свого варіанту визначення порядку користування квартирою відповідачі протягом розгляду справи не запропонували.
Також заперечую проти позову відповідачі посилаються на те, що площа кімнат, які позивач просить виділити відповідачам значно менше ідеальної частки та таке зменшення буде суттєво впливати на права та інтереси сторін, а частка позивача є значно більшою ніж ідеальна.
Суд відхиляє вказані доводи, оскільки суд не визначає частки сторін у спірному житлі та не здійснює поділ жилого приміщення, а тільки визначає порядок користування ним.
Окрім цього, право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на визначення порядку користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду передбачено у частині четвертій статті 816 ЦК України, яка не містить будь-яких обмежень реалізації цього права, і більше того, не пов'язує із певними межами.
Тлумачення частини четвертої статті 816 ЦК України дає підстави для висновку, що первинне значення у врегулюванні відносин щодо порядку користування жилим приміщенням має домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування жилим приміщенням, такий порядок користування може встановити суд.
У п. 99 постанови Верховного Суду від 19 лютого2024 року № 753/95/21 викладено висновок, відповідно до якого «положення статті 816 ЦК України не передбачають будь-яких обмежень реалізації права наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на визначення порядку користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду, не пов'язують з площею наданого у найм житлового приміщення.»
Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом стало саме створення відповідачами перешкод у користуванні наданою йому у найм квартирою та намір захистити своє право шляхом визначення порядку користування квартирою, а тому вирішення цього спору не пов'язується з площею наданого у найм житлового приміщення.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Судом встановлено наявність порушення прав позивача щодо користування спірним житловим приміщенням, а тому він має право на визначення порядку користування квартирою.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають у кімнаті 10,3 кв. м., ОСОБА_6 - у кімнаті 12,6 кв.м., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - у кімнаті 10,8 кв.м. раз на пів року протягом 1-2 місяців.
Враховуючи, що запропонований позивачем порядок користування жилою площею в частині виділення йому кімнати площею 10,3 кв.м., не порушує вимог закону та прав сторін, свого варіант визначення порядку користування квартирою відповідачі не запропонували, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позову частково, а саме задовольнити в частини виділення у користування позивачу кімнати 10,3 кв.м. та в частині спільного користування нежитловими приміщеннями. В частині виділення у користування приміщень відповідачам, враховуючи, що відповідачі фактично є однією сім'єю, ОСОБА_3 не заперечує що його дочка ОСОБА_7 та онук ОСОБА_8 проживають за кордоном та приїжджають лише кілька разів на рік, суд вважає необхідним визначити наступний порядок користування квартирою відповідачам: виділити в користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кімнати № 8 - 10,8 кв.м., № 7 - 12,6 кв.м. та балкон №9 площею 0,9 кв.м.
Визначаючи порядок користування спірною квартирою у зазначений спосіб суд виходить з того, що іншого варіанту визначення порядку користування квартирою із забезпеченням рівних умов усіх зареєстрованих осіб, фактично не існує, що підтверджується і висновком експерта від 22.05.2023 № 22-1117. Також суд враховує, що позивач має право на проживання у спірній квартирі і не може бути примусово позбавлений житла. Таке позбавлення права має ґрунтуватися не лише на вимогах закону. Доводи відповідачів про те, що виділення у користування позивачу кімнати площею 10,3 кв.м. суттєво вплине на права та інтереси сторін, не дають підстав вважати, що позивач може бути з цих причин позбавлений права користуватися квартирою.
Щодо судових витрат.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, витрати на професійну правничу допомогу віднесено до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір 840,80 грн.
Також позивачем було витрачено 3600 грн на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором-доручення про надання правничої допомоги від 26 травня 2020 року, ордером, рахунком №1, актом прийому-передачі виконаних робіт, квитанцією №40 від 29.05.2020.
Жодних заперечень щодо стягнення правової допомоги, клопотань про зменшення цих витрат відповідачі не подавали та не висловлював в судовому засіданні.
Враховуючи, що позов фактично задоволено, з відповідачів слід стягнути на користь позивача судовий збір 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3600 грн., всього 4440,80 грн, тобто по 1110,20 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визначити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , наступним чином:
- виділити в користування ОСОБА_1 житлову кімнату №6 - 10,3 кв. м;
- виділити в користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 житлові кімнати: № 8 - 10,8 кв.м., № 7 - 12,6 кв.м., балкон №9 площею 0,9 кв.м.
- коридор 8,1 кв.м., вбиральню 1,0 кв.м., ванну кімнату площею 2,2 кв.м., кухню площею 5,4 кв.м., кладову - 0,3 кв.м. - залишити в загальному користуванні.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати по 1110,20 грн з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_8 , 2010 р.н., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: виконавчий комітет Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 04056612, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Повне судове рішення складено 17 липня 2024 року.
Суддя З.М. Сухаревич