Єдиний унікальний номер 333/6301/24
Провадження №1-кс/333/2076/24
Іменем України
18 липня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання домашнього арешту в кримінальному провадженні №62024080100005381 від 16.07.2024, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сочі, Краснодарського краю російської федерації, громадянин України, освіта середня-спеціальна, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді помічника гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на БТР) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військове звання «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
18.07.2024 слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 Національної гвардії України
№ 172 від 09.06.2023 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду помічника гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на БТР) 6 батальйону оперативного призначення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_5 відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», являється службовою особою - працівником правоохоронного органу.
Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Перебуваючи на посаді помічника гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на БТР) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ,
ОСОБА_5 знав та розумів, що відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, на нього, у тому числі, покладено обов'язки додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до вимог п.п. 2.1. а), 2.9. а), 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001:
п. 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) «посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;
п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- п. 10.1.: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_5 , всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, тобто діючи зі злочинною недбалістю, вчинив необережний злочин, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Так, 16.07.2024, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині вул. Рубана зі сторони вул. Дорошенка в напрямку вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжі. Під час руху в районі буд. АДРЕСА_2 , водій ОСОБА_5 , здійснюючи маневр повороту на право у дворовий проїзд вказаного будинку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушення координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи із злочинною недбалістю, виїхав на лівий по ходу свого руху тротуар, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходились на тротуарі.
Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 2.1. а), 2.9. а), 10.1., чинних на момент ДТП, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, при цьому порушення ним вимог п.10.1. Правил дорожнього руху, знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до довідки КНП «Міська лікарня №9» ЗМР №81 внаслідок даної ДТП ЗМР пішоходу ОСОБА_7 спричинено: закритий внутрішньосуглобовий перелом обох виростків лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Закритий перелом великого горбику лівої плечової кістки із задовільним стоянням.
Згідно з довідкою КНП «Міська лікарня №9» ЗМР №82 внаслідок даної ДТП ЗМР пішоходу ОСОБА_8 спричинено: закритий внутрішньосуглобовий перелом обох виростків лівої великогомілкової кістки зі зміщенням.
Відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. N 6, тілесні ушкодження у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У скоєнні вищевказаних кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сочі, Краснодарського краю російської федерації, громадянин України, освіта середня-спеціальна, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді помічника гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на БТР) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військове звання «солдат», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
16 липня 2024 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України (час фактичного затримання 20 година 30 хвилин).
17 липня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди;
- висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- довідками КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, якими підтверджено наявність у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень;
- показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- показаннями свідка ОСОБА_12 ;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 09.06.2023 №172;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 :
- може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - санкцією статті Кримінального кодексу України, якою передбачено відповідальність за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та невідворотність послідуючого покарання, він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що є підтвердженням наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні, слідчий в повному обсязі підтримав клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом було встановлено, що 16.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286-1 КК України (кримінальне провадження №62024080100005381).
Клопотання слідчого, погодженого із прокурором оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
16 липня 2024 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України (час фактичного затримання 20 година 30 хвилин).
17 липня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені такі докази: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідками КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, якими підтверджено наявність у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень; показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_12 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 09.06.2023 №172; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Разом з тим, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, шляхом заборони залишати місце служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, підозрюваному ОСОБА_5 , суд враховує, що він підозрюється у вчинені нетяжкого злочину, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 3 років тому може переховуватися від огрганів досудового розслідування та суду.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови» ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Таким чином, прокурором в судовому засідання доведено наявність ризиків, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає що існує можливість запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України шляхом застосування домашнього арешту.
Такий висновок суду гуртується на тому, що судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , приймав участь у бойових діях, проходить військову службу військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Підсумовуючи наведене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання процесуальному прокурору про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період часу підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки вище наведені обставини в даному випадку до мінімуму зменшили наявні ризики.
Домашній арешт відносно ОСОБА_5 необхідно встановити за місцем служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 196, 202, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з перебуванням останнього за місцем служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 22:00 годин до 06:00 годин наступного дня, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.09.2024.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) не відлучатися за межі м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3) прибувати на виклик до слідчого, в проваджені якого перебувають матеріали кримінального провадження, прокурора, та суду, залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
4) утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними в даному кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , положення ч. 5 ст. 181 КПК України, у відповідності до якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у якого перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1