Справа № 308/11553/24
16.07.2024 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078170000207 від 20.04.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ізварино, Краснодонський район, Луганська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (відповідно до КАТОТТГ), непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 , маючи на меті використати у подальшому підроблені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 08.03.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку ВЛК №857 від 08.03.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою перетину державного кордону України та діючи всупереч обмежень, передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/22 від 24 лютого 2022 року, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VІІІ від 12 травня 2015 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у лютому 2024 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , надіслав невстановленій органом досудового розслідування особі через соціальну мережу «Телеграм» установчі дані про себе, а саме: копію паспорта громадянина України, кольорову фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметрів із власним зображенням - для виготовлення невстановленою особою підроблених документів, а саме: тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 08.03.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку ВЛК №857 від 08.03.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на його ім'я.
В березні 2024 року невстановлена особа надіслала ОСОБА_3 службою доставки ТОВ «Нова пошта» у відділення № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , підроблені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 08.03.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку ВЛК №857 від 08.03.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з відповіддю на запит від 25.05.2024 №ВО/5791, наданим ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовому обліку не перебуває, до територіального центру даний громадянин не звертався, відомості щодо проходження ним військово-лікарської комісії, видачі йому тимчасового посвідчення військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні.
За таких обставин, ОСОБА_3 шляхом надання засобів сприяв невідомій особі незаконно виготовити вказані вище документи, видані на його ім'я, шляхом надання необхідних даних щодо своєї особистості, а також здійснив фінансування виготовлення вищевказаних підроблених документів невстановленою органом досудового розслідування особою.
Крім того, 19 квітня 2024 року, о 15 год. 15 хв., ОСОБА_3 , під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для залізничного сполучення пасажирський напрям «Дружба» 94 прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою перетину державного кордону України, всупереч обмежень, передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/22 від 24 лютого 2022 року, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року, пред'явив на паспортний контроль військовослужбовцю прикордонного наряду «Перевірка документів» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , завідомо підроблені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 08.03.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку ВЛК №857 від 08.03.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що він не отримував в установленому законом порядку такі документи та що такі є підробленими, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.
Вказані дії ОСОБА_3 згідно з обвинувальним актом кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, та за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Вищевказані обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються обвинуваченим. Разом з обвинувальним актом подано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також в обвинувальному акті наявне клопотання сторони обвинувачення про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З огляду на вказане, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України: пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, та ч. 4 ст. 358 КК України: використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненим ним кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий.
Обставиною, визначеною ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому, а також обставин, що обтяжує покарання, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, за наявності альтернативних санкцій, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
При цьому враховуючи те, що обвинувачений у вчиненому розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення є кримінальними проступками, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування ним покарання, призначеного за даним вироком, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних проступків шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 08.03.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку ВЛК №857 від 08.03.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1