Постанова від 15.07.2024 по справі 346/7120/23

Справа № 346/7120/23

Провадження № 22-ц/4808/855/24

Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В. І.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А.,

секретаря Кочубей І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 квітня 2024 року під головуванням судді П'ятковського В.І. у м. Коломия,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 лютого 2022 року ОСОБА_1 із ТОВ «Авентус Україна» уклала кредитний договір № 5554050. Договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами та правилами надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту з ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті та підтвердила, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644, ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 16 червня 2023 року укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передав позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19 червня 2023 року до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки, в сумі 73 367,84 грн, з яких:- 20 800 грн - заборгованість за основною сумою боргу; - 52 567,84 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо ТОВ «Авентус Україна» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Крім того, 11 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено кредитний договір № 2925957, відповідно до умов договору він вважається укладеним з моменті підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефон, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.

Відповідно до умов кредитного договору кредит вважається наданий в день перерахунку суми кредиту на користь клієнта.

Підписавши кредитний договір відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами та правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті ТОВ «Лінеура Україна». Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644, ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 17 травня 2023 року укладено договір факторингу № 17052023, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників від 19 липня 2023 року до договору, в тому числі право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2925957 від 11 лютого 2022 року, в сумі 73 367,84 грн, яка складається із 20 800 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 52 567,84 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо ТОВ «Лінеура Україна» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитними договорами.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості: за кредитним договором № 5554050 від 17 лютого 2022 року, в сумі 73 367,84 грн та за кредитним договором № 2925957 від 11 лютого 2022 року в сумі 43 101,84 грн.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03 квітня 2024 року задоволено позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суму заборгованості за кредитним договором № 5554050 від 17 лютого 2022 року в розмірі 73 367,84 грн., з яких:

- 20 800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 52 567,84 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суму заборгованості за кредитним договором № 2925957 від 11 лютого 2022 року в розмірі 43 101,98 грн, з яких:

- 11 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 32 101,98 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 2 684 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що суд не врахував докази, які вказують на надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів.

Суд не врахував, що відсутні відомості щодо відкриття відповідачем відповідного кредитного рахунку (кредитної картки) на виконання умов кредитних договорів.

Позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно двох кредитних договорів на рахунок відповідача, не долучено жодна квитанції про зарахування кредитних коштів.

Апелянтка зазначає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи.

У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Копії двох кредитних договорів, копії факторингових договорів, роздруковані розрахунки заборгованості за двома кредитними договорами не свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів.

Розрахунки заборгованості за двома кредитними договорами є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволив би суду перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Судом не взято до уваги, що у зв'язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов вищезазначених кредитних договорів, а також фактичного користування відповідачкою кредитними коштами, відсутні підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Тобто твердження суду першої інстанції, що вона не оспорює умови договорів є хибними.

Позивачем не надано достатніх доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга є безпідставною.

Відповідачкою було вчинено дії, спрямовані на отримання кредиту, тобто відповідачка самостійно визначила необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявила намір укласти кредитні договори на визначених у них умовах.

Відповідачка не скористалася правом споживача на відмову від укладеного кредитного договору впродовж чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору.

Відповідачка не була позбавлена можливості надати докази, які підтверджують або спростовують отримання кредитних коштів.

Нею не надано належних і допустимих доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорах або доказів того, що вказані карткові рахунки їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, вона не позбавлена можливості надати відповідні банківські дані та інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Тому надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання та перерахування коштів позичальнику, а позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в засідання апеляційного суду не з'явився, у відзиві на апеляціну скаргу просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з'явилася. З відстеження поштового відправлення № 0600275481685 вбачається, що судова повістка яка була адресована ОСОБА_1 повертається з відміткою "Повернення за зворотньою адресою: Відсутність адресата за вказаною адресою", тому відповідно до вимог ст. 128, 131 ЦПК України вважається доставленою. Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання та з урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5554050 (а.с. 7-14).

Відповідно до п. 9.6 кредитного договору він укладався шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони позивача електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту йог підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в договору. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умова цього договору.

Відповідно до п. 9.8 кредитного договору підписуючи договір споживач підтверджує, що перед укладенням договору йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, він ознайомлений із умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, він їх повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися.

Згідно пп. 1.3, 1.2, 1.4, 1.5.1 сума кредиту (загальний розмір) складає 20 800 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в договорі.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19.06.2023 укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 15-18).

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5554050, сума заборгованості 73 367,84 грн, яка складається із: 20 800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 567,84 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.19). Вказаний розмір заборгованості підтверджується долученим розрахунком заборгованості (а.с. 92-104).

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» 11.02.2022 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 26-40).

Відповідно до п. 9.7 кредитного договору він укладався шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони позивача електронним підписом в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в договору. Введення клієнтом одноразового коду ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умова цього договору.

Відповідно до п. 9.8 кредитного договору, підписуючи договір, клієнт підтверджує, що перед укладенням договору йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, він ознайомлений із умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, він їх повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися.

Згідно пп. 1.3, 1.2, 1.4, 1.5.1 сума кредиту (загальний розмір) складає 11 000 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в договорі.

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»19.07.2023 укладено договір факторингу № 19072023, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 38-40).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19072023 від 19 липня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2925957, сума заборгованості 43 101,98, яка складається із: 11 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 32 101,98 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 42). Вказаний розмір заборгованості підтверджується також долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості (а.с. 43).

Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 вказаного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Задовольняючи позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт, що сторонами погоджено розмір наданого кредиту, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами, а тому є підстави для стягнення заборгованості.

Встановлено, що кредитні договори, укладені між відповідачкою та первісними кредиторами, договори факторингу, укладені між останніми та позивачем, у встановленому порядку недійсними не визнані. Відповідачкою не спростувано належними та допустимими доказами неправомірність таких договорів.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував докази, які вказують на надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів.

ОСОБА_1 не заперечує факту укладення договорів, але заперечує факт надання їй коштів. Однак, її посилання на те, що позивачем до позовної заяви не надано первинного банківських документів та інформацію, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальникомне заслуговують на увагу, ураховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було укладено два кредитні договори, що підписані електронним підписом позичальника та якими передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на її банківський рахунок.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Надані позивачем докази у своїй сукупності вказують на отримання відповідачкою кредитних коштів, зокрема повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування 17.02.2022 коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений в кредитному договорі.

Відповідачка не оспорює факт укладення кредитних договорів, не надала доказів повернення коштів у розмірі та на умовах, визначених спірними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Разом з тим, заперечуючи факт отримання грошових коштів за вказаними договорами, відповідачка не надала будь-яких доказів щодо виписки по її особовому рахунку, доступ до якої має вона, як клієнт, та банк-емітент банківської карти, чи довідки про відсутність у неї банківської карти маска карти/рахунку № НОМЕР_1 на момент здійснення перерахування коштів.

Таким чином, посилання апелянтки на те, що відсутні відомості щодо відкриття відповідного кредитного рахунку (кредитної картки) на виконання умов кредитних договорів, апозивачем не підтверджено надання таких коштів ОСОБА_1 є неспроможними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надала розрахунки.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитними договорами, боржником не надано. Відповідачка не надала суду контррозрахунок суми заборгованості чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи, про невірність наданого банком розрахунку, відтак, відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності доказами.

За встановлених обставин укладення відповідачкою двох електронних договорів з різними фінансовими установами, за якими нею отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, на які позивач набув право вимоги позивач за укладеними між ним та кредитодавцями відповідачки договорами факторингу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук В.А. Девляшевський

Попередній документ
120468360
Наступний документ
120468362
Інформація про рішення:
№ рішення: 120468361
№ справи: 346/7120/23
Дата рішення: 15.07.2024
Дата публікації: 22.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.02.2025)
Дата надходження: 04.12.2023
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
24.01.2024 09:00 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
13.03.2024 09:00 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
03.04.2024 10:30 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
15.07.2024 10:00 Івано-Франківський апеляційний суд