Справа № 646/7307/24
№ провадження 1-кп/646/968/2024
18.07.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020002422 від 08.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, в розумінні ст. 89 КК України, раніше не судимий, на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець за призовом під час мобілізації, обіймаючий посаду заступника командира бойової машини - навідника-оператора 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживаючий за АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинувачено го ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
До Червонозаводського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020002422 від 08.04.2024 за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01 липня 2024 року, відповідно до здійсненого авторозподілу судових справ, зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею ОСОБА_1 .
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 липня 2024 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив передати кримінальне провадження до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення його за підсудністю до іншого суду, оскільки в момент вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується його підзахисному, місце вчинення, не знаходилося в межах територіальної підсудності Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника, зазначала, що сторона обвинувачення правильно визначила за територіальною підсудністю суд, який має розглядати обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 .
Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст.314 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.9 ст.615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно висунутого обвинувачення, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, обіймаючи посаду заступника командира бойової машини - навідника-оператора 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати несення служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Є України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 16.09.2023приблизно о 19.00 год (більш точний час в ході досудового розслідування встановлено не було), в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - місце розташування 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до 07.05.2024, тобто до моменту прибуття у приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові), проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Загальні положення КК України визначають, що триваюче правопорушення має місце там, де протиправна діяльність триває безперервно протягом певного часу.
При триваючому злочині (проступку) особа вчиняє один раз певну дію і впродовж тривалого часу перебуває безперервно в злочинному стані. Для цього виду злочинів характерним є неспівпадіння моменту закінчення складу злочину і моменту фактичного завершення протиправних дій. У поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину.
Завершення триваючого злочину - це день його припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину (правова позиція, викладена у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.08.2022 року у справі №452/2842/19).
Таким чином, злочин передбачений ч. 5 ст. 407 КК України є триваючим злочином, ознакою якого є безперервність, цей злочини починається з моменту самовільного залишення військової частини та закінчується внаслідок дій самого обвинуваченого (явка до залишеної військової частини) або в силу обставин, що роблять подальші злочинні діяння неможливими (наприклад, затримання винного органами влади).
Враховуючи те, що згідно обвинувального акту моментом закінчення інкримінованого злочину є 07 травня 2024 року, коли ОСОБА_3 з власної ініціативи прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально не відноситься до Основ'янського району міста Харкова, а належить до Холодногірського району міста Харкова, суд вважає, що є підстави для направленняданого обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування до апеляційного суду для вирішення питання про його направлення до Ленінського районного суду міста Харкова.
(Аналогічна позиція викладена в ухвалі Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року (755/827/23).
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 22.05.2020 у справі №643/7609/20, де зазначено, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України та ст.10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу..
Згідно ізп. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 цього Кодексу питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Враховуючи вищенаведене, та те, що порушення правил підсудності згідно вимог п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог закону та безумовною підставою для скасування судового рішення, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 34, 615 КПК України, є достатні підстави для направленняобвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 10, 32, 34, 314, 369-372, 615 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020002422 від 08.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та додані до нього матеріали з поданням - направити до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності за Ленінським районним судом міста Харкова.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1