Справа №752/15448/22 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3985/2024 Доповідач: ОСОБА_2
10 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року про продовження ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року, задоволено частково клопотання прокурора та продовжено строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2024 року включно та визначено розмір застави, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 908 400 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 . Продовжено дію існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 до 04 липня 2024 року включно та визначено розмір застави, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 908 400 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою. Задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 та продовжено строк дії обов'язків до 04 липня 2024 року.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати частково, застосувати відносно ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04.07.2024 включно та визначити розмір застави, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 грн.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що сторона захисту не погоджується з визначеним розміром призначеної застави, як таким, що є занадто великий, та не відповідає об'єктивним обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції здійснив неповноту судового розгляду, порушив порядок розгляду справи. Фактичні обставини справи є невірними і висновки суду ґрунтуються виключно на тексті обвинувального акту і показанням прокурора. Звертає увагу суду, що на час постановлення ухвали обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень є не доведеною, а кваліфікація дій нікчемною. Суд не врахував майновий стан обвинуваченого, призначивши розмір застави у більшому розмірі ніж передбачено законом. Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просить ухвалу суду скасувати в частині продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді тримання під вартою та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 та обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Повторно дослідити обставини, які досліджувались судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення та дослідити усі матеріали.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновки суду не підтверджуються жодними доказами, а навпаки під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 нікого не вбивав, а під час досліджуваних подій, діяв за наказом командирів. Вважає, що порушені вимоги ч.5 ст. 199 КК України, оскільки в оскаржуваному рішенні відсутні встановлені обставини справи та посилання на будь-які докази, оскільки прокурором нічого не надано, не вказано з яких доказів суд встановив обґрунтованість висунутого обвинувачення у вчиненні злочину за ст. 260 КК України. Судом не враховано висновок експерта №8039 від 14 квітня 2023 року, відповідно до якого у діях ОСОБА_8 26 та 27 лютого 2022 року відсутні ознаки злочину, а саме така ознака як протиправність діяння. У оскаржуваному судовому рішенні була порушена презумпція невинуватості судом першої інстанції. Вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про наявність ризиків, визначених положеннями ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки дані ризики відсутні. Вказує про тривалий час перебування ОСОБА_8 під вартою тривалістю більше ніж 715 днів та в умовах, що принижують гідність, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд не врахував його службову характеристику, особисті якості, міцні соціальні зв'язки у м. Києві. Зазначає, що наявні підстави не тільки обрати відносно ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а взагалі не обрати будь-який запобіжний захід, оскільки на даний час ЗСУ потребує таких спеціалістів, як ОСОБА_8 , а саме артилеристів. Вважає, що суд визначив розмір застави у надмірному розмірі, не беручи до уваги фінансове становище обвинуваченого. Не обґрунтував розмір визначеної застави, а лише виходив із тяжкості інкримінованого злочину.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали з судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного. Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що стороною захисту не заявлено такого клопотання, будучи належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи захисники в судове засідання апеляційного суду не прибули, розгляд даної апеляційної скарги здійснюється без участі сторін.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненніякого обвинувачується особа та особисті обставинижиття особи, якіможутьсвідчити на користьзбільшення (зменшення) ризику переховуваннявідправосуддячиіншихспособівненалежноїпроцесуальноїповедінки.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 260, п.12, ч.2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 1,12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 - за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пп.1,12 ч. 2 ст. 115 КК України, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо обвинувачених, суд першої інстанції посилався на доведеність існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування найсуворішого запобіжного заходу зумовлене тим, що ризики та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, що існували на момент обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , не зменшились і не зникли, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, в тому числі протижиття та здоров'я особи. Суд не виключає, щообвинувачені можуть ухилятись від суду тавиконання процесуальних рішень, тиснути на потерпілих та свідків, експерта, які ще не були допитані в судовому засіданні. Суд не мав об'єктивної змоги, з огляду на дослідження документів, переконатися в обгрунтованості заперечень сторони захисту, а як наслідок і визначити ступіньпровини обвинувачених, щоб могло вплинути на рішення про зміну запобіжного заходу.
З зазначеними висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої відповідає вимогам п.3 ч.5 ст. 182 КПК України. Даних про те, що зазначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинувачених матеріали не містять.
Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим належну процесуальну поведінку, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисників щодо недоведеності причетності обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є безпідставним, оскільки на даному етапі провадження встановлення всіх обставин справи є завданням судового розгляду. При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу суд повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення суспільно-небезпечного діяння вірогідною та достатньою для застосування, продовження щодо особи обмежувальних заходів та не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Посилання захисника ОСОБА_9 на тривалість часу перебування його під вартою є слушними, проте вони в будь-якому випадку не спростовують висновків суду про те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не минули та продовжують існувати на даний час, і вказана обставина не може бути безумовною правовою підставою для зміни запобіжного заходу.
Щодо наявності в обвинувачених службових характеристик, міцних соціальних зв'язків та бажання продовжувати службу в лавах ЗСУ, саме по собі не може слугувати підтвердженням їх належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, доводи апеляційних скарг захисників про недоведеність зазначених ризиків в клопотанні прокурора, колегія суддів вважає непереконливими.
На думку колегії суддів клопотання прокурора є вмотивованим, а суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинувачених будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року в частині продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді _____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4