Справа № 369/20265/23 Суддя в суді першої інст. - Перекупка Г.А.
Провадження № 33/824/3645/2024 Суддя-доповідач - Дрига А.М.
15 липня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Дрига А.М.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Кузьміна Є.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2024 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_1 18 листопада 2023 року о 15 год. 45 хв. керував транспортним засобом SEAT LEON, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Мічуріна, 101, с. Дмитрівки Бучанського району Київської області в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп'яніння підтверджений висновком № 006181.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), яким передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В апеляційній скарзі адвокат Кузьмін Є.О., оспорюючи наведені в постанові судді місцевого суду фактичні обставини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підстави та обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить: постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2024 року скасувати та закрити провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складений поліцейським 18.11.2023 року о 16 год. 30 хв., разом з цим висновок про стан його наркотичного сп'яніння і результати лабораторного дослідження були надані лише 28.11.2023 року. Тобто, поліцейський не мав права складати протокол до моменту підтвердження результатів дослідження на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив норму КУпАП.
Окрім цього, адвокат зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому мають бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, думки ОСОБА_1 та його захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №510422 (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду (а.с. 2); зобов'язанням про відсторонення від керування транспортним засобом (а.с. 3); диском з відеозаписом з нагрудної камери, на якому зафіксовано, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, обставини.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 (а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складений поліцейським 18.11.2023 року о 16 год. 30 хв., разом з цим висновок про стан його наркотичного сп'яніння і результати лабораторного дослідження були надані лише 28.11.2023 року, не мають правового підґрунтя, оскільки складанню протоколу передувало лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 (сечі) у медичній установі для встановлення стану його наркотичного сп'яніння, що очевидно потребує певного проміжку часу. На переконання суду апеляційної інстанції, час між медичним дослідженням та складанням протоколу, є допустимим та обґрунтованим у розумінні вимог ст. 254 КУпАП.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Всупереч доводів захисника, порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига