Справа № 753/660/24 Головуючий у 1 інстанції: Твердохліб Ю. О.
Провадження №22-ц/824/11520/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
11 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 352-356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за новим власником з номерним знаком НОМЕР_2 ) марки та модель MERSEDES-BENZ S500, 1995 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_3 .
В порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості автомобіля - марка та модель MERSEDES-BENZ S500, 1995 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за новим власником з номерним знаком НОМЕР_2 , що становить 50 000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з не поданням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та з несплатою судового збору в розмірі 3219 грн. Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року було направлено на поштову та електронну адресу апелянта зазначену, в апеляційній скарзі.
20 червня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про поновлення пропущеного строку та про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заяви зазначив, що 14 червня 2024 року він отримав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про доходи в період з січня 2023 року по грудень 2023 року згідно з якими що його річний дохід становить 45982,01 грн.
Окремо просив поновити пропущеного процесуального строку вважає, що наявні обґрунтовані підстави для поновлення відповідачу строку.
Вирішення питання щодо оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" заява N 32053/13).
З поданої заяви про поновлення строку не можливо встановити поважність причин пропуску процесуального строку. Апелянт не повідомив суд, не надав жодного доказу про те що йому заважало отримати довідку про доходи та надати її разом з апеляційною скаргою.
Що стосується питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ст.136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України "Про судовий збір", що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України "Про судовий збір", застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, в якій зазначено: "Скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.
У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У справі відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 1 травня 2024 року. До апеляційної скарги відповідач не додав доказів сплати судового збору у розмірі визначеному законом та не заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору або зменшення його розміру.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду. Згідно ухвали суду від 24.05.2024, скаржнику необхідно було надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в сумі 3219 грн.
20 червня 2024 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду заяву, в якій просив звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній справі з урахуванням його доходу за останній календарний рік.
ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти росії», п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків, які долучені відповідачем до клопотання не можуть бути єдиною та безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки вони не підтверджують реальний майновий стан відповідача, довідка з Пенсійного фонду України форма ОК -5 також не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки містить відомості про застраховану особу, та не містить жодних даних про майновий стан відповідача на момент подання апеляційної скарги.
ЄСПЛ (у рішеннях від 26.07.2005 у справі «Княт проти Польщі», від 26.07.2005 у справі «Єдамський та Єдамська проти Польщі») вказав, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розміру заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Тобто можливість особи розпоряджатися своїми коштами та майном повинна враховуватися судами при оцінці фінансового (майнового) стану цієї особи при вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
На день постановлення ухвали ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню особи з такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 358, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Д.Р. Гаращенко
СуддіЛ.П. Сушко В.І. Олійник