Справа № 640/9954/22
про залишення апеляційної скарги без руху
17 липня 2024 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Маринчак Н.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення винесене 03 квітня 2024 року, за відомостями наявними у матеріалах справи, рішення отримано представником позивача адвокатом Ризуном Володимиром Володимировичем 08 квітня 2024 року (том 2 а.с.184-186), натомість до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 03 червня 2024 року.
Наведене свідчить про порушення апелянтом тридцятиденного строку звернення до суду із апеляційною скаргою.
Відповідно до змісту частини 7 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема "Електронний кабінет" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Пунктом 9 цього ж підрозділу Положення передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов'язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 42 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу (абзац другий пункту 111 розділу V "Перехідні положення" Положення).
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача адвокат Ризун В.В. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та усунення недоліків позовної заяви, зазначивши у ній свою офіційну електронну адресу (том 1 а.с.21-25).
Копія рішення в електронному вигляді була направлена на офіційну електронну адресу представника позивача адвоката Ризун В.В. та доставлена останньому 08 квітня 2024 року об 09:44, що підтверджується довідкою відповідального працівника Київського окружного адміністративного суду.
За матеріалами апеляційної скарги, апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції він не отримував, про оскаржуване рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (без зазначення конкретної дати), відтак, на переконання апелянта, строк на апеляційне оскарження повинен бути поновлений.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що, зважаючи на встановлені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України строки оскарження судових рішень, та враховуючи той факт, що представник апелянт отримав оскаржуване рішення 08 квітня 2024 року, останнім днем для подання апеляційної скарги є 09 травня 2024 року. Відтак, суд визнає наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи недостатніми та необґрунтованими.
В контексті спірних правовідносин суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі 9901/278/21, відповідно до якої суд дійшов висновку, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, апелянту необхідно усунути наступні недоліки: подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року із зазначенням інших поважних, за позицією апелянта, причин для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення в даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Маринчак Н.Є.