П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13258/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року (суддя Лісовської Н.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 11.08.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів,-
22.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до УДАБК ММР, в якому просила визнати протиправними та скасувати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.06.2021 №41 та від 02.09.2021 №91/1.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Щодо скасування судом припису №41 від 24.06.2021, апелянт зауважив, що жодна норма чинного законодавства України не містить такої підстави визнання протиправним та скасування припису суб'єкта владних повноважень, як закінчення строку його виконання та строку перевірки припису.
До того ж апелянт наполягає, що УДАБК не було порушено: порядку проведення першої позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; процедури надання ОСОБА_1 припису №41 від 24.06.2021 та його зміст повністю узгоджуються з нормами чинного містобудівного законодавства України, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
В обґрунтування правомірності припису №91/1 від 02.09.2021 апелянт зазначив, що позивачка (разом з іншими співвласниками) житлового будинку АДРЕСА_1 , отримавши у власність дане домоволодіння, не оформила право власності на земельну ділянку, не розробила проектну документацію, та продовжила виконання будівельні роботи, у тому числі шляхом втручання в огороджувальні конструкції. У зв'язку з цим ОСОБА_1 , як один із співвласників об'єкту будівництва, притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення та була зобов'язана його усунути шляхом виконання припису №91/1, що повністю відповідає положенням чинного містобудівного законодавства України.
Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, передбачених статтею 286 КАС України, та відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на підставі приватної власності належить 41/100 частка житлового будинку загальної площею 330,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено приватним нотаріусом 28 травня 2021 року.
01.06.2021 в.о. начальника УДБК ММР видав наказ №136, яким призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті: АДРЕСА_1 відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 7 Постанови №553 на підставі виявлення факту самочинного будівництва (службова записка від 01.06.2021 та від 21.04.2021).
Листом про здійснення позапланової перевірки від 04.06.2021 надісланим на адресу: АДРЕСА_2 (адреса знаходження квартири, що належить ОСОБА_1 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), позивачку було повідомлено про проведення перевірки та зобов'язано надати перелік документів.
Про проведення перевірки були повідомленні і інші співвласники житлового будинку.
Також, інформація про проведення перевірки була розміщена на офіційному веб-сайті органу архітектурно-будівельного контролю.
24.06.2021 посадовою особою УДБК ММР був складений акт №71/2021 про недопущення посадових осіб органу управління на об'єкт будівництва.
Одночасно складено припис за №41/1/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від ОСОБА_1 вимагалось до 12.07.2021 року усунути встановлене порушення на об'єкті "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 " шляхом допущення посадової особи УДАБК ММР та надання документів, необхідних для проведення перевірки.
03.08.2021 УДАБК ММР прийняло наказ №216 про проведення позапланової перевірки на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 ". Період проведення перевірки з 19.08.2021 по 02.09.2021.
Предметом перевірки було виконання вимог приписів від 24.06.2021 №41, №41/1 та №41/1/1 та виявлення факту самочинного будівництва.
Листом від 05.08.2021 №906/22.01-13/21/1 ОСОБА_1 та інших співвласники житлового будинку повідомлено про проведення позапланового перевірочного заходу за адресою АДРЕСА_2 .
Також, інформація про проведення перевірки була розміщена на офіційному веб сайті органу архітектурно-будівельного контролю.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, перевірено дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та було складено акт від 02.09.2021 року №135/2021, у якому зазначено, що під час проведення перевірки було встановлено наступне:
"Відповідно до інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно від 01.09.2021 №272800671 на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2021 №211 позивачка набула право власності на об'єкт: "Житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості" загальна площа 330,2 кв.м, житлова площа 137,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Власники: ОСОБА_2 (розмір частки 43/100), ОСОБА_1 (розмір частки 41/100), ОСОБА_3 (розмір 16/100).
Також зазначено, що 29.04.2021 внесені зміни до Реєстру: змінена загальна площа з 66,1 кв.м на 330,2 кв.м та житлова площа з 49,4 кв.м на 137,8 м.
Під час виїзду на місце із залученням начальника відділу комунального господарства встановлено проведення будівельних робіт:
- Змуровані стіни з газобетонних блоків орієнтовним розміром довжина 11,3 м, ширина 9.5 м, висота 12,8 м,
- Віконні та дверні пройоми не заповнені,
- Зовнішнє та внутрішнє оздоблення стін відсутнє.
Відповідно до даних реєстру будівельної діяльності документів, що дають право виконувати будівельні роботи на даний об'єкт, не зареєстровано.
Під час повторного виїзду на місце 02.09.2021 року ОСОБА_3 не допустила посадову особу управління на об'єкт будівництва та не надала необхідних документів для проведення перевірки.
В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 продовжує виконання будівельних робіт, дозвільні документи на які не зареєстровані".
У зв'язку із здійсненням будівельних робіт без належно розробленої та затвердженої проектної документації, а також не виконанням припису від 24.06.2021 року №41/1, за що частиною першою статті 188-42 та частинами першою та п'ятою статті 96 КУпАП передбачена відповідальність, стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративні правопорушення від 02.09.2021 року.
Одночасно було складено припис від 02.09.2021 року №91/1, яким ОСОБА_1 було зобов'язано:
- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 " шляхом оформлення документів, які дають право на виконання таких видів робіт;
- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 " шляхом розроблення та затвердження належним чином проектної документації для виконання будівельних робіт.
Вважаючи вищезгадані приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.06.2021 №41 та від 02.09.2021 №91/1 протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.
Ухвалюючи рішення про задоволення її позовних вимог в частині скасування припису від 24.06.2021 №41, суд першої інстанції виходив з того, строк до 12.07.2021, наданий у приписі на усунення порушення вимог законодавства шляхом допущення посадової особи управління та надання документів необхідних для проведення перевірки сплинув більше двох років тому, позивачка не може виконати обов'язок допустити посадових осіб відповідача до перевірки, відтак згаданий припис є протиправним.
Скасовуючи як протиправний припис від 02.09.2021 №91/1 суд визнав необґрунтованими твердження відповідача про те, що здійснення позивачкою заповнення віконних та дверних отворів є самочинним будівництвом.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в колегія суддів зазначає наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо порядку та підстав здійснення архітектурно-будівельного контролю, в тому числі надання містобудівних умов та обмежень і їх скасування регулюються правовими нормами Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VІ).
Статтею 41 Закону №3038-VІ передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553), цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 5 указаного Порядку закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно пункту 5 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Згідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 18 Порядку №553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Пунктом 19 Порядку №553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до пункту 24 Порядку №553 матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку та/або електронного кабінету. Матеріали перевірок вважаються врученими суб'єкту містобудування з моменту їх відправлення.
Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №810/3517/17, від 22 жовтня 2018 у справі №153/876/17, від 10 липня 2019 у справі №521/17659/17.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання наказу від 01.06.2021 №136, яким призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 208 слугувало виявлення факту самочинного будівництва (службові записки від 01.06.2021 №134/22.01-14 та від 21.04.2021 №115/22.01-14).
За визначенням частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З наданого позивачкою листа КП "Миколаївське МБТІ" від 22.03.2021 №2-1424, вбачається, що за результатами обстеження станом на 11.03.2021р. встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_3 у житловому будинку літ.А-4 житлова площа збільшена на 88,4 кв.м, загальна площа збільшена на 264,1 кв.м (а.с. 66).
Водночас згідно листа Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 14.05.2021 №18218/12.01-24/21-2, будівельного паспорту забудови земельної ділянки або містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва по вул. Чкалова, 208 у м. Миколаєві Департаментом не надавалося (а.с. 64).
Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що у відповідача були підстави для видання наказу про призначення позапланової перевірки на об'єкті: АДРЕСА_1 .
Доводи позивачки про необізнаність про проведення позапланової перевірки колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Так, Порядком №553 не передбачено обов'язку органу державного контролю повідомляти суб'єкта містобудування про проведення позапланового заходу, хоча пунктом 9 цього Порядку унормовано, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Крім того, пунктом 12 Порядку №553 покладено на посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснень державного архітектурно-будівельного контролю певні обов'язки зокрема - розміщувати на офіційному веб-сайті органу державне архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведенні позапланової перевірки в день її початку.
Як стверджує відповідач, інформація про проведення позапланової перевірки була розміщена на офіційному веб-сайті органу архітектурно-будівельного контролю за посиланням https://mkrada.gov.ua/content/napravlennya-na-provedennya-pozaplanovoi-perevirki.html.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення участі суб'єктів містобудування під час проведення заходів державного архітектурно-будівельного позивачці на адресу, зазначену станом на 04.06.2021 у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 87), 04.06.2021 було надіслано лист про здійснення позапланової перевірки від 04.06.2021, яким було повідомлено про проведення перевірки та зобов'язано надати перелік документів, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" (а.с. 22-24).
За приписами пункту 12 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
З огляду на зміст вказаної норми, відповідач правомірно склав акт про недопущення позивачкою посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, а також правомірно виніс припис 1 №41 від 24.06.2021 про обов'язок допустити вказаних осіб до перевірки.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.06.2021 №41 задоволенню не підлягає. Доводи позивачки про порушення процедури призначення та проведення відповідачем 24.06.2021 позапланового заходу на об'єкті АДРЕСА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відтак рішення суду першої інстанції в частині задоволення зазначених позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Щодо припису №91/1 від 02.09.2021, то, як вбачається з матеріалів справи, згаданим приписом, у зв'язку із здійсненням будівельних робіт без належно розробленої та затвердженої проектної документації, позивачку було зобов'язано:
- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 208" шляхом оформлення документів, які дають право на виконання таких видів робіт;
- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 208" шляхом розроблення та затвердження належним чином проектної документації для виконання будівельних робіт.
Разом з тим, з акта позапланової перевірки вбачається, що єдиною підставою вважати, що позивачка здійснює будівельні роботи, - це заповнення віконних та дверних отворів, а на це, на переконання колегії суддів не потребує розроблення та затвердження проектної документації.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.09.2021 №91/1.
Доводи апеляційної скарги відповідача зазначених висновків не спростовують, а тому не вбачається підстав для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Резюмуючи все викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи знайшли часткове підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи та є підставою для часткового скасування рішення суду з ухваленням нового рішення у відповідній частині.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Ураховуючи те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, суд апеляційної інстанції здійснює перерозподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 272, 286, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року - скасувати в частині визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 24.06.2021 №41.
Прийти у відповідній частині нове рішення суду, яким у задоволені зазначених позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257, ч. 3 ст. 272 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов