П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31329/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року (суддя Левчук О.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 22.12.2023) по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
14 листопада 2023 року ГУ ПФУ в Одеській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову ВП №72992959 від 30.10.2023 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що покладені судом зобов'язання у справі №420/13781/23 виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.10.2023 в сумі 77592,28 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.08.2023 Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/13781/23 прийнято рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою від 14.11.2022 №49/7952 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, наданою МВС України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 по справі №420/9217/22; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.12.2019 ОСОБА_1 на підставі нової довідки від 14.11.2022 №49/7952 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, наданою МВС України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 по справі №420/9217/22, без обмеження максимального розміру пенсії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 розміром пенсії, визначеним при перерахунку її на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі №420/17059/22 у сумі 23103,58 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, визначеної при перерахунку з урахуванням індексації у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільших вразливих верст населення у 2023 році" з урахуванням інших підвищень, надбавок до пенсії, без обмеження її максимального розміру.
25.09.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/13781/23 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, визначеної при перерахунку з урахуванням індексації у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільших вразливих верст населення у 2023 році" з урахуванням інших підвищень, надбавок до пенсії, без обмеження її максимального розміру (а.с. 47).
10.10.2023 Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі заяви та виконавчого листа №420/13781/23 від 25.09.2023 року відкрито виконавче провадження №72992959.
18.10.2023 до Відділу примусового виконання рішень надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким повідомлено, що покладені зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.10.2023 в сумі 77592,28 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (а.с. 51-54).
30.10.2023 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, ГУ ПФУ в Одеській області звернувся до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.
Відмовляючи у задоволенні цього позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду боржником в повному обсязі не виконано без поважних причин і доказів, тому державним виконавцем правомірно винесено оспорювану постанову про накладення штрафу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими для виконання. Аналогічні положення закріплені в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" і в процесуальному законодавстві України.
Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у адміністративних справах.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону №1404-VIII, є невиконання ним рішення суду без поважних причин, встановлене державним виконавцем.
Поважними, у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 22.08.2023 по справі №420/13781/23 боржником (ГУ ПФУ в Одеській області) виконано лише в частині перерахунку пенсії. Сума доплати за період з 01.03.2023 по 31.10.2023 з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 77592,28 грн. боржником не здійснена.
Листом від 18.10.2023 №1500-0505-5/147677 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило орган виконавчої служби, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.10.2023 в 77592,28 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборговано, пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (копія розрахунку доплату пенсії додається).
При цьому повідомлено, що Головному управлінню на 2023 рік передбачено коштів на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, в сумі 22,637 млн. грн. Станом на 18.10.2023 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансів Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. На теперішній день бюджет Головного управління, передбачений на 2023 рік для погашення заборговано пенсійних виплат за рішеннями суду, вичерпано.
Звернувшись до суду з даним позовом ГУ ПФУ в Одеській області наполягає, що рішення суду від 22.08.2023 по справі №420/13781/23 виконало в повному обсязі. Сума доплати у розмірі 77592,28 грн. обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, позивач вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату.
Згідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З цього випливає обов'язок сторін доказувати факти (обставини). Цей обов'язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається. Тобто, за загальним правилом розподілу доказових обов'язків залишається незмінним, і тягар доказування не переходить від однієї сторони до іншої. Підставу позову повинен довести саме позивач.
Отож, покладений на суб'єктів владних повноважень - відповідачів указаною нормою процесуального закону тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС).
При цьому приписами частини другої статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналіз обставин даної справи дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах факту належного виконання з боку позивача вимог рішення суду у справі №420/13781/23.
Так, нормами пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Згідно з пунктом 3 указаного Положення основними завданнями управління Фонду є:
реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення;
ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
виконання інших завдань, визначених законом.
За змістом пункту 4 цього ж Положення Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, з-поміж іншого, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату не є належними доказами про виконання рішення суду у повному обсязі. Позивачем не було надано доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу.
Також не було надано жодного доказу в підтвердження відсутності відповідного фінансового забезпечення та відповідно відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами.
На слушність висновків суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ГУ ПФУ в Одеській області також свідчить протокол перерахунку пенсії від 17.10.2023, з якого вбачається, що третьої особі перераховано пенсію із врахуванням грошового забезпечення у розмірі 22398,38 грн. (а.с. 13).
Разом з тим, судовим рішенням по справі №420/13781/23 ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою від 14.11.2022 №49/7952, у якій розмір грошового забезпечення зазначено у розмірі 23227,94 грн. (а.с. 78).
Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірної постанови державного виконавця від 30.10.2023 року ВП №72992959, якою на ГУПФУ накладено штраф за невиконання рішення суду по справі №420/13781/23.
З огляду на таке колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, і наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення відповідно до ч. 4 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов