П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36353/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (суддя Потоцька Н.В, м. Одеса, повний текст рішення складений 19.03.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення,-
21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до в/ч НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 01.11.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2022 по 01.11.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 18.06.2020 по 01.11.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення).
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 18.06.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 01.11.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення суду, яким позовну заяву залишити без розгляду.
На думку апелянта, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду і в матеріалах справи відсутні докази поважності його пропуску.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 18.06.2020 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 та наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 01.09.2022 №1173 звільнений з військової служби та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.11.2022 №293 виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення з 01.11.2022.
Рішенням командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 року, в/ч НОМЕР_2 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та встановленим порядком зарахована на фінансове забезпечення до в/ч НОМЕР_1 .
30.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою про здійснення перерахунку грошового забезпечення з 29.01.2020 по 01.11.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення).
Листом від 19.12.2023 року військова частина відмовила у здійсненні перерахунку.
Вважаючи вказану відмову протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
12.01.2024 року до суду за вхід. №ЕС/1772/24 від представника в/ч НОМЕР_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду, визначеного ст. 122 КАС України та ст. 233 КЗпП України.
Позивачем своїх пояснень з цього приводу не надано.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 16.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
22.01.2024 до суду за надійшла заява позивача про поновлення строків звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви зазначалося, що строк звернення до суду був пропущений у зв'язку із несвоєчасністю надання військовою частиною відповіді на звернення від 30.09.2023 із заявою про нарахування та виплату грошового забезпечення. Зазначене ускладнило складання позовної заяви та збір доказів для направлення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 заяву позивача задоволено. Суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив з того, що позивачу мали бути проведені нарахування та виплати за періоди з 18.06.2020 по 01.11.2022 (виключення зі списків особового складу) грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
При цьому, суд визнав необґрунтованими позовні вимоги в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення з 29.01.2020 по 17.06.2020 включно, оскільки відповідно до послужного списку позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") з 18.06.2020 згідно наказу МОУ №260 від 18.06.2020 року.
Також суд вважав, що підлягає перерахунку виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством на 2020-2022 роки.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому положення наведеної статті не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті в редакції, чинною на час звільнення позивача з військової служби та на час звернення до суду з даним позовом установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач пов'язує порушення своїх прав у зв'язку із невірним розрахунком військовою частиною протягом 2020-2022 років його грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за військовим званням та, відповідно, додаткові види грошового забезпечення та премії). При цьому, позивач 01.11.2022 був звільнений зі служби.
У зв'язку із цим слід зазначити, що приписами частини першої статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Ураховуючи наведені норми законодавства, тримісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом підлягає обчисленню з 02.11.2022 - наступного дня після виключення позивача зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення, та спливає 02.02.2023.
Разом з тим, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 "Про внесення змін до розпорядження КМУ від 25 березня 2020 р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Отже, запровадження на території України карантин продовжило строки, визначені статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
З огляду на вказане, строк звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом сплинув 30.04.2023.
До суду позивач звернувся 21.12.2023, що підтверджується поштовим штампом на конверті (а.с. 20).
Наведене свідчить про пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КЗпП України, з відповідними позовними вимогами і наведені ним факти у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не підтверджують поважність причин його пропуску.
Слід додати, що ураховуючи, що позивач звернувся до суду більш ніж через рік з дня звільнення з військової служби, приписи статті 234 КЗпП України унеможливлюють поновити строк звернення до суду навіть при наявності встановлення поважності причин пропуску строків, установлених статтею 233 цього Кодексу.
При цьому колегія суддів зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, частиною третю якої визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Affaire Perez de Rada Cavanilles c. Espagne №116/1997/900/1112).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, не надав належної оцінки доводам відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та дійшов помилкового висновку про поважність підстав такого пропуску.
Ураховуючи, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява залишенню без розгляду.
Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасувати, а адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов