П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10720/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, прийняте за правилами спрощеного позовного провадження суддею Птичкіною В.В. у місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправними та скасування наказів, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення «Суворої догани» і припинення виплати грошового забезпечення з 13.07.2023 року наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 319 від 18.07.2023 року;
- визнати протиправними та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 за № 319 від 18.07.2023 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення «Суворої догани» і припинення виплати грошового забезпечення з 13.07.2023 року;
- визнати протиправними та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 за № 350 від 31.07.2023 року про позбавлення грошового забезпечення та додаткових виплат;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити усі грошові кошти, які не було нараховано та виплачено в наслідок запровадження наказів командира ВЧ НОМЕР_1 № 319 від 18.07.2023 року та за № 350 від 31.07.2023 року.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовані не доведенням з боку ВЧ НОМЕР_1 факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме самовільного залишення з 13.07.2023 року військової частини, оскільки підрозділ на території військової частини не дислокується, тому незрозумілим є місце розташування підрозділу. Також зазначено, що ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов'язків, проте ВЧ НОМЕР_1 не було визначено порядок та умови несення служби, залучення до виконання службових обов'язків, що свідчить про неналежне виконання з боку командування ВЧ НОМЕР_1 службових, посадових та функціональних обов'язків, щодо порядку та умов проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. За таких обставин, відсутні підстави для оголошення «Суворої догани», а також припинення з 13.07.2023 року виплати грошового забезпечення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.07.2023 року № 350 в частині позбавлення ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби за 31.07.2023 року;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його в цій частині та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову у повному обсязі з огляду на правомірність притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки Позивачем чітко та беззаперечно було виконано приписи персоніфікованих наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.07.2023 року за № 299 та від 09.07.2023 року за № 301 про усунення його від виконання службових обов'язків, без визначення будь-яких меж виконання ним службових обов'язків. Проте, судом першої інстанції не було вирішено питання: чи взагалі була подія правопорушення, чи є склад правопорушення та які норми права порушено Позивачем, за які було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. В той же час, місце розташування особового складу Відповідача та конкретно Позивача, який проходив військову службу за контрактом, визначено не було.
Відповідач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, часткове скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняттям нової постанови в цій частині про їх задоволення, з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 06.07.2021 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 капітана 1 рангу ОСОБА_2 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (а.с. 19-20).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 239 від 25.09.2021 року, матроса ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Військового-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.09.2021 року № 72-РС на посаду стрільця взводу охорони роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 , який прибув з ВЧ НОМЕР_2 з 25.09.2021 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і вважається таким, що з 25.09.2021 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с. 98).
13.02.2023 року ВЧ НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 видана Довідка № 154/54/23/1/65/775 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка є підставою для отримання статусу учасника бойових дій (а.с. 21).
На підставі рапорту командира батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 капітан-лейтенанта ОСОБА_3 від 08.07.2023 року за вх. № 2142 повідомлено командира ВЧ НОМЕР_1 про те, що 07.07.2023 року, приблизно о 23:50 год., стрілець взводу охорони роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 самовільно залишив місце розташування підрозділу роти охорони батальйону оборони ВЧ НОМЕР_1 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.07.2023 року № 299 (далі - Наказ № 299), відповідно до вимог ст.ст. 47 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608, призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли самовільному залишенню місця розташування підрозділу роти охорони батальйону оборони ВЧ НОМЕР_1 матросом ОСОБА_1 , та на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 усунуто від виконання службових обов'язків (а.с. 82-84).
В подальшому, на підставі рапорту командира батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 капітан-лейтенанта ОСОБА_3 від 08.07.2023 року за вх. № 2148 повідомлено командира ВЧ НОМЕР_1 про те, що 08.07.2023 року, приблизно о 18:00 год., стрілець взводу охорони роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 здійснив порушення військової дисципліни, а саме самовільно залишив місце розташування підрозділу роти охорони батальйону оборони ВЧ НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.07.2023 року № 301 (далі - Наказ № 301), відповідно до вимог ст.ст. 47 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608, призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли самовільному залишенню місця розташування підрозділу роти охорони батальйону оборони ВЧ НОМЕР_1 матросом ОСОБА_1 , та на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 усунуто від виконання службових обов'язків (а.с. 85-87).
Крім цього, на підставі рапорту командира батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 капітан-лейтенанта ОСОБА_3 від 13.07.2023 року за вх. № 2214 повідомлено командира ВЧ НОМЕР_1 про те, що 13.07.2023 року, приблизно о 09:50 год., стрілець взводу охорони роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 самовільно залишив приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 , чим порушив службові обов'язки (а.с. 63).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.07.2023 року № 309 (далі - Наказ № 309), відповідно до вимог ст.ст. 47 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608, призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли самовільному залишенню місця розташування підрозділу роти охорони батальйону оборони ВЧ НОМЕР_1 матросом ОСОБА_1 , та на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 усунуто від виконання службових обов'язків (а.с. 54-55).
За результатами службового розслідування, призначеного Наказом № 299 було встановлено, що 07.07.2023 року ОСОБА_1 самовільно залишив місце розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони взводу ВЧ НОМЕР_1 та 08.07.2023 року в 12:25 год. самостійно прибув до розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 . Таким чином, внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 здійснено порушення військової дисципліни, а саме самовільне залишення місця розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 , що здійснено в умовах дії правового режиму воєнного стану, чим порушено ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статус Збройних Сил України», ст. 30, 37, 127, 128 «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України». На підставі вищевказаного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.07.2023 року № 317 «Про результати службового розслідування», зокрема:
1. ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено «сувору догану»;
2. У зв'язку з усуненням від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 , позбавлено його:
- грошового забезпечення з 08.07.2023 року по 18.07.2023 року;
- щомісячної премії у розмірі 535% посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за липень 2023 року;
- додаткової винагороди на період дії воєнного стану пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць січень 2023 року;
3. Допущено ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків за посадою з 19.07.2023 року (а.с. 128-130).
За результатами службового розслідування, призначеного Наказом № 301 було встановлено, що 08.07.2023 року ОСОБА_1 самовільно залишив місце розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони взводу охорони ВЧ НОМЕР_1 та 10.07.2023 року в 08:00 год. самостійно прибув до розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 . Таким чином, внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 здійснено порушення військової дисципліни, а саме самовільне залишення місця розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 , що здійснено в умовах дії правового режиму воєнного стану, чим порушено ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статус Збройних Сил України», ст. 30, 37, 127, 128 «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України». На підставі вищевказаного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.07.2023 року № 318 «Про результати службового розслідування», зокрема:
1. ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено «сувору догану»;
2. У зв'язку з усуненням від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 , позбавлено його:
- грошового забезпечення з 08.07.2023 року по 18.07.2023 року;
- щомісячної премії у розмірі 535% посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року;
- додаткової винагороди на період дії воєнного стану пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць липень 2023 року;
3. Допущено ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків за посадою з 19.07.2023 року (а.с. 131-133).
За результатами службового розслідування, призначеного Наказом № 309 було встановлено, що 13.07.2023 року ОСОБА_1 , внаслідок особистої недисциплінованості здійснив порушення військової дисципліни, а саме самовільно залишив клуб ВЧ НОМЕР_1 та територію ВЧ НОМЕР_1 , що здійснено в умовах дії правового режиму воєнного стану, чим порушено ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статус Збройних Сил України», ст. 30, 37, 127, 128 «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України». На підставі вищевказаного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.07.2023 року № 318 «Про результати службового розслідування», зокрема:
1. ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено «сувору догану» та припинено виплату грошового забезпечення з 13.07.2023 року;
2. Через перебування ОСОБА_1 в самовільному залишені ВЧ НОМЕР_1 , направлено копії матеріалів службового розслідування до Державного Бюро розслідувань в місті Миколаїв (а.с. 52-53).
Рапортом від 31.07.2023 року командир роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 капітан-лейтенант ОСОБА_4 повідомлено командира ВЧ НОМЕР_1 про те, що 31.07.2023 року, приблизно о 09:00 год., з ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , забрав військовослужбовця ОСОБА_1 та доставив до розташування роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 (а.с. 69).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.07.2023 року № 350, у зв'язку з поверненням 31.07.2023 року ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 , наказано:
- поновити ОСОБА_1 з 31.07.2023 року виплату грошового забезпечення;
- за перебування у самовільному залишені ВЧ НОМЕР_1 , позбавлено ОСОБА_1 щомісячної премії у розмірі 535% посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року;
- за перебування у самовільному залишені ВЧ НОМЕР_1 , позбавлено ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць липень 2023 року (а.с. 66-67).
В свою чергу ОСОБА_1 не погодився із результатами службового розслідування, притягненням до дисциплінарної відповідальності на підставі Наказу № 319 та позбавленням грошового забезпечення на підставі Наказу № 350, тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме визнав протиправним та скасував пункту 2 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.07.2023 року № 350 в частині позбавлення Позивача надбавки за особливості проходження служби за 31.07.2023 року, оскільки у Відповідача не було підстав для позбавлення Позивача надбавки за особливості проходження служби за цей день. Водночас, оскільки, згідно з довідкою від 29.09.2023 року, надбавка за особливості проходження служби за 31.07.2023 року була нарахована та виплачена, відсутні підстави для зобов'язання Відповідача вчинити певні дії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції вирішив відмовити виходячи з того, що Позивачем не надано до суду жодних доводів щодо невчинення ним самовільного залишення місця підрозділу роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 , тобто порушення військової дисципліни, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування Наказу № 319. Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки Позивача за порушення військової дисципліни, яке виразилось у залишенні місця розташування підрозділу, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «сурової догани», тобто встановлено факт самовільного залишення військової частини, то не виплата Позивачу щомісячної премії та надбавок за липень 2023 та додаткової винагороди є правомірним.
В даному випадку, в межах цієї справи, Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, справа та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється судовою колегією в апеляційному порядку саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог Позивача.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів не може погодитись з таким висновками суду першої інстанції, оскільки вказаних висновків суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як передбачено ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтями 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
За приписами ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Частинами 1-3 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Статтею 6 Дисциплінарного статуту установлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Розділ ІІІ Дисциплінарного статуту визначає види стягнення за порушення військової дисципліни.
Як встановлено статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Так, згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608. Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Відповідно статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Враховуючи викладене, підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, доведена вина військовослужбовця, встановлено степінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України (пункт 3 розділу ІV Порядку № 608).
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Аналізуючи оскаржуваний Наказ № 319 в частині, що стосуються притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та процедуру проведення службового розслідування, колегія суддів дійшла висновку про недотримання Відповідачем такої процедури.
Як вбачається з Акту службового розслідування від 18.07.2023 року, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_1 , в ході проведення службового розслідування було встановлено наступне: 13.07.2023 року, приблизно о 09:50 год, ОСОБА_1 здійснив порушення військової дисципліни, а саме самовільно залишив приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 та території ВЧ НОМЕР_1 , що здійснено в умовах особливого періоду та дії правового режиму воєнного стану під час проходження військової служби (а.с. 56-59).
При цьому, на підтвердження факту самовільного залишення ОСОБА_1 13.07.2023 року приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 та території ВЧ НОМЕР_1 , зазначаються рапорти військовослужбовців, а саме ОСОБА_3 від 13.07.2023 року, ОСОБА_4 від 13.07.2023 року, ОСОБА_5 від 13.07.2023 року та ОСОБА_6 від 13.07.2023 року, в яких зазначено, що 13.07.2023 року, приблизно о 09:50 год., ОСОБА_1 самовільно залишив приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 60-63).
Проте, факт самовільного залишення Позивачем приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 саме 13.07.2023 року просовується матеріалами справи, зокрема в цей день Позивач ознайомився з наказами командира ВЧ НОМЕР_1 за № 299 від 08.07.2023 року та за № 301 від 09.07.2023 року, про що свідчить його особиста підпис у відповідній графі (а.с. 84, 87).
До того ж, Позивачем не визнається факт самовільного залишення 13.07.2023 року військової частини з огляду на невизначеність Відповідачем місця розташування особового складу.
Крім цього, в Акту службового розслідування від 18.07.2023 року, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_1 , зокрема в підпункті 3.1. пункту 3 зазначено, що Позивач відмовився надавати письмові пояснення під час службового розслідування (а.с. 58).
Хоча зазначене спростовуються долученими Позивачем рапортами, які направлялися до ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними квитанціями Укрпошти. В цих рапортах ОСОБА_1 намагався надати пояснення по службовому розслідуванню, яке проводилось відносно нього (а.с. 22-35).
Однак, направлені Позивачем пояснення не були враховані Відповідачем в ході службового розслідування, що свідчить про неповноту його проведення.
Щодо самовільного залишення позивачем місця розташування підрозділу роти охорони батальйону охорони військової частини ВЧ НОМЕР_1 з 13.07.2023 року, судова колегія зазначає наступне.
Актом службового розслідування встановлено, що 13.07.2023 року о 09:50 год. стрілець взводу охорони роти охорони батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 здійснив порушення військової дисципліни, а саме: самовільно залишив приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 та території ВЧ НОМЕР_1 .
Разом з тим, ані матеріали справи, ані матеріали службового розслідування, не містять інформацію про місце дислокації ВЧ НОМЕР_1 , тобто відсутні дані про конкретну адресу, за якою Позивач має нести військову службу, яка донесена до Позивача у встановленому Законом порядку.
В той же час, Позивач наголошував, що йому не було відомо про те, де саме він мав нести службу, про зміст його службових обов'язків, про порядок та умови несення служби.
Наведене дає підстав для висновку про недоведеність Відповідачем самовільного залишення 13.07.2023 року Позивачем приміщення клубу ВЧ НОМЕР_1 та території ВЧ НОМЕР_1 .
За таких обставин, враховуючи, що Відповідачем не доведено, що 13.07.2023 року о 09:50 год. Позивач покинув місце дислокації ВЧ НОМЕР_1 , не враховано та не надано оцінки поясненням Позивача, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо протиправного притягнення його до дисциплінарної відповідальності, з порушенням процедури проведення службового розслідування та без встановлення наявності факту події правопорушення.
При цьому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення «суворої догани» на підставі Наказу № 319 від 18.07.2023 року є надмірними вимогами та охоплюються вимогами про визнання протиправним та скасування Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за № 319 від 18.07.2023 року. На підставі викладеного в задоволенні таких вимог слід відмовити.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваного Позивачем наказу, яким, зокрема, припинено Позивачу виплату грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, позовні вимоги щодо виплати усіх сум також підлягають задоволенню, як похідні.
Проте, суд першої інстанції приведені обставини та правове регулювання спірних правовідносин не врахував під час розгляду справи по суті, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного Наказу № 319 від 18.07.2023 року та поновлення виплат грошового забезпечення, які були припинені, у повному обсязі.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
В свою чергу, як визначено п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції частковому скасуванню в частині відмови у задоволені позовних вимог з прийняттям нового рішення про їх задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 139, 292, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправними та скасування наказів - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за № 319 від 18.07.2023 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за № 350 від 31.07.2023 року в частині позбавлення грошового забезпечення та додаткових виплат; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити усі грошові кошти, які не були нараховані та виплачені внаслідок запровадження оскаржуваних наказів.
Прийняти нове рішення в цій частині, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 за № 319 від 18.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) поновити з 13.07.2023 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) виплату грошового забезпечення.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 за № 350 від 31.07.2023 року в частині позбавлення ОСОБА_1 щомісячної премії у розмірі 535% посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також в частині позбавлення додаткової винагороди на період дії воєнного стану, пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць липень 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) щомісячну премію у розмірі 535% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року та додаткову винагороду на період дії воєнного стану, пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць липень 2023 року.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправними та скасування наказів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко