П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14426/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, прийняте у складі суду судді Мельника О.М. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною відмову Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» спеціальне звання «майор поліції» до його календарної вислуги років та до стажу служби в Національній поліції України.
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», спеціальне звання « майор поліції » відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003- 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004, 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 - 12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019- 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - в загальній кількості 05 років, 05 місяців, 07 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що згідно з положеннями Порядку № 393 він має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003 - 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004 - час проходження служби на посадах дільничного інспектора міліції, оперуповноваженого відділу карного розшуку, 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 - 12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019 - 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - час проходження служби, протягом якого брав участь в антитерористичній операції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» спеціальне звання «майор поліції» до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції. Зобов'язано Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» спеціальне звання «майор поліції» відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003- 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004, 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 - 12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019 - 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - в загальній кількості 05 років, 05 місяців, 07 днів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції при винесені рішення порушено норми матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням пільгової в календарну. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права було долучено нові докази, про які відповідачу було невідомо.
Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки ГУНП в Миколаївській області № 1203/14-2023 від 13.04.2023 року, до вислуги років на пільгових умовах зараховуються такі періоди перебування позивача на посадах:
29.09.2003 - 30.11.2003 - дільничний інспектор міліції відділу спеціальної міліції по обслуговуванню ринків Заводського району м. Миколаєва Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1525 від 17.11.2004);
30.11.2003 - 09.02.2004 - дільничний інспектор міліції відділу дільничних інспекторів міліції Заводського районного відділу ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1525 від 17.11.2004);
09.02.2004 - 14.06.2004- оперуповноважений відділу карного розшуку Заводського районного відділу ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1.5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1497 від 16.11.2001).
Відповідно до довідки ГУНП в Миколаївській області № 1185/14-2023 від 12.04.2023 р., зазначені періоди часу відповідно до яких позивач брав участь в Антитерористичній операції - з 29.05.2017 по 15.01.2022 р., з метою виконання службових завдань, згідно наказів, а саме.
29.05.2017 - 29.07.2017 Наказ АТЦ №167 дск від 15.06.2017 та Наказ 214 дск 29.07.2017;
29.11.2017 - 25.01.2018 Наказ АТЦ №340 дск від 01.12.2017 та Наказ АТЦ №25 дск від 25.01.2018;
30.03.2018 - 30.04.2018 Наказ АТЦ №92 дск від 02.04.2018 та Наказ АТЦ №122 дск від 30.04.2018;
30.04.2018 - 30.05.2018 Наказ Командувача об'єднаних сил №8 дск від 08.05.2018 та Наказ Командувача об'єднаних сил №71 дск від 19.07.2018;
29.09.2018 - 10.01.2019 Наказ Командувача об'єднаних сил №142 дск від 11.10.2018 та Наказ Командувача об'єднаних сил №37 дск від 12.02.2019;
11.03.2019 - 12.05.2019 Наказ Командувача об'єднаних сил №97 дск від 23.04.2019 та Наказ Командувача об'єднаних сил №130 дск від 29.05.2019;
07.08.2019 - 07.10.2019 Наказ Командувача об'єднаних сил №225 дск від 14.09.2019 та Наказ Командувача об'єднаних сил №275 дск від 09.11.2019;
10.12.2019- 18.05.2020 Наказ Командувача об'єднаних сил №3 18 дск від 30.12.2019 та Наказ Командувача об'єднаних сил №138 дск від 04.06.2020;
18.05.2020 - 18.07.2020 Наказ Командувача об'єднаних сил №138 дск від 04.06.2020 та Наказ Командувача об'єднаних сил №192 дск від 06.08.2020;
18.09.2020 - 04.03.2021 Наказ Командувача об'єднаних сил №252 дск від 09.10.2020 та Наказ Командувача об'єднаних сил №111 дск від 03.05.2021;
13.05.2021 - 14.07.2021 Наказ Командувача об'єднаних сил №145 дск від 09.06.2021 та Наказ Командувача об'єднаних сил №199 дск від 06.08.2021;
15.11.2021 - 15.01.2022 Наказ Командувача об'єднаних сил №300 дск від 30.11.2021 та Наказ Командувача об'єднаних сил №30 дск від 07.02.2022
Станом на день звернення до відповідача із запитом, позивач продовжував перебувати на службі в Національній поліції України.
15.05.2023 року представник позивач звернувся до відповідача - Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» із адвокатським запитом з проханням здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 , вислугу в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, сформовану за періоди проходження служби в органах внутрішніх справ з 29.09.2003 р. по 14.06.2004 р., у загальній кількості 00 років, 04 місяці, 07 днів, вислуги в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, сформовану за періоди проходження служби в Антитерористичній операції та відсічі збройної агресії російської федерації проти України за період з 29.05.2017 по 15.01.2022 р.
23.05.2023 р. за вих. № 8аз на адвокатський запит була отримана відповідь в якій зазначено що, згідно матеріалів особової справи встановлено, що станом з 01 квітня 2023 р. майор поліції ОСОБА_1 дійсно проходить службу на посаді командир роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», наказ НПУ № 423 о/с від 29.03.2023 р.
Оскільки ОСОБА_1 на даний час проходить службу в поліції та рапорту на звільнення не подавав, вимога про зарахування вислуги в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, з її подальшим перерахунком є передчасною та задоволенню не підлягає. А отже, відсутні підстави для здійснення перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, з подальшим установленням надбавки за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Відмовляючи в зарахуванні вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, відповідач вказує на можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку та зарахуванні позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003- 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004 - час проходження служби на посадах дільничних інспекторів міліції, підрозділі карного розшуку - у загальній кількості 00 років, 04 місяці, 07 днів в пільговому обчисленні, підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 які дають право на зарахування 1,5 місяця за кожен місяць служби.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються:
- служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
- військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
- служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
- час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
- час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
- дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною третьою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (частина четверта статті 78 Закону № 580-VIII).
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно пункту «в» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Стаття 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно частини четвертої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, зі змінами «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Постанова № 383), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» із статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду;
Згідно пункту 2-1 Постанови № 393, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Спірним у цій справі є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для призначення позивачу пенсії за вислуги років.
Посилаючись на приписи статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідач вважає, що підставою для призначення пенсії за вислугу років в даному випадку є 25 років і більше саме календарної вислуги.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зокрема посилався на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду по справам №750/9775/16-а та № 805/3923/18-а. У зазначених постановах колегії суддів суду касаційної інстанції дійшли висновку про необґрунтованість висновків про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393.
Приймаючи висновок, викладений у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, Верховний Суд виходив з того, що редакція пункту 3 Постанови № 393 чинна на момент розгляду справи № 805/3923/18-а на відміну від статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачала можливість зарахування пільгової вислуги років до стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки абзац 1 пункту 3 Постанови № 393 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів […], тож суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано приписи підзаконного нормативно-правового акту.
Водночас, колегія суддів зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», і стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» усунуто розбіжності між Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Виходячи з положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 1 та 2-1 Постанови №393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби особами рядового і начальницького складу Національної поліції України, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Таким чином, висновки Верховного Суду по справам №750/9775/16-а та №805/3923/18-а ґрунтуються на іншому правовому регулюванні, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки втратили свою актуальність для цього спору.
Згідно законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22 та 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22 у яких, серед іншого, Верховний Суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.
Судом встановлено, що на момент подання рапорту (а.с. 91) вислуга років позивача складала: календарна - 20 років 03 місяців 11 днів, а в пільговому обчисленні становила 25 років 08 місяців 17 днів.
Оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо врахування пільгового стажу відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що свідчить про відсутність правих підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко