Постанова від 18.07.2024 по справі 420/6103/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6103/24

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Осіпова Ю.В.,

- Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, прийняте у складі суду судді Самойлюк Г.П. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просила суд:

визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ (правонаступник - Головне управління ПФУ в Одеській області) № 951050835611 від 20.12.2023р. в частині неврахування до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді);

- зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді додатково стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 15 років 7 місяців 15 днів (стаж роботи на посадах, прирівняних до посади прокурора), 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді) та збільшити відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 28%, а саме з 50% до 78%;

- зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 20.12.2023 року у розмірі 78% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Державної судової адміністрації України №2059/23-вих від 14.09.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ (правонаступник - Головне управління ПФУ в Одеській області) № 951050835611 від 20.12.2023р. в частині неврахування до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді). Зобов'язано Головне управління ПФУ в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді додатково стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 15 років 7 місяців 15 днів (стаж роботи на посадах, прирівняних до посади прокурора), 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді) та збільшити відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 28%, а саме з 50% до 78%. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 20.12.2023 року у розмірі 78% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Державної судової адміністрації України №2059/23-вих від 14.09.2023 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що порядок обчислення стажу роботи на посаді судді визначається ст. 137 Законом України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402 від 02.06.2016, згідно яких до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. На думку апелянта, суддівський стаж та стаж на посаді судді є різними правовими категоріями, тому Головне управління не мало правових підстав для зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача на посаді судді. Апелянт вказує, що оскільки стаж роботи позивача на посаді судді складає 14 років 10 місяців 18 днів, розмір довічного утримання складає 50% відповідної грошової винагороди діючого судді.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Вищої ради правосуддя від 07.09.2023р. № 878/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Малиновського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку» позивачку звільнено з посади судді.

Відповідно до вказаного рішення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право позивачці на відставку, становить 34 роки 3 місяці 25 днів.

Згідно з розрахунком Малиновського районного суду м.Одеси стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці від 07.09.2023р., до вказаного стажу зараховано посади: старший юрисконсульт Сніжнянського виноробного заводу РПО Азервиноградпром (07.09.1987р. - 08.06.1990 р.) - 01 рік 01 міс. 02 дні; слідчий слідчого відділення Сніжнянського МВ ВС УВС Донецької області (01.06.1990р. - 21.01.1993р.) - 01 рік 10 міс. 28 дні; слідчий слідчого відділення Сніжнянського МВ ВС УВС Донецької області - 08 міс. 22 дні; помічник прокурора, старший помічник прокурора, заступник прокурора, помічник прокурора м. Сніжного Донецької області (03.02.1993 р.-18.09.2008 р.) - 15 років 07 міс. 15 днів; суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області (19.09.2008р.); суддя Шахтарського міськрайонного суду (10.07.2009 р.); суддя Малиновського районного суду м. Одеси 14.02.2015 р.-07.09.2023 р.

Відповідно до довідки Державної судової адміністрації України № 2059/23-вих від 14.09.2023 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням виплачених сум станом на 01.09.2023 р., суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 134 002,5 грн.

Рішенням №951050835611 від 22.09.2023р. “Про перерахунок пенсії” визначено загальний страховий стаж ОСОБА_1 , який дорівнює 39 рокам 1 місяцю 26 дням, з них на посадах, що враховуються для визначення розміру довічного грошового утримання - 30 років 7 місяців 4 дні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулася до суду з позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі №420/29169/23 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ (правонаступник - Головне управління ПФУ в Одеській області) № 951050835611 від 22.09.2023 в частині неврахування до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді).

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді додатково стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді) та збільшити відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 8%, а саме з 70% до 78%.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 08.09.2023 у розмірі 78% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Державної судової адміністрації України № 2059/23-вих від 14.09.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Проте, під час розгляду справи №420/29169/23 Центральним об'єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі прийнято ще одне рішення №951050835611 від 20.12.2023р. про перерахунок довічного грошового утримання та встановлено його у розмірі 50% суддівської винагороди.

Вказаним рішенням визначено загальний страховий стаж ОСОБА_1 , який дорівнює 39 рокам 1 місяцю 26 дням, з них на посадах, що враховуються для визначення розміру довічного грошового утримання - 14 років 10 місяців 18 днів.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що для розрахунку розміру довічного грошового утримання було враховано період роботи позивача з 19.09.2008р. по 07.09.2023р., тобто, періоди роботи, в яких ОСОБА_1 обіймала посади:

- судді Великоновосілківського районного суду Донецької області 19.09.2008р.

- судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області 10.07.2009р.

- судді Малиновського районного суду м.Одеси 14.02.2015р. - 07.09.2023р

Пенсійним фондом здійснено розрахунок довічного грошового утримання у розмірі 50% суддівської винагороди, що дорівнює 67 001,25 грн.

Проте, у вказаному розрахунку пенсійним органом не зазначено підстави для проведення такого перерахунку.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (14 років 11 місяців 18 днів) та врахованого періоду на посаді прокурора, також календарний періоди роботи на посаді слідчого (01 рік 10 міс. 28 днів + 08 міс. 22 дні) та стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, всього 34 років 4 місяці 24 дні.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Водночас, на момент призначення позивача на посаду судді діяв Закон України "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992 року.

Згідно з частинами 1, 6 статті 44 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Виходячи з дати призначення позивача на посаду судді, на неї розповсюджувалася дія частини 6 статті 44 Закону України «Про статус суддів», яка передбачала можливість зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 24 березня 2020 року у справі № 227/766/17.

Частиною другою статті 137 Закону України № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми, у її взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Частиною третьою статті 127 Конституції України (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) визначалось, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді, що дає позивачу право на відставку, підлягають зарахуванню стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні (із трьох років) стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (14 років 11 місяців 18 днів) та врахованого періоду на посаді прокурора, також календарний періоди роботи на посаді слідчого (01 рік 10 міс. 28 днів + 08 міс. 22 дні) та стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, всього 34 років 4 місяців 24 дні. Виходячи з цього стажу роботи, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до вимог ч.3 ст.142 Закону України №1402-VIII має обраховуватися із розрахунку 34 повних років і складати 78 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Доводи апелянта, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII не передбачено зарахування зазначених періодів роботи ані до суддівського стажу, ані до стажу роботи на посаді судді, ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права та судом апеляційної інстанції оцінюються критично.

Колегія суддів зазначає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру, чим спростовуються доводи апелянта, що «суддівський стаж» та «стаж роботи на посаді судді» не є тотожними поняттями.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом зокрема у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4448/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 428/4671/17, від 01 жовтня 2018 року у справі № 541/503/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 140/263/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 686/10100/15-а, від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/6296/19-а, від 23 вересня 2021 року у справі №620/1944/20, від 08 листопада 2021 року у справі №580/492/21.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді та врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко

Попередній документ
120463868
Наступний документ
120463870
Інформація про рішення:
№ рішення: 120463869
№ справи: 420/6103/24
Дата рішення: 18.07.2024
Дата публікації: 22.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.11.2024)
Дата надходження: 23.02.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії