П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36147/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Нікогосяна Олександра Сергійовича в інтересах Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження суддею Левчук О.А. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У грудні 2023 року адвокат Нікогосян Олександр Сергійович в інтересах Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - Позивач, ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ») за допомогою системи «Електронний суд» подав до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Кіровоградській області) в якому просив суд визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управління ДПС у Кіровоградській області податкові повідомлення-рішення:
- від 23.08.2023 року № 6219/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;
- від 23.08.2023 року № 6220/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;
На обґрунтування позову зазначено, що останній день строку подання податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, припав на вихідний день - неділю, а саме 20.02.2022 року, тому останнім днем строку вважається понеділок - 21.02.2022 року. Податкові декларації з плати за землю № 2720 та № 2722 за 2022 рік подані до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки 20.07.2022 року, тобто з порушенням строку, встановленого п. 49.20 ст. 49 ПК України. В свою чергу, факт порушення строку подання декларацій з плати за землю за 2022 рік визнається та не оспорюється. Проте, у порушення п. 52-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України контролюючим органом неправомірно прийнято оскаржувані ППР про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю за 2022 рік, оскільки порушення було допущене 22.02.2022 року під час дії карантину.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року відмовлено ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» у задоволенні позовних вимог до ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Нікогосян О.С. в інтересах ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на невірне застосування ст. 58 Конституції України, п. 120.1. ст. 120 ПК України та підпункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тому що допущене 21.02.2022 року Позивачем порушення має разовий характер, відбулося у період дії мораторію на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на час карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та до моменту введення воєнного стану на території України, у зв'язку з чим до спірних правовідносин не може бути застосовані зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які внесені Законом № 2260-ІХ та набрали чинності 27.05.2022 року, оскільки цей Закон не має зворотної дії в часі та регулює відносини з моменту введення військового стану в Україні (24.02.2022 року) до його до припинення або скасування. На думку апелянта, факт подачі платником податків декларацій 20.07.2022 року не є новим порушенням податкового обов'язку, за порушення якого п. 120.1. ст. 120 ПК України передбачені санкції, оскільки Позивачем порушення вже було допущене 22.02.2022 року у вигляді неподання декларації до закінчення граничного терміні подання.
Більш того, на думку скаржника, внесені зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які набрали чинності 27.05.2022 року, стосуються податкових декларацій, граничний строк подання яких закінчився після 24.02.2022 року. Тобто, у випадку несвоєчасного виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року по 27.05.2023 року при відсутності реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022 року, то до таких платників застосовується абз. 1 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону № 2260-IX, яким передбачено тимчасове скасування дії мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафі) у разі виявлення порушення законодавства за результатами проведення перевірок. У спірних правовідносинах граничний термін виконання податкових обов'язків припадає на 21.02.2022 року, тому зміни, що внесені до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та які набрали чинності 27.05.2022 року, не застосовуються до спірних правовідносин.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 20.07.2022 року ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» подало до контролюючого органу податкові декларації плати за землю за 2022 рік № 2720 та № 2722.
21.07.2023 року ГУ ДПС у Кіровоградській області складено Акт про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік Відокремленим структурним підрозділом Знам'янська дистанція захисних лісонасаджень № 3 Одеської залізниці за 2022 рік № 5414/11-28-04-06-01/01071930, яким встановлено несвоєчасне подання податкових декларацій плати за землю (юридичні особи) за 2022 рік від 20.07.2022 року, а саме № 2720, № 2722, граничний строк подання - 21.02.2022 року, дата фактичного подання - 20.07.2022 року, відповідальність передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.
04.08.2023 року ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» подало заперечення на Акт перевірки № 5414/11-28-04-06-01/01071930 від 21.07.2023 року, на які листом від 17.08.2023 року № 7777/6/11-28-04-06-05 повідомлено, що заперечення будуть враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення.
23.08.2023 року ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:
- за № 6219/0406 про застосування до ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 020 грн.;
-за № 6220/0406 про застосування до ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 020 грн..
11.09.2023 року ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» подало до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 23.08.2023 року № 6219/0406, № 6220/0406, яка рішенням ДПС України від 09.11.2023 року залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін
Вважаючи неправомірними дії контролюючого органу щодо прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю за 2022 рік, ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 року № 6219/0406, № 6220/0406 ГУ ДПС у Кіровоградській області діяло на підставі приписів Податкового кодексу України та у межах своїх повноважень, так як Позивач порушив терміни подання податкової звітності, за що починаючи з 27.05.2022 року підлягав притягненню до відповідальності відповідно до положень пункту 120-1 статті 120 Податкового кодексу України.
Вирішуючи спірні питання, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
За приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пп. 76.3 ст. 76 ПК України).
Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Положеннями п. 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.20 статті 49 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) зазначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
Пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкових декларацій у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Необхідно зазначити, що карантин на території України було запроваджено з 12.03.2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року.
Постановою від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Підпунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України містить чітку вказівку на застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24.03.2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27.05.2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року; подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов'язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.».
Таким чином, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Позивачем визнається несвоєчасне подання податкових декларацій з плати за землю на 2022 рік, граничний термін подання - 21.02.2022 рік, дата фактичного подання 20.07.2022 року.
Отже, оскільки тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, і подані Позивачем податкові звітності з плати за землю не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання, що передбачений пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ, наведене свідчить про необґрунтованість позовних вимог ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 року № 6219/0406, № 6220/0406 ГУ ДПС у Кіровоградській області діяло у відповідності до приписів ПК України, і підстав для їх скасування не вбачається.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що допущене Позивачем 21.02.2022 року порушення має разовий характер, відбулося у період дії мораторію на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на час карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та до моменту введення воєнного стану на території України, у зв'язку з чим до спірних правовідносин не може бути застосовані зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, з огляду на те, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної подачі податкової звітності є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем подачі, а припиняється таке порушення в день фактичної подачі податкової звітності. Тому, у випадку, коли граничний термін подання податкової звітності зі плати за землю припав на період дії мораторію, а фактично звітність була подана після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022 року), відповідальність за несвоєчасне подання податкової звітності застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги Позивача колегія суддів дійшла висновків, що вони також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів при прийнятті даного судового рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
Отже, твердження апелянта про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Нікогосяна Олександра Сергійовича в інтересах Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко