П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1690/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, прийнятого в порядку письмового провадження суддею Юхтенко Л.Р. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2024 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) за допомогою системи «Електронний суд» подав до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» (далі - Відповідач, Інститут ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ») в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Інституту ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 13.12.2023 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 року по справі № 420/23176/21;
- зобов'язати Інститут ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 13.12.2023 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 року по справі № 420/23176/21.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що з 01.10.2014 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Відділенні військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» та наказом начальника цього Відділення № 166 від 31.08.2020 року звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення, проте на день звільнення не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.08.2020 року. На виконання рішення суду по справі № 420/23176/21, 13.12.2023 року Інститутом ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з базовим місяцем «січень 2008 року» в сумі 84 638, 95 грн.. Проте, в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позов задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Інституту ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, виплаченої 13.12.2023 року;
- зобов'язано Інститут ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, виплаченої 13.12.2023 року за весь час затримки виплати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Інститут ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та винести нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, оскільки індексація грошового забезпечення, виплачена Позивачу на виконання рішення суду, при звільненні не нараховувалася, а тому відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підстав для виплати компенсації втрати частини доходів відсутні.
При цьому, скаржник зазначає, що вказаним Законом передбачено як підставу для виплати компенсації - сума доходу громадянина має бути спочатку нарахована роботодавцем, а потім виплачена, в свою чергу нараховані та не виплачені своєчасно доходи повинні мати постійний характер.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що з 01.10.2014 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Відділенні військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» та наказом начальника цього Відділення № 166 від 31.08.2020 року звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення, проте у період служби нарахування грошового забезпечення здійснювалося не в повному розмірі, оскільки у період з 01.12.2015 року по 31.08.2020 року включно не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.
На день виключення ОСОБА_1 із списків особового складу та всіх видів забезпечення, а саме 31.08.2020 року, Інститутом ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» не було виплачено індексацію грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 року по справі № 420/23176/21, зокрема зобов'язано Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум.
13.12.2023 року Інститутом ВМС НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» на виконання вищевказаного судового рішення, нараховано та виплачено ОСОБА_1 недоплачену частину грошового забезпечення при звільненні, а саме індексацію грошового забезпечення у розмірі 84 638, 95 грн., що підтверджується банківською випискою.
В свою чергу, ОСОБА_1 переконаний, що набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду в постановах від 15.10.2020 року по справі № 240/11882/19 та від 21.03.2023 року по справі № 620/7687/21 дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на те, що враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати Позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, Позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації (далі - Порядок № 159).
За приписами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Пунктом 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: сума індексації грошових доходів громадян.
Зміст наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі сум індексації грошових доходів громадян. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі сум індексації грошових доходів громадян, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Згідно із частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено колегією суддів, ключовим питанням у цій справі є наявність чи відсутність підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням виплати індексації грошового забезпечення Позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 року по справі № 420/23176/21, зокрема зобов'язано Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту НУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум, яка не була своєчасна нарахована та виплачена.
Вказане судове рішення є преюдиційним для справи, що розглядається.
У контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
За обставинами справи, недоплачені суми індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року Відповідач виплатив Позивачу на виконання рішення по справі № 420/23176/21 лише 13.12.2023 року, тобто з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення більше ніж на один місяць. Викладене є підставою для отримання Позивачем компенсації втрати частин доходу.
Разом з тим, як зазначено ст. 7 Закону № 2050-ІІІ, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Отже, законодавець передбачив можливість прийняття рішення по стягненню суми компенсації окремо від стягнення суми основного боргу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, виплаченої 13.12.2023 року за весь час затримки виплати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 200/15033/21 від 06.03.2024 року.
Доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для виплати Позивачу компенсації втрати частини доходів колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки такі доводи ґрунтуються на невірному, проте власному, тлумаченні норм законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).
За таких обставин, враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко