"29" жовтня 2010 р.Справа № 02-2/18-362
Суддя Охотницька Н.В., розглянувши позовну заяву б/н/ від 25.10.2010 р. (вх. № 1900(н) від 26.10.2010 р.) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, до відповідачів -госпрозрахунковий "Ринок" Чортківського районного споживчого товариства, вул. Ринок, 18, м. Чортків, Тернопільська область, відділ Державної виконавчої служби Чортківського управління юстиції, вул. Ринок, 10, м. Чортків, Тернопільська область, за участі третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, про винесення окремої ухвали про припинення ходу виконавчого провадження до закінчення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до господарського суду Тернопільської області; винесення ухвали про призначення будівничо-технічної експертизи про встановлення вартості покращень в орендованому майні затрачених позивачем, повертає її і додані до неї матеріали без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві повинні бути вказані вимоги позивача до відповідача із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначені докази, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зазначено ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Таким чином, процесуальний закон зобов'язує викладати та формулювати кожну позовну вимогу таким чином, аби вона точно відповідала способу захисту цивільних прав, встановленому законодавством, була юридично конкретною, визначеною та реально могла бути виконаною.
Структурними складовими позову, які сукупно визначають його зміст є його елементи: предмет позову - матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача та підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу, це а факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу є підставами позову. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Визначаючи предмет позову як спосіб захисту права чи інтересу, слід звернути увагу на перелік способів захисту цивільного права та інтересу, викладений у ст. 16 Цивільного кодексу України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Втім, позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд захистити її майнові права шляхом винесення окремої ухвали про припинення ходу виконавчого провадження до закінчення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до господарського суду Тернопільської області та винесення ухвали про призначення будівничо-технічної експертизи про встановлення вартості покращень в орендованому майні затрачених позивачем.
У позовній заяві позивач зазначає, що в процесі виконання судового наказу від 08.06.2010 р. по примусовому виконанню рішення господарського суду Тернопільської області від 26.03.2010 р. у справі №6/14-223, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції винесено постанову про звільнення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 нежитлових приміщень, а саме: 1-21 півпідвал площею 9,9 кв.м., 1-22 півпідвал площею 32,6 кв.м., 1-23 півпідвал площею 10,2 кв.м., які знаходяться в приміщенні критого м'ясного ринку по вул. Ринок, 20 в м. Чорткові, зазначеного в генплані під літерою "А", передавши їх фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 Дане виконавче провадження ОСОБА_1 має на меті припинити до вирішення господарським судом цього позову.
В розумінні ст. 1 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно -правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).
Виходячи з того, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, і здійснення державним виконавцем необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання судового рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (наказу по справі №6/14-223) у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом здійснюється в рамках виконавчого провадження, тоді предметом оскарження можуть бути дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби по виконанню судового наказу по справі №6/14-223.
У той же час, чинним процесуальним законодавством встановлений окремий порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, що передбачений ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, і полягає у поданні відповідної скарги в рамках господарської справи, на виконання рішення у якій відкрито виконавче провадження.
Разом з тим, статті 34, 35, 36 Закону України № 606-XIV передбачають обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, випадки, у яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження та порядок і строки зупинення виконавчого провадження.
Між тим згідно частини 1 статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Суд звертає увагу позивача на те, що винесення окремої ухвали є прерогативою господарського суду, яку ним може бути здійснено за умови виявлення порушення законності в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу та якщо зазначені обставини виявлені під час розгляду справи. Господарський процесуальний кодекс не наділяє позивача правом здійснювати захист своїх майнових прав та інтересів шляхом звернення до суду з вимогою винесення останнім окремої ухвали.
Крім того, позивач у поданій позовній заяві просить суд винести ухвалу про призначення будівничо-технічної експертизи про встановлення вартості покращень в орендованому майні затрачених позивачем. В обґрунтування такої вимоги позивач посилається на те, що 02.01.2005 р. між ОСОБА_1, як орендарем, та госпрозрахунковим "Ринком" Чортківського районного споживчого товариства, як орендодавцем був укладений договір оренди нежитлового півпідвального приміщення загальною площею 20 м2, що знаходиться по вул. Ринок, 20 в м. Чорткові, за яким ОСОБА_1 з дозволу госпрозрахункового "Ринку" Чортківського районного споживчого товариства за свій рахунок здійснив капітальний ремонт та реконструкцію орендованого приміщення із розрахунком на те, що буде надалі продовжувати орендувати дане приміщення та здійснювати торгово-посередницьку діяльність. Після декількох реконструкцій, проведених позивачем загальна площа орендованого майна збільшилась до 53 м2, про що свідчить відповідний проект технічної документації та локальний кошторисний розрахунок 2-1-1 вартості ремонтних робіт. Однак госпрозрахунковий "Ринок" Чортківського районного споживчого товариства, в порушення вимог чинного законодавства, умов договору оренди, порушуючи законні права ОСОБА_1, як належного орендаря спірного приміщення та не повідомивши останню здійснив відчуження об'єкта оренди іншому власнику (ОСОБА_3) на відкритих торгах-аукціоні 04.03.2009 р. Будь-якої компенсації за вкладені кошти у ремонт орендованого приміщення госпрозрахунковим "Ринком" Чортківського районного споживчого товариства здійснено не було. В зв'язку з цим, позивач просить господарський суд винести ухвалу про призначення будівничо-технічної експертизи на орендоване приміщення з наміром визначити вартість здійснених ним поліпшень з метою подальшого їх відшкодування.
До актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться: Господарський процесуальний кодекс України, Закон України "Про судову експертизу", Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.96 N 710 (з наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, зокрема з частиною першою визначено, що експертиза призначається для з'ясування питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
На підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.
Однак призначення судової експертизи не може бути предметом спору окремого позовного провадження.
Відповідно до вимог пункту 4 статті 54 та пункту 4 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, у випадку коли позов подано до кількох відповідачів позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них, неподання яких у відповідності пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7/93 від 21.01.1993 р. сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 13 Порядку оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258) встановлено, що повернення коштів внесених для оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 63 п. 3, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 позовну заяву б/н/ від 25.10.2010 р. (вх. № 1900(н) від 26.10.2010 р.) та додані до неї документи всього на 50 (п'ятдесяти) арк. без розгляду.
2. Сплачене згідно квитанції №6370 від 26.10.2010 р. державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та сплачені згідно квитанції №6388 від 26.10.2010 р. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. підлягають поверненню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя