"18" жовтня 2010 р.Справа № 9/64-1527
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м.Тернопіль, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000
до Дружбівського комбінату комунальних підприємств, вул. Л. Українки, 6а, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48130
про cтягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 97 164 грн.
За участю представників сторін:
прокуратури: Аветисян Н. С. -посвідчення №57
позивача: Мазур Т.В. -довіреність №1-1/3228 від 22.12.2009р.
відповідача: не з'явився
Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання сторін.
Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
Суть справи:
Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль з позовом до Дружбівського комбінату комунальних підприємств, вул. Л. Українки, 6а, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 97164 грн.
Позов обґрунтовується належно завіреними копіями : листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №3-1/232 від 02.02.2010р.; претензії №1-1/231 від 02.02.2010р. на суму 209412,93 грн. з копією поштового повідомлення про вручення; розрахунку розміру відшкодування збитків; акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 25.12.2009р.; протоколу №004776 від 25.12.2009р. про адміністративне правопорушення ; припису №3-1/3374 від 28.12.2009р.; розрахунку нормативного водовідведення; висновку судово-екологічної експертизи від 19.04.2010р., та іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 23.09.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено вперше на 05.10.2010 р. Розгляд справи, згідно ст. 77 ГПК України, ст. 69 ГПК України, відкладався на 18.10.2010р. в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів необхідних для розгляду справи.
Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали в повній мірі. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 44,48,49,110 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР.
Зокрема, посилаючись на акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 25.12.2009р, розрахунок заподіяних збитків та інші докази, зазначає, що при перевірці Дружбівського комбінату комунальних підприємств встановлено, що в період з 01.11.2009р. по 25.12.2009р. відповідачем самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування використано із поверхневих джерел/ріки, водосховища, та із підземних джерел 3600 мі води, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 97 164 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, (про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.ст. 22,27 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Як вбачається із позовної заяви прокурор зазначає наступне.
Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України
Згідно ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до норм Закону № 1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.
Статтями 48,49 Водного кодексу України, встановлено, що спеціальне водокористування води здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі дозволу шляхом забору з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно ст.19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р., встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтування потреб у воді.
Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.
Підставою для звернення Прокурора та Позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у видобуванні із 1-ої артезіанської свердловини корисних копалин загальнодержавного значення (води) без спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на спеціальне водокористування.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор та Позивач посилається на порушення відповідачем ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 44,48,49,110 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР.
Так, у відповідності до ст. 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995р., водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У відповідності до ч.1. ст.49 Водного кодексу України з наступними змінами, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.
Прокурор та Позивач у позовній заяві та у судових засіданнях стверджують, що за період з 01.11.2009 року по 25.12.2009 року Відповідач самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, здійснив забір 3600 мі. підземних вод, в зв'язку з чим державі завдано збитків на суму 97 164 грн.
Зокрема, вони зазначають, що в результаті проведеної перевірки на дотримання вимог природоохоронного законодавства Дружбівським комбінатом комунальних підприємств, проведеної 25 грудня 2009 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за дорученням Тернопільського природоохоронного прокурора від 22 грудня 2009 р. №610, було встановлено, що посадовими особами Дружбівського комбінату комунальних підприємств, всупереч встановленого, загальнопоширеного порядку, який регламентує видобування корисних копалин, достовірно знаючи про відсутність спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на спеціальне водокористування, незаконно впродовж періоду з 01 листопада 2009 року по 25 грудня 2009 року із 1-ої артезіанської свердловини організовано видобування та забір води в кількості 3600мі, тим самим спричинивши державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 97 164 грн.
Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки від 25.12.2009р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Гнидою А.Л.
На підставі зазначеного акту та зафіксованих ним порушень, державним інспектором Гнидою А.Л. здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні.
Вказаний розрахунок здійснено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації" затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 року за № 290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 року за № 44/6332 (далі по тексту -Методика).
Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок: забруднення та засмічення поверхневих вод; самовільного водокористування: переуступки права водокористування; забору води з порушенням планів водокористування; безгосподарського використання води; порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них; самовільного захоплення водних об'єктів; порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв; руйнування русел річок, струмків та водотоків; пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв; порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду; порушення водоохоронного режиму на водозборах; самовільне проведення гідротехнічних робіт.
П. 6 Методики визначено порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них.
Збитки розраховуються за формулою З с.в. = W х Тар х 5, де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти; Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 5 - коефіцієнт.
Згідно з розрахунками збитків, що проведені на підставі вказаної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, державним інспектором визначено, що внаслідок неправомірних дій Дружбівським ККП Державі заподіяно збитки на суму 209 412,93 грн.
На зазначену суму відповідачу була надіслана претензія №1-1/231 від 02.02.2010р. з пропозицією розглянути дану претензію та перерахувати суму завданих державі збитків на розрахунковий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Дружбівської селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області.
Також, 25.12.2009р. за результатами перевірки державним інспектором Гнидою А.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення № 004776 по відношенню до начальника Дружбівського ККП Кобілем М.М.
Крім того, 28.12.2009р. держінспектором Гнидою А.Л. в порядку Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положенням про Державну екологічну інспекцію у Тернопільскій області (Наказ Мінприроди України від 19.02.2007р. № 55) винесено припис № 3-1/3374, відповідно до якого Дружбівський комбінат комунальних підприємств, смт.Дружба, вул. Л.Українки,6а зобов'язано : 1. отримати дозвіл на спец водокористування в термін до 01.06.2010р.; 2. водозабір обладнати водомірним приладом у термін до 01.02.2010р.; 3. після встановлення водомірів здійснювати облік водоспоживання в журналі встановленого зразка ф.ПОД-11. термін виконання постійно згідно вимог.; 4. здійснювати облік якості зворотних вод в журналі встановленого зразка ф.ПОД-13. термін виконання згідно вимог.; 5. отримати проект ГДС забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт в термін до 01.02.2010р.; 6. отримати дозвіл на спеціальне водокористування в термін до 01.02.2010р.; 7. представити в держекоінспекцію довідку про обсяги видобування підземних вод за період з 22.02.2008р. по 24.08.2009р. та з 25.08.2009р. по 25.12.2009р., звітності 2 ТП - водгосп за 2008р. (річна) з відображеними якісними характеристиками зворотних вод в термін до 25.01.2010р.
При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 25.12.2009р. ні протокол про адміністративне правопорушення від 25.12.2009р. ні припис винесений Держінспектором від 28.12.2009р. не оскаржувались як з боку Дружбівського комбінату комунальних підприємств так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, начальника Дружбівського ККП Кобіля М.М. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
В подальшому, за результатами проведеної судово-екологічної експертизи призначеної слідчим Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури було встановлено, що розмір збитків завданих державі внаслідок самовільного використовування без дозволу на спец водокористування за період з 01.11.2009р. по 25.12.2009р. становить 97 164 грн.
Даний факт підтверджує висновок судово-екологічної експертизи від 19 квітня 2010р., предметом дослідження, якої була довідка про кількість забраних підземних вод за період з 01.11.2009р. по 25.12.2009р., та новий розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні за період з 01.11.2009р. по 25.12.2009р., що здійснений державним інспектором Гнидою А.Л. у відповідності до вимог Методики.
Також, в підтвердження факту вини Дружбівського комбінату комунальних підприємств Тернопільським міжрайонним природоохоронним прокурором надано копію вироку Теребовлянського районного суду стосовно умисних дій начальника Дружбівського комбінату комунальних підприємств Кобіля М.М по видобуванню підприємством корисних копалин загальнодержавного значення, що призвело до завдання охоронюваним законом державним інтересам тяжких наслідків в розмірі 97164 грн. З представленої копії вироку, вбачається, що Кобіля М.М. визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч.2ст.240, ч.3ст.365 КК України та призначено йому покарання у вигляді стягнення 1020,00 грн. штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Розглянувши вище зазначені доводи Прокурора та Позивача подані ними докази та матеріали справи суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання Відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення самовільного водокористування.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Проте, на час слухання справи в судовому засіданні, відповідач участь повноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, будь-яких доказів сплати суми збитків не надав.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 97 164 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 49 статті 6 та п. 7 статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010, який набрав чинності 30.04.2010р. установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону № 1264-ХІІ.
Статею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, державне мито в сумі 971,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України, на підставі ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 18.10.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дружбівського комбінату комунальних підприємств, вул. Л. Українки, 6а, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області (ідент. код 21152777), в доход місцевого бюджету Дружбівської селищної ради Теребовлянського району, Тернопільської області 70%, в доход Державного бюджету України 30 %, на р/р 33115331700470 Дружбівської селищної ради, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588154 в ГУДКУ у Теребовлянському районі, МФО 838012 -97 164 (дев'яносто сім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 00 коп. збитків, завданих державі самовільним забором підземних вод.
3. Стягнути з Дружбівського комбінату комунальних підприємств, вул. Л. Українки, 6а, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області (ідент. код 21152777) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 971 (дев'ятсот сімдесят одну) грн. 64 коп. державного мита.
4. Стягнути з Дружбівського комбінату комунальних підприємств, вул. Л. Українки, 6а, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області (ідент. код 21152777) в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 2205003 - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор -апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 25 жовтня 2010 року.