"19" жовтня 2010 р.Справа № 12/90-1427
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом приватного підприємства фірма "ГолКомп", вул. С. Петлюри, 15а,Івано-Франківськ,76005
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ", вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль,46000
За участю представників сторін від:
Позивача: Олійник О.І. - головний бухгалтер (довіреність №45/10 від 04.10.10р.);
Відповідача: не з'явився.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Приватне підприємство фірма "ГолКомп" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Світ" 17811грн.49коп. -боргу за поставлений товар по накладних, згідно договору №838 від 02.11.09р.; 531грн.33коп. -пені.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між приватним підприємством фірма "ГолКомп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" укладено договір на поставку товарів №838 від 02 листопада 2009 року на виконання умов якого, відповідачу по накладних було поставлено товар, однак останній в порушення умов договору за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався. Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що заявки на поставку товару здійснювались відповідачем по електронній пошті.
Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
02 листопада 2009 року між приватним підприємством фірма "ГолКомп" (надалі -позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" (надалі -відповідач) укладено договір на поставку товарів №838 від 02 липня 2009 року (надалі -договір) згідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу товар, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його (п.1.1. договору.).
Згідно п. 1.2. договору асортимент, кількість, ціна та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що посвідчує виникнення замовлення на кожну партію товару є погоджена постачальником заявка покупця, що надсилається постачальнику факсовим повідомленням або будь-яким іншим зручним для сторін способом.
За твердженням позивача, такі заявки надсилалися відповідачем на електронну адресу позивача, на підставі цих заявок і поставлялася продукція по накладним.
Пунктом 9.1. договору сторони встановили, що договір вступає в законну силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року.
Згідно пункту 2.4. договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або внесення готівки в касу із відтермінуванням платежу з дня отримання товару 60 (шістдесят) календарних днів.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю -продаж.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як випливає із матеріалів справи, на виконання умов договору згідно специфікації від 02.11.2009р. по накладних (копія яких знаходиться в матеріалах даної справи): №619 від 05.11.09р. на суму 13644,91 грн.; №620 від 05.11.09р. на суму 5007,46 грн.; №696 від 23.12.09р. на суму 15466,72 грн.; №697 від 23.12.09р. на суму 3683,20 грн.; №166 від 14.04.10.р на суму 8490,46 грн.; №167 від 14.04.10р. на суму 2353,87 грн.; №203 від 11.05.10р. на суму 6967,17 грн. позивач передав, а відповідач прийняв зазначену у накладних продукцію на загальну суму 55613,79грн. Факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача на зазначених накладних, котрі скріплено відтиском печаток сторін підписами їх повноважних представників.
Як вбачається із вищезазначених накладних, товар по останнім здійснювався на підставі договору, асортимент продукції відповідає Специфікації від 02.11.2009р., ціни та товар погоджені сторонами при підписанні накладних при прийнятті товару.
Відповідачем на виконання умов договору здійснювалась часткова оплата за товар, а саме по накладних: №619 від 05.11.09р. на 13644,91 грн.; №620 від 05.11.09р. на 5007,46 грн.; №696 від 23.12.09р. на 15466,72 грн.; №697 від 23.12.09р. на 3683,20 грн. в сумі 37802,29 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку та підтверджено повноважним представником позивача в судовому засіданні. Залишився неоплаченим товар, поставлений по накладним №166, 167 від 14.04.2010р. та №203 від 11.05.2010р. на загальну суму 17811,49грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків складеним за період з 01.11.2009р. по 01.08.2010р., який підписаний представниками і скріплений печатками сторін без зауважень.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар по накладних: №166 від 14.04.10.р, №167 від 14.04.10р., №203 від 11.05.10р. не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього на день подання позовної заяви становить 17811грн.49коп.
На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату поставленого товару згідно договору по накладних не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 17811грн.49коп.
Відповідно до ст.ст. 526, Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п.6.1. договору, у вигляді сплати пені, що за період з 14.06.2010р. по 26.08.2010р. згідно поданого позивачем розрахунку (який досліджено судом і який відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства України) становить 531грн.33коп.
При таких обставинах позовні вимоги про стягнення 17811грн. 49 коп. -боргу та 531грн.33коп. -пені підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами та не спростований відповідачем.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Світ" вул. Подільська 38 -А м. Тернопіль, ідентифікаційний код: 30249693 на користь приватного підприємства фірма "ГолКомп", вул. С. Петлюри 15а, м. Івано -Франківськ, ідентифікаційний код 23797685: 17811грн.49коп. боргу, 531грн.33коп. пені, 183грн.43коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат по сплаті на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „ 22 " жовтня 2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя