"05" жовтня 2010 р.Справа № 12/87-1424
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", місцезнаходження: вул. Литвиненка, 3, м. Львів,79000, адреса для листування: вул. М.Грінченка,4, м. Київ.
до товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Україна", місцезнаходження: вул. Качали, 7, м. Тернопіль, 46000, адреса для листування: вул. Текстильна, буд. 28, м. Тернопіль.
За участю представників від:
позивача: Козловський А.В. -юрисконсульт (довіреність №16 від 11.08.2010р.).
відповідача: не з'явився.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Україна" 265 699,95грн., із них: 264 180,01грн. -основного боргу та 1519,94грн. три проценти річних із простроченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач та його повноважний представник в судовому засіданні посилається на несвоєчасну та неповну оплату відповідачем за поставлений згідно договору поставки товарів №01/09/П/87 від 03.02.2009р. та видаткових накладних товар.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду знаходиться в матеріалах справи), проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
03 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хадлей Україна" (надалі - покупець) укладено договір поставки товару №01/09/П/87 (надалі - договір), згідно умов якого (п.п. 1.1., 1.2., 6.2.) постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору; предметом договору є будівельні матеріали відповідно до специфікацій до даного договору, а саме згідно специфікації №1 від 03.02.2009р.: сталь оцинкована в рулонах 0,5 та 0,7 на загальну суму 390549,72грн. Партія товару, поставка якого передбачена даним договором, поставляється в строк до 06 лютого 2009 року.
Ціни на товар формуються Постачальником у відповідності до цін товаровиробника в іноземній валюті та курсу гривні по відношенню до світових валют, встановленому НБУ на день прийняття заявки. Ціна зазначена в специфікаціях до договору та встановлена на момент їх підписання. (пп. 7.1., 7.2 договору).
Пунктами 7.7. та 7.9. договору сторони встановили, що загальна сума договору на момент укладення складає 390549,72грн.; остаточна сума договору визначається, виходячи з ціни на товар, асортименту та загальної кількості товарів, поставлених у відповідності до умов договору згідно видаткових накладних.
Згідно п. 8.2., 8.5. договору розрахунки за товар, що поставляється, здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Повна оплата в розмірі 100% від вартості товару вказаного в специфікації має бути перерахована Покупцем Постачальнику до 01 березня 2009 року.
У відповідності до п. 19.2. договору даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє протягом одного року, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю -продаж.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як слідує з матеріалів справи та як стверджує позивач і його повноважний представник в судовому засіданні, на виконання укладеного між сторонами договору відповідно до специфікації (додаток №1) по видатковим накладним №№ТПК-020301, 020302, 020303 від 03.02.2009р., №ТПК-020501 від 05.02.2009р., через уповноваженого представника відповідача Дерев'яного Миколу Андрійовича згідно виданої йому довіреності №00061 від 03.02.2009р. (копії видаткових накладних та довіреності знаходяться в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на загальну суму 389188,40грн.
За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
На підставі усної домовленості ТзОВ "Торгово-промислова компанія" по видатковим накладним №ТПК-050802 від 08.05.2009р., №ТПК-063001, 070702 від 30.06.2009р., №ТПК-082501 від 25.08.2009р., №ТПК-092301 від 23.09.2009р., №ТПК-100501 від 05.10.2009р., №ТПК-122501 від 25.12.2009р. через уповноважених представників ТзОВ "Хадлей Україна" Гнатюк Раїсу Євгенівну та Дерев'яного Миколу Андрійовича згідно виданих їм довіреностей, №00135 від 08.05.2009р., №00208 від 21.08.2009р., №00314 від 22.09.2009р., №00326 від 05.10.2009р., №00360 від 23.12.2009р. (копії видаткових накладних та довіреностей знаходяться в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на загальну суму 651993,70грн.
Договір між сторонами на поставку товару в період з 08.05.2009р. по 25.12.2009р. у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на суму 651993,70грн.
Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.
Отже, угода на поставку товару в період з 08.05.2009р. по 25.12.2009р. укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних, тому прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов'язання щодо його оплати.
Відповідно до ч.1 ст 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар по договору та згідно усної домовленості не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 30.04.2010р. заборгованість останнього становила 264180,01грн., що також підтверджується наданим позивачем актом звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2009р. по 30.04.2010р., підписаним представниками та засвідченим печатками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2009р. по 30.04.2010р., заборгованість в сумі 264180,01грн. складається із заборгованості за поставлений товар згідно усної домовленості.
За твердженнями позивача, незважаючи на надіслану відповідачу претензію №30 від 13.05.2010р. про сплату заборгованості в сумі 264180,01грн., яка була направлена йому 17.05.2010р., що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення цінного листа (копія яких знаходяться в матеріалах справи) і яка є відповідно вимогою про оплату відпущеного згідно усної домовленості товару відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, заборгованість останнього на день подання позовної заяви (20.08.2010р.) становить 264180,01грн.
Враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, беручи до уваги, що претензія №30 від 13.05.2010р., була направлена відповідачу 17.05.2010р., суд вважає, що термін зобов'язання по оплаті поставленого товару згідно усної домовленості мало бути виконано відповідачем до 30.05.2010р. (з врахування строку поштообігу 5 днів).
На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату поставленого товару в сумі 264180,01грн. не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 264180,01грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача за період з 01.06.2010р. по 09.08.2010р. становить 1519,94грн.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Україна", місцезнаходження: вул. Качали, 7, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32865482, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", код ЄДРПОУ 13816938, - 264180,01грн. основного боргу, 1519,94грн. три проценти річних, 2656,99грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "11" жовтня 2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя