"10" вересня 2010 р.Справа № 1/8-1404
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000
до Приватного агропромислового підприємства "Росохацьке", с. Росохач, Чортківський район Тернопільської області
про стягнення 12 819 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За участю представників сторін:
позивача: Мазур Тетяна Василівна, головний спеціаліст-юрисконсульт сектору Державної екологічної інспекції у Тернопільській області;
відповідача: не з"явився.
Суть справи:
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, м. Тернопіль звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до приватного агропромислового підприємства "Росохацьке", с.Росохач Чортківського району Тернопільської області про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 12 819 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на допущення порушень відповідачем по справі природоохоронного законодавства, у зв'язку із чим останнім завдано збитків навколишньому природному середовищу в розмірі 12 819 грн., які і є предметом судового розгляду.
Відповідач явки свого представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належно повідомлений про його час і місце, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
25 жовтня 2007 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Боліновським А.В. проведено перевірку дотримання ПАТ "Росохацьке" вимог природоохоронного законодавства. Актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства, складеним того ж дня, встановлено, що "підприємством проігноровано Рішення … про тимчасову заборону експлуатації цегельного заводу з глиняним кар"єром, а саме, на час проведення перевірки проводиться випалювання цегли в печі без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу". Тим же актом зобов'язано ПАТ "Росохацьке" отримати до 25.11.2007р. дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
У складеному за наслідками проведених перевірок Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від цегельного заводу приватного агропромислового підприємства "Росохацьке" визначено загальну суму завданих державі збитків за період функціонування без дозволу на викиди за періоди з 20.06.2007р. по 23.08.2007р. і з 29.09.2007р. по 25.10.2007р. - 12 819 грн., за відшкодуванням яких позивач і звернувся із відповідною вимогою до суду.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи і обґрунтування представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Із матеріалів справи випливає, що ПАТ "Росохацьке" допустило порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.
Згідно із п. 4 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.
Стаття 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України. З даною статтею кореспондуються вимоги ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Розмір збитків обчислювався суб"єктом владних повноважень у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 38 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 травня 1995 р. за № 157/693. В розумінні п.5.1.-5.2 даного нормативно - правового акту наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись з розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Матеріали справи свідчать, що у періоди з 20.06.2007р. по 23.08.2007р. і з 29.09.2007р. по 25.10.2007р. суб"єктом господарювання здійснювалися викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря без спеціального дозволу.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
30% суми шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності відповідно до п. 49 ст. 6, п.7 ст. 47 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік; 70% суми шкоди є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного агропромислового підприємства "Росохацьке", с. Росохач Чортківського району Тернопільської області, ідент. код 30834274:
- в дохід місцевого бюджету Росохацької сільської ради Тернопільської області (р/р 33111331700582, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588160 в УДК у Чортківському районі, МФО 838012) 12 819 (дванадцять тисяч вісімсот дев"ятнадцять) гривень.
- в дохід Державного бюджету України 128 (сто двадцять вісім) гривень 19 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.