"29" квітня 2010 р.Справа № 6/142-2378
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область,47722
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область,48178
про стягнення 2 321 883,41 грн. основного боргу, 104 961,85 грн. пені, 119 274,83 грн. 25% річних, 46 667,53 грн. втрат від інфляції, 49105,73 грн. позитивної різниці між гривневою вартістю товару.
за участю представників сторін:
позивача: Дзюндзя Л.Є.
відповідача: Бронецький Н.О.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про стягнення 2641893,35 грн., з яких: 2 321 883,41 грн. основного боргу, 104 961,85 грн. пені, 119 274,83 грн. 25% річних, 46 667,53 грн. втрат від інфляції, 49105,73 грн. позитивної різниці між гривневою вартістю товару.
У відзиві на позов та усних поясненнях представника, відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу, в той же час вказав на невірне нарахування відсотків, збитків та санкцій.
Судове засідання неодноразово відкладалось, востаннє на 29 квітня 2010 року.
Ухвалою від 26 лютого 2010 року провадження у справі було зупинено, а 19 квітня 2010 року судом винесено ухвалу про поновлення.
В розпочатому судовому засіданні, учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Визнання відповідачем позову в частині основного боргу не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а від-так, згідно ст.22,78 ГПК України є підставою для його задоволення.
Обґрунтованість цієї вимоги підтверджується також і зібраними у справі доказами. Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
31 березня 2009 року між ТОВ "Агріматко-Вест" та ТОВ "Агрофірма "Дружба" укладено договори поставки №№мЗЗР-40000003, мЗЗР-40000004 на умовах товарного кредиту.
За змістом договору, Постачальник (позивач) брав на себе зобов'язання поставити товар, а Покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити його вартість з врахуванням курсової різниці гривні по відношенню до іноземної валюти вказаної у специфікаціях та в строки, визначені, на умовах розстрочки з остаточним терміном погашення до 01 жовтня 2009 року.
На виконання умов договорів, по видаткових накладних №№РН-0000116 від 10.04.09р., РН-0000139 від 16.04.09р., РН-0000149 від 16.04.09р., РН-0000162 від 21.04.09р., РН-0000164 від 22.04.09р., РН-0000183 від 24.04.09р., РН-0000185 від 24.04.09р., РН-0000188 від 27.04.09р., РН-0000192 від 28.04.09р., РН-0000198 від 30.04.09р., РН-0000264 від 20.05.09р., РН-0000275 від 25.05.09р., РН-0000285 від 27.05.09р., РН-0000295 від 02.06.09р., РН-0000297 від 04.06.09р., РН-0000301 від 09.06.09р., РН-0000320 від 18.06.09р., РН-0000321 від 19.06.09р., РН-0000328 від 01.07.09р., РН-000350 від 29.07.09р., РН-000355 від 07.08.09р., РН-000373 від 29.08.09р., РН-000391 від 11.09.09р., на підставі виданих ТОВ "Агрофірма "Дружба" довіреностей, представник відповідача отримав від ТОВ "Агріматко-Вест" товарно - матеріальні цінності.
Зауважень щодо кількості та якості поставленого товару від покупця не надходило.
За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 655, 692, 694, 695, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, заборгувавши 2 321 883,41 грн.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 2321883,41 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і визнані відповідачем.
У разі прострочення оплати товару в порядку п.3 ст.692, п.5 ст. 694 ЦК України, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (п.2 ст. 536 ЦК України).
Згідно з п. 4.3 договорів, за порушення термінів оплати понад 10 днів, покупець зобов'язувався сплачувати 25 % за користування чужими грошовими коштами.
З врахуванням наведеного, вимоги про стягнення 119274,83 грн. 25% за користування чужими грошовими коштами слід задовольнити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у т.ч. індексу інфляції за весь час прострочення.
За змістом Рекомендацій щодо порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97 від 03 квітня 1997 року, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Зважаючи зазначені рекомендації, період прострочення відповідачем оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, встановлений індекс інфляції, суму боргу, розрахунок, задоволенню підлягають 46437,67 грн. втрат від інфляції.
В задоволенні вимог про стягнення 229,86 грн. втрат від інфляції слід відмовити.
Пунктом 4.2 договорів, за несвоєчасне проведення покупцем оплати, передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Враховуючи положення п. 4.2 Договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суму боргу та період нарахування, розмір пені становить 97805,36 грн.
В той же час, у підтриманому в судовому засіданні відзиві на позов, представник відповідача просить суд про зменшення в порядку ст.83 ГПК України розміру штрафних санкцій, у зв'язку з важким фінансовим становищем ТОВ "Агрофірма "Дружба". На підтвердження вказаного, позивачем представлено довідку про наявність кредиторської заборгованості, виписки з банківського рахунку, інш.
Враховуючи інтереси сторін, наведені представником відповідача причини невиконання зобов'язання, а також додаткове стягнення інфляційних нарахувань та 25% річних, інші обставини справи, суд, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені до 50000 грн.
Щодо стягнення 49105,73 грн. курсової різниці, то, у п.1.3 договорів, сторони встановили, що сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквіваленті ціни гривні до іноземної валюти, який буде встановлений Українською міжбанківською валютною біржею на день оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини). Сторони також погодились, що ця умова не застосовується, якщо курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший або рівний курсу, який був встановлений на дату підписання договору. В цьому разі застосовується курс, який існував на дату підписання договору.
Визначений сторонами у специфікаціях курс гривні по відношенню до євро становив10,82 та 10,99, а долара США 8,35, в той час як, станом на час винесення рішення, офіційний курс, встановлений Національним банком України становить 10,49 для євро та 7,92 для долара США, тобто менше значення, від так і курсова різниця матиме від'ємне значення. З врахуванням наведеного, підстав для її стягнення у суду немає.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,78,82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (с.Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 31877338)
На користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" (вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, код 34401968) 2321883,41 грн. основного боргу, 50000 грн. пені, 46 437,67 грн. втрат від інфляції, 119274,83 грн. 25% річних, 24000 грн. сплаченого держмита, 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
2. В задоволенні вимог про стягнення 47805,36 грн. пені, 229,86 грн. втрат від інфляції, 49105,73 грн. позитивної різниці між гривневою вартістю товару, відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 11 травня 2010р., через місцевий господарський суд.
Суддя