"14" грудня 2009 р.Справа № 6/87-1626
Господарський суд Тернопільської області
у складі
розглянув справу
За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача - Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль,46000
про стягнення 1954,74 грн. безпідставно одержаних коштів та визнання договорів оренди продовженими
За участю представників сторін:
Позивача -ОСОБА_2
Відповідача -Гловак В.І.
Суть справи:
Підприємець ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні про стягнення 2696,79 грн. безпідставно одержаних коштів та визнання продовженими дії договорів оренди приміщень площею 38,4 кв.м., 41,8 кв.м. та 50,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Свої вимоги, підтриманні в судовому засіданні його представником, позивач мотивував завищенням відповідачем договірного розміру орендної плати; відсутністю заперечень лікарні щодо продовження дії договорів оренди після закінчення строку, на які їх було укладено та продовженням прийняття плати за користування приміщеннями.
У відзиві на позов та згідно з наданими суду поясненнями, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на повідомлення позивача про закінчення дії договорів оренди, неналежне виконання позивачем умов договорів в частині своєчасної сплати орендних та інших платежів, відсутністю в тексті угод істотних умов, передбачених законом та на недійсність договорів.
Розгляд справи, призначений вперше на 14.10.2009р. відкладався та в засіданні оголошувались перерви, востаннє до 14.12.2009р..
Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.
В засіданні його учасникам роз'яснювались належні йому права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
В процесі розгляду справи відповідач зменшив розмір стягуваної суми до 1954,74 грн..
А також надав письмове клопотання про відмову від позову в частині вимог про визнання продовженими дії договорів оренди нежитлових приміщень від 02.01.2009р. та 02.07.2008р. площею 41,8 кв.м. та 50,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Наслідки даної процесуальної дії представнику позивача роз'яснено.
Оскільки така відмова не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, вона відповідно до ст.ст.22,78 ГПК України приймається судом, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Щодо решти заявлених вимог, то розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:
- 02 січня 2008 року між сторонами по справі укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, згідно якого орендодавець -Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні (відповідач) передав, а орендар -приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач) прийняла в строкове платне користування (до 01.01.2009р.) приміщення площею 41,8 м.кв., що знаходиться АДРЕСА_2.
02.01.2009р. між тими ж сторонами укладено договір про оренду згаданого приміщення терміном до 01.07.2009р..
У відповідності до п.3.1 договорів, орендна плата за перший місяць, без ПДВ склала 217,50 грн., а в подальшому коригувалась за базовий місяць на індекси інфляції за поточний місяць.
02.07.2008р. між сторонами у справі заключено договори оренди приміщень площею 50,6 та 38,4 кв.м. в м. Тернопіль, по вул. Тролейбусна, 14, згідно з п.3.1 яких орендна плата за перший місяць, без ПДВ склала 183,70 та 37,94 грн. відповідно, а в подальшому коригувалась за базовий місяць на індекси інфляції за поточний місяць.
У всіх трьох договорах орендна плата визначалась на підставі Методики розрахунку орендної плати і порядку використання орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.
Самі договори оренди укладені за типовою формою, затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 08.12.2004р. № 355.
На виконання договорів орендодавець сторонами складено Актом приймання передачі орендованих приміщень.
Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів, позивачем не завжди своєчасно вносилась орендна плата за користування приміщеннями та надані комунальні платежі.
Проте, згідно з письмовими пояснення представника орендодавця та наданих позивачем документів, станом на 01.07.2008р. в орендаря не було заборгованості по оплаті оренди.
За розрахунками позивача, в період з 01.07.2008р. по 01.06.2009р. ним було переплачено 1954,74 грн. орендної плати на підставі виставлених відповідачем рахунків до оплати, котрі він просив стягнути в судовому порядку.
Відповідно до п.10.8 договору оренди нежитлового приміщення від 02.07.2008р. площею 38,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (укладеного до 02.07.2009р. включно) взаємовідносини не врегульовані ним, регламентуються чинним законодавством.
Листом від 22.05.2009р., врученим відповідачу 10.07.2009р., позивач просив продовжити дію оренди до двох років.
Листами відповідача від 19.06.2009р. № 07/1994 та від 22.07.2009р., адресованими орендарю, останнього повідомлено про закінчення дії трьох договорів оренди та зобов'язано повернути орендовані приміщення в належному стані, а також запропоновано прийняти участь в конкурсі на оренду цих приміщень.
Згідно з фіскальними чеками, а також додатково (щодо листів від 22.07.2009р.) відповідно до копії сторінки Журналу вихідної кореспонденції Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, названі листи надіслані позивачу за адресою, вказаною ним в договорах оренди.
Звернення відповідача від 22.07.2009р. повернуті йому відділенням пошти без вручення адресату (через закінчення терміну зберігання).
Поданими суду письмовими доказами та поясненнями представників сторін не заперечено факту продовження позивачем сплати коштів за фактичне користування приміщеннями та прийняття їх відповідачем.
Згідно з протоколом конкурсної комісії №3 від 11.08.2009р., переможцем конкурсу на оренду частини нежитлового приміщення площею 38,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 став підприємець ОСОБА_4.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
У відповідності до умов укладених сторонами договорів оренди, приписів ст.ст. 759,762 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (далі - Закон N 2269-XII) за користування майном з наймача (орендаря) справляється плата, розмір якої встановлюється договором.
З огляду на вказані положення, Методику розрахунку орендної плати і порядку використання орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, індекси інфляції, встановлені з 01.07.2008р. по 01.06.2009р., обставини справи та обсяг заявлених позивачем вимог, задоволенню підлягає позов в частині стягнення з відповідача 1954,74 грн. зайво сплаченої суми орендної плати за цей період.
При цьому, приймаючи до увагу встановлену рішенням Тернопільської обласної ради від 08.12.2004р. форму договору оренди, п.п.10.8 договорів оренди, тривале виконання обома сторонами умов угод, презумпцію правомірності правочину та відсутність належним чином оформленої вимоги про визнання його недійсним та інше, судом критично оцінюються посилання відповідача на не укладення (недійсність) договорів оренди приміщень від 02.01.2009р. та 02.07.2008р..
Щодо вимоги про визнання продовженими дії договору оренди нежитлового приміщення від 02.07.2008р. площею 38,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 до 02.07.2010р., то в її задоволенні слід відмовити.
Так, згідно з ст.ст. 631,763 ЦК України, ст.ст.180,291 ГК України, ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (далі - Закон N 2269-XII) та п.10.7 договору оренди приміщення площею 38,04 кв.м., дія останнього припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до приписів ст. 764 ЦК України, ст.17 Закону N 2269-XII і п.10.8 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені угодою.
Як випливає із змісту листів Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні від 19.06.2009р. № 07/1994 та від 22.07.2009р., його заперечень даних в судовому засіданні, проведеного в подальшому конкурсу на право оренди приміщень та інших матеріалів справи, оспорюваний договір оренди припинив свою дію через закінчення терміну, на який він заключався та відмови орендодавця від його пролонгації.
Достатніх доказів на підтвердження іншого позивач не надав.
Самих фактів направлення орендодавцем листів від 19.06.2009р. та від 22.07.2009р. (яких в силу ст. 764 ЦК України, ст.17 Закону N 2269-XII достатньо для відсутності підстав продовження дії договору оренди після 02.07.2009р.) позивачем належним чином не спростовано.
Не є беззаперечним доказом пролонгації договору оренди сплата позивачем коштів після 02.07.2009р., оскільки після цієї дати підприємець ОСОБА_1 не звільнила спірного приміщення і продовжувала його використовувати.
Крім того, способи захисту прав та законних інтересів осіб передбачені ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Вимоги, заявлені підприємцем ОСОБА_1 до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні про визнання продовженими дії договору не містяться в згаданих статтях, інших законодавчих актах та самому договорі.
Встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту прав, суд повинен відмовити в позові (лист Верховного Суду України від 01.08.2007р.).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2009р. у справі №6/43 та інших судових актах.
З огляду на усе викладене, підстав для задоволення позову в цій частині не має.
Згідно з ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача відшкодовуються пропорційно до обсягу задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33-35,43,44,49,78,80,82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, код 02001280
- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 -1 954,74 грн. зайво сплаченої орендної плати, 25,50 грн. сплаченого держмита та 59 грн. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
2. Провадження у справі в частині вимог про визнання продовженими дії договорів оренди нежитлових приміщень від 02.01.2009р. та 02.07.2008р. площею 41,8 кв.м. та 50,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 припинити.
3. В задоволенні вимоги про визнання продовженими дії договору оренди нежитлового приміщення від 02.07.2008р. площею 38,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата______ року через місцевий господарський суд.
Суддя