про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2024 року Справа № 480/6243/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не оформленні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати позивачу в порядку, передбаченому чинним законодавством, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, згідно з при писами статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що самостійно виховую дитину віком до 18 років.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Так, статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої вказаної статті КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Як вбачається з пункту 2 прохальної частини позовної заяви, вимога щодо зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати позивачу в порядку, передбаченому чинним законодавством, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, згідно з при писами статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що самостійно виховую дитину віком до 18 років, не містить рекзвізитів заяви, яку позивач просить зобов'язати відповідача розглянути.
З огляду на зазначене, позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, тобто вказати реквізити заяви, яку позивач просить зобов'язати відповідача розглянути. Разом із уточненою позовною заявою, позивачу необхідно надати до суду також її копію для відповідача.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, зокрема, про витребування доказів.
Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частина 2 статті 80 КАС України містить вимоги до форми клопотання про витребування доказів. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 4 статті 79 КАС України).
Зі змісту наведених норм слідує, що чітко встановлений порядок подання клопотання про витребування доказів. Так, клопотання про витребування доказів викладається окремо (а не в прохальність частині позову), обов'язковою складовою якого є зазначення про неможливість самостійно надати докази з підтверджуючими документами про те, що усі належні дії, спрямовані на отримання відповідного доказу здійснені, та (або) з зазначенням у клопотанні при витребуванні доказів причин неможливості самостійно отримати відповідний доказ.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотаня про витребування доказів, в якому просить, витребувати у відповідача:
- звернення його із заявами на оформлення відстрочки від призову;
- листи/відмови (рішення) здійсненні відносно нього на його заяви на оформлення відстрочкі від призову;
- інформацію/відомості, що послугували для відмови позивачу в оформлені відстрочки від призову.
Однак зміст клопотання позивача не відповідає вимогам статті 80 КАС України, а саме, заявляючи клопотання про витребування доказів, позивачем не додано жодних підтверджень про неможливість отримання витребуваних документів самостійно та не надано жодних пояснень стосовно вжитих заходів або причин неможливості самостійного отримання витребуваних доказів.
Крім того, у заявленому клопотанні позивачем не вказані реквізити звернень/заяв та листів/відмов (рішень) відповідача, які він просить витребувати.
Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду належним чином завірених копій доказів на підтвердження позовних вимог або окремо викладеного клопотання про витребування доказів, оформленого відповідно до вимог статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець