17 липня 2024 року м. Рівне №460/10/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просила:
визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу з 07.09.2023 пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
зобов'язати відповідача здійснити призначення, нарахувати та виплатити позивачу з 07.09.2023 пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2000 року по 04.12.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без укладення шлюбу. Факт такого проживання встановлено рішенням суду у справі №557/1772/19. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 07.09.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника. Проте, листом від 04.12.2023 №1700-0307-8/102633 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення такої пенсії, оскільки пакет документів, наданий позивачем до заяви, не містить свідоцтва про шлюб. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки його не було залучено до участі в судовому процесі як третя сторона і станом на 10.02.2022 судові рішення щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області призначити пенсію по втраті годувальника не надходили, то підстави для вчинення будь яких дій на виконання рішень суду у відповідача відсутні. Вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, які порушують гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 02.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 07.09.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Умови подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1. Перелік документів, необхідних для призначення пенсії в разі втрати годувальника обумовлений пунктом 10 такого Порядку, яким, зокрема визначено, що для призначення вказаного виду пенсії мають бути надані такі документи: заява; копія паспорта; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); копія свідоцтва про смерть годувальника; копія свідоцтва про шлюб; довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; довідка установи банку або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення банку. Зауважив, що проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує становище неодруженої сімейної пари як подружньої. Покликаючись до положень статті 21 Сімейного кодексу України, зазначив, що державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб. Право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не належать. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника. Вважає, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07.09.2023 звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника - її цивільного чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 04.12.2023 №1700-0307-8/102633 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення такої пенсії, оскільки пакет документів, наданий позивачем до заяви, не містить свідоцтва про шлюб. Зауважило, що оскільки його не було залучено до участі в судовому процесі як третя сторона і станом на 10.02.2022 судові рішення щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області призначити пенсію по втраті годувальника не надходили, то підстави для вчинення будь яких дій на виконання рішень суду у відповідача відсутні.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Частиною третьою статті 1 Закону №2262-XII встановлено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби (ч. 5 ст. 2 Закону №2262-XII).
Статтею 29 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року (пп. “в”).
Частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - довічно (ч. 1 ст. 40 Закону №2262-XII).
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийнятий на військову службу за контрактом з 01.07.2017 та безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в складі військової частини НОМЕР_1 з 21.07.2017 по 19.11.2017, що підтверджується довідкою №01/3/875, виданою 08.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та довідкою №719, виданою 30.11.2017 військовою частиною НОМЕР_1 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , повторно виданим 30.03.2022 виконавчим комітетом Майківської сільської ради Гощанського району Рівненської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: місто Дніпро, Соборний район, Дніпропетровська область, Україна.
За змістом витягу із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, каліцтв у військовослужбовця від 18.05.2018 №1349 поранення і причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 10.02.2020 у цивільній справі №557/1772/19, яке набрало законної сили 13.03.2020, встановлено факт, який має юридичне значення, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2000 року по 04.12.2017 проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без укладання шлюбу.
Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року та до його смерті проживала з ним однією сім'єю встановленні судовим рішенням у цивільній справі №557/1772/19 та відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню в межах судової справи, що розглядається.
Крім того, згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 09.06.2020 Управлінням соціального захисту населення Гощанської РДА, ОСОБА_1 має право на пільги, встановленні законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, а відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 11.01.2021 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, який загинув (помер), чи пропав безвісти під час проходження військової служби та має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сімей таких військовослужбовців.
Відтак, надаючи ОСОБА_1 такі посвідчення, держава визнала за нею право на пільги, встановленні чинним законодавством для осіб з відповідним статусом.
Враховуючи викладене, покликання відповідача на те, що свідоцтво про реєстрацію шлюбу є основним документом, який підтверджує статус подружжя та дає право на призначення пенсії у разі втрати годувальника, суд вважає безпідставними та відхиляє їх як необґрунтовані. Адже наявні в матеріалах справи докази (рішення суду у цивільній справі №557/1772/19; посвідчення члена сім'ї померлого військовослужбовця від 09.06.2020 серії НОМЕР_3 ; посвідчення дружини померлого військовослужбовця від 11.01.2021 серії НОМЕР_4 ) є належними, достатніми та достовірними для підтвердження наявності у ОСОБА_1 статусу дружини померлого військовослужбовця ОСОБА_2 та обставин проживання однією сім'єю.
За змістом довідки №136, виданої 11.04.2022 Гощанською селищною радою Рівненської області, ОСОБА_1 на день смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_2 була на його утриманні та повторно в шлюб не вступала.
Отже, позивач була дружиною ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні, тому має право на продовження утримання, але вже з боку держави.
На час звернення до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 досягла пенсійного віку (55 років), а відтак в розумінні Закону №2262-XII є непрацездатним членом сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 та набула право звернення до органу Пенсійного фонду для призначення такої пенсії відповідно до пп. “в” ч. 4 ст. 30 Закону №2262-XII.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Згідно з абз. 1 п. 11 розділу І Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась); 2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія; 3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; 4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу; 5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу; 6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу; 7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону); 8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону); 9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Відповідно до пунктів 12, 13 розділу ІІ Порядку № 3-1 за документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника.
Враховуючи викладене, позивачем надано всі необхідні документи про її родинні відносини із її цивільним чоловіком ОСОБА_2 (рішення суду у справі №№557/1772/19), а також про перебування на його утриманні (довідка №136, виданої 11.04.2022 Гощанською селищною радою Рівненської області), які передбачені чинним законодавством України для призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пп. “в” ч. 4 ст. 30 Закону №2262-XII.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника, викладена в листі від 04.12.2023 №1700-0307-8/102633, є протиправною.
При цьому, суд зауважує, що лист органу Пенсійного фонду від 04.12.2023 №1700-0307-8/102633 не є роз'ясненням відповідно до положень ч. 2 ст. 48 Закону №2262-XII та Порядку №3-1, а за своїм змістом є рішенням про відмову у призначенні пенсії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, отже є протиправною.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмову ГУ ПФУ в Рівненській області у призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника та відновленню шляхом зобов'язання відповідача призначити їй таку пенсію.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує положення частини другої статті 50 Закону №2262-XII, згідно з якою членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Оскільки звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника відбулося 07.09.2023, то відповідно до положень частини другої статті 50 Закону №2262-XII порушене право ОСОБА_1 слід відновити з 07.09.2023.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи результати судового розгляду справи, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника з 07.09.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 липня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.О. Дорошенко