Справа № 420/15914/24
18 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення завданої шкоди, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просила:
-визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 8345,17 грн.;
-стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 8345,17 грн. по речовій службі, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2016 № 869.
Позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, а саме:
- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 8345,17 грн. по речовій службі, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2016 № 869.
Тобто про порушення своїх прав позивач був обізнаний щонайменше з 09.04.2016.
Проте з позовною заявою до суду позивач звернувся лише 23.05.2024 (дата формування документа в системі Електронний суд), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що однією з причин його пропуску стало неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 своїх обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи. Також позивач посилався на введення воєнного стану як на поважну причини пропуску строку звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Щодо посилання позивача на введення воєнного стану, що на його думку є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22, зауважила, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
Водночас заява позивача про поновлення строку звернення до суду таких доказів не містить.
Суд також вважає неповажними наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду стосовно неналежного виконання попередніми начальниками юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 своїх обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, у зв'язку з тим, що такі обставини не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли останнього можливості подати позов у встановлений строк.
Доказів наявності об'єктивних перешкод для подання позову в межах встановленого строку, позивачем не надано.
Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
Ціна позову - 8345,17 грн., а тому позивач має сплатити судовий збір в сумі 3028 грн.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом: 1) документ про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску щодо кожної із заявлених вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС, суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення завданої шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хурса