Справа № 420/21984/24
17 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії відповідача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку на день виключення із списків особового складу та усіх видів забезпечення (виплата додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови КМУ №375 від 29.04.2020) у зв'язку із звільненням з військової служби його - ОСОБА_1 ; - зобов'язати відповідача сплатити на його - ОСОБА_1 , користь його середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку за період з 03.08.2021 по 03.02.2022 включно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 у розмірі, з розрахунку суми середньомісячного заробітку ОСОБА_1 455,16 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду від 29.12.2023 року по справі №420/29018/23 йому відповідачем 19.06.2024 року виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 29980,07 грн.
Позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про виплачу йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за результатом розгляду якої відповідачем відмовлено у її задоволенні.
Вважає, що на підставі положень ст.117 КЗпПУ йому повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
При цьому, позовні вимоги не відповідають вимогам чіткості і зрозумілості, оскільки позивач в позові просить про середній заробіток за час затримки за період з 03.08.2021 по 03.02.2022, хоча в обґрунтування позовних вимог зазначає про бездіяльність відповідача щодо невиплати такого середнього заробітку за період з 03.08.2021 по 19.06.2024.
Пояснень щодо вказаних протиріч позивачем у позові не викладено.
Водночас, згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 року у справі №480/3105/19 визначив механізм розрахунку істотності частки середнього заробітку, що підлягає до застосування до спірних правовідносин.
Також за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, період стягнення середнього грошового забезпечення поділяється на дві частини: до набрання чинності 19.07.2022 року Законом №2352-ІХ і після цього, оскільки з 19.07.2022 чинна редакція ст.117 КЗпП України передбачає обмеження виплати середнього заробітку працівникові шістьма місяцями.
Позивач не наводить відповідних обґрунтувань механізму розрахунку істотності частки середнього заробітку щодо його випадку, а саме: - не вказує, яка загальна сума коштів була виплачена йому при звільненні з відповідними належними доказами вказаних обставин та з урахуванням інших виплат на виконання рішень суду із зазначенням дат виплати та відповідними доказами; - не вказує середнього заробітку при звільненні, не надає відповідних доказів цих обставин з урахуванням поділення періоду на дві частини.
Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Статтею 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Таким чином, позивачу необхідно загальну суму коштів, що була виплачена йому при звільненні, та враховується при розрахунку істотності частки середнього заробітку.
Вказані обставини щодо розрахунку позивачем істотності частки середнього заробітку, який він вважає йому повинен бути виплачений за затримку розрахунку при звільненні мають суттєве значення для визначення чіткості його позовних вимог та оцінки їх судом при вирішенні справи.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
За таких обставин адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва