Рішення від 26.10.2010 по справі 14/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 14/134

за позовом Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Рівненська філія АТ "Укрінбанк"

до відповідача Дочірнє підприємство "Агропромтранс"

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 01.02.2008 року та стягнення збитків в сумі 95 055 грн. 00 коп.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Агропромтранс"

до відповідача Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Рівненської філії

про стягнення орендної плати та пені в сумі 14 149,35 грн.

Суддя

Представники:

від позивача: представники по довіреності Фролов В.В., Лис О.В.

від відповідача: представники по довіреності Федорков В.І., Парипа Я.М

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Рівненської філії (надалі Позивач або Банк) звернулося в господарський суд з позовом до Дочірнього підприємства "Агропромтранс" (надалі Відповідач або ДП "Агропромтранс") в якому просить визнати недійсним договір оренди від 01.02.2008 року, укладений між АТ "Укрінбанк" та ДП "Агропромтранс" та додаткову угоду до нього від 01.04.2009 року, застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ДП "Агропромтранс" 95 055,00 грн. збитків, які сплачені Банком останньому за період дії договору оренди від 01.02.2008 р. в рахунок орендної плати.

Свої вимоги Позивач обгрунтовує тим, що укладаючи оспорюваний договір директор РФ АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. нехтуючи інтересами особи яку представляв вступив у зловмисну домовленість з іншою стороною і діяв при цьому у власних інтересах оскільки директором ДП „Агропромтранс" була його підлегла та близька знайома, а також сам Парипа Я.М. був директором ПП „Трансагропром", яке є засновником та власником Відповідача.

До винесення рішення зі спору Позивач подавав доповнення підстав позову в яких зазначав, що укладаючи оспорюваний договір директор РФ АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. діяв з перевищенням повноважень, так як довіреністю від 26.09.2005 року № 5406, яка була чинною на момент укладення спірного договору, Акціонерне товариство «Укрінбанк» уповноважило Парипу Я.М. на вчинення дій пов'язаних із безпосередньою діяльністю філії банку, а саме надано право укладати договори від імені Позивача та підписувати документи, необхідні для здійснення філією операцій дозволених чинним Дозволом (банківською ліцензією) виданим Рівненській філії на право здійснювати операції, укладати договори підряду та договору про надання послуг в межах сум, що передбачені кошторисом витрат на утримання персоналу та Бізнес-плану філій. Водночас в довіреності виданій на ім'я Парипи Я.М. встановлена чітка заборона щодо видачі поручительств, інших зобов'язань не пов'язаних із операційною діяльністю філії що передбачають їх виконання у грошовій формі, також встановлено заборону стосовно придбання майна, майнових прав та розпорядження ними. Крім того в поданій довіреності не міститься жодної згадки про надання повноважень Парипі Я.М. для укладення договорів, що не пов'язанні з безпосередньою діяльністю філії банку, зокрема договорів оренди.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечив пославшись на те, що договір оренди від 01.02.2008 року та додаткова угода до нього від 01.04.2009 року між АТ "Укрінбанк" та ДП "Агропромтранс" укладені останніми у відповідності до вимог актів цивільного законодавства України, в межах повноважень, наданих директору Рівненської філії АТ "Укрінбанк", і, що Позивач не довів того, що оспорюваний правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною та в будь чиїх інтересах окрім сторін правочину.

До початку розгляду справи по суті Відповідач подав до Позивача зустрічний позов в якому просить стягнути з АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії на користь ДП "Агропромтранс" заборгованість з орендної плати в сумі 13 863,35 грн. та 286,00 грн. пені за несвоєчасну її сплату за період з 11.08. по 09.09.2010 року. Свої вимог ДП "Агропромтранс" обгрунтовує наступним.

Сторонами у договорі оренди, у п. 3.1 встановлено, що Орендар щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачує Орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць корегується на офіційний індекс інфляції. Вищезазначена домовленість підтверджена додатковою угодою до зазначеного договору від 01.04.2009 року, якою також зменшено розмір орендної плати до 2 932.50 грн. в місяць.

Орендна плата сплачена Відповідачем по липень місяць 2010 року включно без врахування інфляції, тим самим в порушення умов договору оренди від 01.02.2008 р., ст. 193 ГК України та ст.. 526, 762 ЦК України, заборгованість по сплаті втрат вартості наданих послуг з оренди майна внаслідок інфляції складає 7 431,45 грн..

16 08.2010 р. Позивач звертався до Відповідача з нагадуванням про необхідність сплати заборгованості із орендної плати, яке Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Крім того, з порушення умов договору, ст. 193 ГК України та ст. 526, 762 ЦК України, за два місяці, серпень та вересень 2010 року, Відповідачем не сплачено орендну плату, внаслідок чого заборгованість за цей період становить 6 431,90 грн. без урахування втраті від інфляції за вересень місяць, так як на даний час його ще не оприлюднено.

Також у відповідності до п. 5.2 договору оренди за прострочення орендної плати за серпень місяць підлягає до стягнення пеня в сумі 286,00 грн.

До винесення рішення зі спору представник Позивача за зустрічним позовом подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути її в розмірі 40,48 грн..

Представник АТ "Укрінбанк" надав суду відзив на зустрічний позов в якому проти вимог викладених в ньому заперечує з мотивів того, що договір оренди є недійсним та того, що орендоване приміщення фактично повернуто Орендодавцю в грудні 2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що первинний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

01 лютого 2008р. Дочірнім підприємством «Агропромтранс» в особі директора Олексюк Любов Михайлівни та АТ „Укрінбанк" в особі директора Рівненської філії АТ «Укрінбанк» Парипи Ярослава Михайловича було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 48 кв.м., що розташоване за адресою м. Рівне вул. Біла 83 на термін з 01.02.2008р. до 15.01.2011р.. Передача майна здійснювалася згідно акту прийому-передачі. Відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору базова орендна плата на момент укладення договору становила 3600,00 грн.

01 квітня 2009 року між Дочірнім підприємством «Агропромтранс» в особі директора Олексюк Любов Михайлівни, та АТ „Укрінбанк" в особі директора Рівненської філії АТ «Укрінбанк» Парипи Ярослава Михайловича, було укладено додаткову угоду до Договору оренди від 01.02.2008р. та підписано акт прийому-передачі від 01.04.2010р., згідно яких внесено зміни в основний договір, а саме з 01.02.2008р. по 31.03.2009р. орендована площа майна становить 48 кв.м., а з 01.04.2009р. до 15.01.2011р. орендована площа становитиме 39,1 кв.м.. Також сторонами було змінено розмір орендної плати який з 01.04.2009р. становив 2932,5 грн. в місяць.

Відповідно до частини першої ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Заявляючи позовні вимоги Позивач виходив з того, що договір оренди від 01 лютого 2008р. та додаткова угода до нього від 01 квітня 2009 року, укладені між Дочірнім підприємством «Агропромтранс» та АТ „Укрінбанк" в особі Рівненської філії, укладено внаслідок зловмисної домовленості їх представників, оскільки директор РФ АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. нехтуючи інтересами особи яку представляв вступив у зловмисну домовленість з іншою стороною і діяв при цьому у власних інтересах оскільки директором ДП „Агропромтранс" була його підлегла та близька знайома, а також сам Парипа Я.М. був директором ПП „Трансагропром", яке є засновником та власником Відповідача.

Умовою задоволення позовних вимог про визнання на підставі частини першої ст. 232 Цивільного кодексу України недійсним правочину є встановлення на підставі доказів того, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. При цьому під зловмисною домовленістю мається на увазі саме навмисні дії представника, тобто він повинен усвідомлювати, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя, передбачати настання невигідних для довірителя наслідків та бажати (або свідомо допускати) їх настання.

Зловмисна угода - це умисна змова представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.

За змістом зазначеної норми закону необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою, є:

1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди;

2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками;

3) дії представника здійснювалися в межах наданих йому повноважень.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 р. N9. Аналогічна позиція висловлена і в частинах 3, 7 п. 13 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12 березня 1999 р. N 02-5/111.

Між тим, Позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що директор РФ АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. вступив при укладенні з ДП „Агропромтранс" договору оренди та додаткової угоди до нього у зловмисну домовленість з його директором -Олексюк Л.М., тобто, що він діяв навмисно, усвідомлюючи, що вчиняє правочин всупереч інтересам Банку, передбачаючи при цьому настання невигідних для Банку наслідків та бажаючи (або свідомо допускаючи) їх настання.

Сам факт перебування директорів сторін договору оренди у родинних стосунках не може свідчити про зловмисну домовленість, так як в даному випадку, яку уже зазначено вище відсутній сам склад злого умислу.

Також Позивач не довів того, що директор РФ АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. чи директор ДП „Агропромтранс" Олексюк Л.М., укладаючи договір оренди перебували ще й у трудових відносинах один з одним. Натомість Позивач тільки доводить те, що до укладення та після укладення і після свого звільнення з Банку Парипа Я.М. працював директором ДП „Агропромтранс". Однак зазначене не доводить існування зловмисної домовленості на момент укладення договору.

Не є доказом існування зловмисної домовленості і твердження Позивача про те, що після звільнення орендованого приміщення Банком Парипа Я.М. не ініціював його розірвання, так як по-перше, Позивач не надав суду доказів того, що він звільнив орендоване приміщення, а по-друге Відповідач надав суду докази того, що Парипа Я.М., як директор філії звертався до ДП „Агропромтранс" з пропозицією розірвати договір, однак останнє з вказаною пропозицією не погодилося.

Також слід зазначити, що після звільнення Парипи Я.М. з посади директора філії Банк теж не звертався ні до Відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди, ні до господарського суду про його примусове розірвання.

Крім того слід зазначити, що укладаючи договір оренди з Відповідачем директор Рівненської філії АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. діяв саме в інтересах Банку, так як приміщення, яке було предметом оренди, було необхідне банку для відкриття свого відділення і в подальшому Банк у вказаному приміщення відкрив відділення, яке продовжувало функціонувати після укладення договору оренди. Вказане свідчить, що укладаючи договір оренди директор Рівненської філії передбачав і бажав настання вигідних для Банку наслідків.

Крім того, твердження Позивача про те, що умови договору оренди були для Банку дискримінаційними не підтверджені у відповідності до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами.

Навпаки Відповідач надав суду докази того, що розмір орендної плати, яка була визначена в договорі оренди від 01.02.2008р., є меншим за розмір, який пропонували інші орендодавці.

При цьому господарський суд вважає за необхідне зазначити, що частиною четвертою ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Беручи до уваги зазначене, суд погоджується з твердженням Відповідача про те, що Позивач не довів наявності обставин, які у відповідності до вимог законодавства України є підставами для визнання договору оренди від 01.02.2008р. та додаткової угоди до нього від 01.04.2008р. недійсним згідно ст. 232 Цивільного кодексу України.

Не підтверджується належними доказами та матеріалами справи твердження Позивача про те, що директор Рівненської філії АТ „Укрінбанк" Парипа Я.М. укладаючи договір оренди з Відповідачем діяв з перевищенням повноважень.

Відповідно до Положення про Рівненську філію Акціонерне товариство "Укрінбанк" загальне керівництво поточною діяльністю Філії здійснює директор Філії. Директор Філії діє на підставі довіреності, одержаної від Головного банку, і укладає всі договори (угоди, контракти тощо) з юридичними і фізичними особами від імені Головного банку в межах наданих йому повноважень.

Директор Філії, зокрема, мас право:

- діяти від імені Головного банку в межах наданих йому повноважень;

- укладати господарські та інші угоди згідно з довіреністю, наданою йому Головним банком:

- представляти Філію в усіх організаціях, установах і підприємствах.

Довіреністю від 06 вересня 2005 року Акціонерне товариство "Укрінбанк" уповноважило Парипу Ярослава Михайловича - директора Рівненської філії представляти інтереси товариства перед юридичними та фізичними особами, а також в судових, нотаріальних органах та в Національному банку України з питань, що стосуються діяльності філії.

За вказаною довіреністю для виконання наданого повноваження Парипі Я. М. надається право укладати відповідні договори від імені АТ "Укрінбанк" та підписувати інші документи, необхідні для здійснення філією операцій, дозволених чинним Дозволом, виданим Рівненській філії на право здійснювати операції, укладати договори підряду та договори про надання послуг в межах сум, що передбачені для Рівненської філії кошторисом витрат на утримання персоналу Бізнес-плану філій, затвердженого Головним банком.

Тобто відповідно до Положення про Рівненську філію та Довіреності від 06.09.2005р. директор Рівненської філії АТ "Укрінбанк" мав право на укладення договорів необхідних для здійснення філією операцій.

Матеріалами справи встановлено, що договір оренди від 01.02.2008р., укладався з метою розміщення в орендованому приміщенні відділення Рівненської філії АТ "Укрінбанк", яке мало би здійснювати банківські операції, дозволені чинним Дозволом, виданим Рівненській філії на право здійснювати операції. Отже договір оренди від 01.02.2008 року, між АТ "Укрінбанк" та ДП "Агропромтранс" та додаткова угода до нього від 01.04.2009 року, укладалися саме з метою здійснення філією необхідних операцій, а відтак укладаючи вказані правочини директор Рівненської філії АТ "Укрінбанк" діяв саме в межах наданих йому повноважень.

Отже з огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди від 01 лютого 2008р. та додаткової угоди до нього від 01 квітня 2008 року.

За відсутності підстав для визнання самого договору недійсним не можуть бути застоовані і правові наслідки недійсності правочину.

За наведених обставин вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню.

Натомість зустрічний позов Дочірнього підприємства "Агропромтранс" підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено вище 01 лютого 2008р. Дочірнім підприємством «Агропромтранс» та АТ „Укрінбанк" було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 48 кв.м., що розташоване за адресою м. Рівне вул. Біла 83 на термін з 01.02.2008р. до 15.01.2011р.. Передача майна здійснювалася згідно акту прийому-передачі. Відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору базова орендна плата на момент укладення договору становила 3600,00 грн.

01 квітня 2009 року між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду до Договору оренди від 01.02.2008р. та підписано акт прийому-передачі від 01.04.2010р., згідно яких внесено зміни в основний договір, а саме з 01.02.2008р. по 31.03.2009р. орендована площа майна становить 48 кв.м., а з 01.04.2009р. до 15.01.2011р. орендована площа становитиме 39,1 кв.м.. Також сторонами було змінено розмір орендної плати який з 01.04.2009р. становив 2932,5 грн. в місяць.

Договір оренди від 01 лютого 2008 року судом не визнано недійсним, а відтак, на підставі статті 629 Цивільного кодексу України, є обов"язковим для виконання сторонами.

У пункті 3.1. договору оренди від 01.02.2008р. (з врахуванням змін відповідно до додаткової угоди від 01.04.2008р.) встановлено, що Орендар щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачує Орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць корегується шляхом збільшення розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційний індекс інфляції за поточний місяць. Вказане коригування відбувається за ініціативою Орендодавця та може сплачуватися із запізненням по факту отримання із офіційних джерел розміру індексу інфляції.

Орендна плата сплачена Банком по липень місяць 2010 року включно без врахування інфляції. За період з моменту укладення договору по липень місяць 2010 року включно розмір інфляційних складає 7431,45 грн., які Банком не сплачені.

16 08.2010 р. ДП "Агропромтранс" звертався до Рівненської філії АТ „Укрінбанк" з нагадуванням про необхідність сплати заборгованості із орендної плати, яке останній залишив без відповіді та задоволення.

Крім того Банком не сплачено орендну плату за серпень та вересень 2010 року внаслідок чого його заборгованість перед ДП "Агропромтранс" за цей період становить 6 431,90 грн. з врахуванням індексу інфляції за серпень місяць.

Відповідно до статті 283 ГК України та статті 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 286 ГК України та статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Така ж норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведені норми позовні вимоги ДП "Агропромтранс" про стягнення з АТ „Укрінбанк" 13 863, 35 грн. заборгованості є правомірними та підлягають зодоволенню.

На підставі пункту 5.2 договору оренди, статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України правомірними є і вимоги ДП "Агропромтранс" про стягнення з АТ „Укрінбанк" 40,48 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 11.08. по 10.09.2010 року.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того на АТ „Укрінбанк" в особі Рівненської філії покладаються витрати, які понесло ДП "Агропромтранс" на оплату послуг адвоката в сумі 5280, 00 грн..

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Акціонерному товариству "Укрінбанк" в особі Рівненської філії відмовити.

2. Позов Дочірнього підприємства "Агропромтранс" задоволити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Рівненської філії (м. Рівне, вул. Драгоманова, 32, код ЄДРПОУ 24174472) на користь Дочірнього підприємства "Агропромтранс" (м.Рівне, вул.Біла,83, код ЄДРПОУ 31765652) 13 863,36 грн. заборгованості по орендній платі, 40,48 грн. пені, 139,04 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5280 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "01" листопада 2010 р.

Попередній документ
12046200
Наступний документ
12046202
Інформація про рішення:
№ рішення: 12046201
№ справи: 14/134
Дата рішення: 26.10.2010
Дата публікації: 08.11.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Інший спір про орендні правовідносини
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.10.2006)
Дата надходження: 23.10.2006
Предмет позову: скасування державної реєстрації