"27" жовтня 2010 р.Справа № 22/118-10-3346
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой";
до відповідача Управління капітального будівництва Одеської міської ради;
про стягнення 947185,26грн.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Волкова О.Г. - представник за довіреністю №б/н від 01.04.2010 р.;
Від відповідача: Радіонов О.Л. - представник за довіреністю № 710/02 від 18.08.2010р.;
СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення 947185,26грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав відзив на позов у відповідності до якого позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві на позов.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.09.2010р. до 13.10.2010р., з 13.10.2010р. до 21.10.2010р., з 21.10.2010р. до 25.10.2010р., з 25.10.2010р. до 27.10.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню,
при цьому суд виходив з наступного:
20.05.2005 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой" та відповідачем Управлінням капітального будівництва Одеської міської Ради укладено договір про співробітництво №38-05И, відповідно до умов якого є співробітництво сторін по залученню інвестицій у будівництво жилого будинку №1(буд.) загальною площею квартир 4590,04 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину «Промтовари»на 1 поверсі, загальною площею 273,37 кв.м та офісу №1, загальною площею 118,91 кв.м, з приміщеним для праці з дітьми, загальною площею 51,3 кв.м, з нежилими підвальними приміщеннями в цокольному поверсі площею 201,2 кв.м. та приміщеннями технічного поверху площею 249, 25 кв.м. та жилого будинку №1а (буд.) загальною площею квартир 4810,10 кв.м із вбудованими нежилими приміщеннями загальною площею 77,97 кв.м, з приміщенням будинкоуправління, загальною площею 62,83 кв.м, з нежилими приміщеннями технічного поверху площею 249, 25 кв.м. з інженерними мережами у мкр. Ш-4-1 ж/р Котовського у м.Одесі.
Як зазначає позивач, згідно умовам договору сторони зобов'язалися здійснювати фінансування будівництва на умовах дольової участі: Управління капітального будівництва - 20% від вартості об'єкту, ТОВ „Альянс-Жилстрой” - 80% від вартості об'єкту. У подальшому сторони вносили зміни та доповнення до договору про співробітництво відповідними додатковими угодами: додаткова угода №1 від 02.08.2005р., додаткова угода №2 від 02.12.2005р., додаткова угода №3 від 01.11.2006р., додаткова угода №4 від 15.01.2007р., додаткова угода №5 від 14.12.2007р., додаткова угода №6 від 08.12.2008р., додаткова угода №7 від 26.06.2009р. Згідно п.2 додаткової угоди №5 від 14.12.2007р. сторони змінили зобов'язання щодо фінансування будівництва, які були встановлені до укладення зазначеної Додаткової угоди та визначили, що всі 100% фінансування будівництва здійснюється ТОВ «Альянс-Жилстрой». За своєю правовою природою договір про співробітництво є договором на здійснення інвестування будівництва житлових будинків. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. N 1560-ХІІ основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Статтею 20 цього Закону передбачено, що при не додержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3.2.17 договору про співробітництво ( у редакції додаткової угоди №5 від 15.12.2007 року) та наданих відповідачем листів з вимогою відшкодувати йому понесені витрати (листи додаються) позивач перерахував останньому 888877,26грн., як відшкодування витрат на будівництво, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.
Позивач в обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач безпідставно отримав кошти у розмірі 947185,26грн., що не може бути прийнято судом до уваги оскільки 20.05.2005 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой" та відповідачем Управлінням капітального будівництва Одеської міської Ради укладено договір про співробітництво №38-05И, відповідно до умов якого є співробітництво сторін по залученню інвестицій у будівництво жилого будинку №1(буд.) загальною площею квартир 4590,04 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину «Промтовари»на 1 поверсі, загальною площею 273,37 кв.м та офісу №1, загальною площею 118,91 кв.м, з приміщеним для праці з дітьми, загальною площею 51,3 кв.м, з нежилими підвальними приміщеннями в цокольному поверсі площею 201,2 кв.м. та приміщеннями технічного поверху площею 249, 25 кв.м. та жилого будинку №1а (буд.) загальною площею квартир 4810,10 кв.м із вбудованими нежилими приміщеннями загальною площею 77,97 кв.м, з приміщенням будинкоуправління, загальною площею 62,83 кв.м, з нежилими приміщеннями технічного поверху площею 249, 25 кв.м. з інженерними мережами у мкр. Ш-4-1 ж/р Котовського у м.Одесі. Згідно умовам договору сторони зобов'язалися здійснювати фінансування будівництва на умовах дольової участі: Управління капітального будівництва - 20% від вартості об'єкту, ТОВ „Альянс-Жилстрой” - 80% від вартості об'єкту. У подальшому сторони вносили зміни та доповнення до договору про співробітництво відповідними додатковими угодами: додаткова угода №1 від 02.08.2005р., додаткова угода №2 від 02.12.2005р., додаткова угода №3 від 01.11.2006р., додаткова угода №4 від 15.01.2007р., додаткова угода №5 від 14.12.2007р., додаткова угода №6 від 08.12.2008р., додаткова угода №7 від 26.06.2009р. Згідно п.2 додаткової угоди №5 від 14.12.2007р. сторони змінили зобов'язання щодо фінансування будівництва, які були встановлені до укладення зазначеної Додаткової угоди та визначили, що всі 100% фінансування будівництва здійснюється ТОВ «Альянс-Жилстрой».
Як вбачається з матеріалів справи та з наданих сторонами доказів, позивачем на виконання умов договору було перераховано 947185,26 грн. на відшкодування витрат на будівництво, тому твердження позивача про те, що відповідач безпідставно набув грошові кошти спростовується наданими останнім платіжними дорученням, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Положеннями частини1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів безпідставності набуття відповідачем грошових коштів у сумі 947185,26 грн.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Суддя Торчинська Л.О.
Повне рішення складено 01.11.2010р.