про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
16 липня 2024 року справа № 320/792/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Іллічова С.О. щодо державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та складу членів правління;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Іллічова С.О. щодо державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та складу членів правління, а саме:
- скасувати державну реєстрацію керівником ГО "СТ "Економіст" ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- скасувати державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань членами правління ГО "СТ "Економіст" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ГО "СТ "Економіст" ОСОБА_1 та членами правління ГО "СТ "Економіст" ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 .
17.01.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
У подальшому, 02.04.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді Харченко С.В. з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості відповідачів та для суду), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій: уточнити суб'єктний склад учасників процесу, зокрема, відповідача; зазначити реквізити оскаржуваного рішення щодо державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та членів правління; привести зміст позовних вимог відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.
16.05.2024 позивачем подано до Київського окружного адміністративного суду докази усунення недоліків позову, а саме уточнюючу позовну заяву від 16.05.2023 та квитанцію про сплату судового збору АТ КБ "ПриватБанк" від 15.05.2024 на суму 2147,20 грн.
Так, в уточнюючій позовній заяві від 16.05.2023 позивач звертається до суду із позовом до Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) та просить суд:
- визнати протиправним рішення від 12.01.2022 (реквізити рішення державного реєстратора 1003541070005003734) державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іллічова С.О. щодо державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та складу членів правління;
- зобов'язати Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та складу членів правління, яка здійснена державним реєстратором Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іллічовим С.О. (рішення 1003541070005003734 від 12.01.2022);
- зобов'язати Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію:
- керівником ГО "СТ "Економіст" Кокот Сергія Олександровича;
- членами правління ГО "СТ "Економіст" ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 .
У той же час, дослідивши уточнюючу позовну заяву від 16.05.2023 разом із доданими до неї документами, яка подана до суду 16.05.2024, суд дійшов висновку, що наданий уточнений позов не в повній мірі відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У прохальній частині позовних вимог позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним рішення від 12.01.2022 (реквізити рішення державного реєстратора 1003541070005003734) державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іллічова С.О. щодо державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та складу членів правління.
У той же час з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 17.01.2023 згідно із штампом відділу канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском місячного строку.
При цьому, у позовні заяві позивач не зазначає, коли він ознайомився із оскаржуваним рішенням та за яких обставин отримав його копію.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Олександр Шевченко проти України”, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).
Суд зауважує, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом одного місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Виходячи з наведеного позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження рішення від 12.01.2022 (реквізити рішення державного реєстратора 1003541070005003734) державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іллічова С.О. щодо державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи ГО "СТ "Економіст", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника ГО "СТ "Економіст" та складу членів правління.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, суд пропонує позивачу подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Частинами першою-третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 07.05.2024 про залишення позову без руху, - протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду:
- обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.