17 липня 2024 року № 320/7034/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась громадянка ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.11.2023 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату позивачу з 06.11.2023 пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 50% щомісячно, встановивши факт перебування позивача на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком у розмірі 4610,19грн.
Позивач 01.11.2023 звернувся до Головного управління із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника.
Рішенням Головного управління від 06.11.2023 о/р №930090820165 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника» відмовлено позивачу у переведенні на інший вид пенсії по втраті годувальника, оскільки позивач зареєстрований за адресою, яка не співпадає з адресою реєстрації померлого годувальника.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 36, 37 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника необхідно подати такі документи:
1) трудова книжка померлого годувальника або документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
2) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове-державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
3) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
4) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
5) свідоцтво органу ДРАЦС про, смерть годувальника або рішення суду про визначення його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
7) документи про місце проживання (реєстрації);
8) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно до п. 2 підпункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пенсійного фонду №13-1 від 07.07.2014 та №13-2 від 30.07.2015 року) до заяви про перехід на пенсію у разі втрати годувальника надаються, зокрема, такі документи:
довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
документи про місце проживання (реєстрації);
документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Згідно пп. 2-11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Суд наголошує, що позивачем до відповідача зазначеної довідки для переведення на пенсію у разі втрати годувальника надано не було.
Натомість ОСОБА_1 до суду разом із позовною заявою було надано довідку, видану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕБЕДІВ КВАРТАЛ» від 01.12.2023 про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою).
Доказів направлення вказаної довідки до пенсійного органу матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, у відповідності до вимог пункту п. 4.7 Порядку №22-1 відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу надав оцінку тим документам, які були надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії.
Суд звертає увагу позивача, що вона не позбавлена права повторно звернутись до територіального пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію у разі втрати годувальника, зокрема, долучивши довідку, видану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕБЕДІВ КВАРТАЛ» від 01.12.2023 про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою).
Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника не було надано повного пакету документів, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.