17 липня 2024 року Справа №320/27497/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 11.08.2020 №2/6-1439, виданій Управлінням Державної охорони України, з урахуванням уже виплачених сум.
3.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо скасування ОСОБА_1 з січня 2023року призначеної з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 грн.
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 з січня 2023року щомісячну доплату до пенсії, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 грн, та здійснити виплату вказаної щомісячної доплати із врахуванням раніше проведених виплат.
Позов мотивовано протиправністю обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача як військовослужбовця, з огляду на визнання неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою обмежено максимальний розмір пенсії особам, що отримують пенсію відповідно до зазначеного закону, та з огляду на неможливість звуження чи скасування заходів, спрямованих на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами. Окрім того, позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві після здійснення на виконання рішення суду від 24.08.2022 у справі № 640/27236/20 перерахунку пенсії припинено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.
24.08.2023, ухвалою суду дана позовна заява була відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишена без руху у зв'язку із невідповідністю останньої ч. 3 ст. 161 КАС України та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви.
30.08.2023 позивачем недоліки позовної заяви повністю усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, та копію матеріалів пенсійної справи позивача до суду надіслано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач з 19.12.2009 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.08.2022 у справі № 640/27236/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05.03.2019 пенсії на підставі довідки, виданої Управлінням державної охорони України від 11.08.2020 № 2/6-1439 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 05.03.2019 перерахунок та здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки, виданої Управлінням державної охорони України від 11.08.2020 № 2/6-1439, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відповідний перерахунок проведено із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами з посиланням на статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також, після проведення зазначеного перерахунку припинено з січня 2023 року виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.
Зазначені обставини були зазначені в листах Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.05.2023 № 2600-0202-8/83255 та від 09.06.2923 № 2600-0202-8/116573 за змістом яких вбачається, що після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача до виплати з 01.04.2019 склав 14 970,00 грн, тобто в межах обмежень визначених законодавством та зазначено про відсутність підстав для виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, з огляду на здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, під час якого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2 000,00 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в обмеженому розмірі та припинення виплати доплати до пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Згідно преамбули, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Як вбачається з матеріалів справи, Пенсійним фондом обмежено максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами.
Як зазначив позивач, відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії, наслідком чого є отримання пенсії в меншому розмірі ніж гарантовано Законом №2262-ХІІ.
Обмежуючи виплату пенсії позивачу максимальним розміром, відповідачем застосовано положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI статтю 43 Закону №2262-ХІІ доповнено частиною наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказану зміну визнано неконституційною.
В подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Внесення змін до положень Закону №2262-XII шляхом викладення в іншій редакції частини п'ятої статті 43 не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність, тобто такі зміни є нереалізованими (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №295/2039/17 (85804342)).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, зокрема, частина сьома статті 43, згідно з якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначені положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого Рішення, тобто - 20.12.2016.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII, який набув чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII визначено коло осіб, щодо яких обмеження з виплати пенсій протягом визначеного періоду не застосовуються.
Втім, як уже зазначалось, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратила чинність 20.12.2016.
Відтак, внесення змін до положень Закону №2262-XII у спосіб заміни слів і цифр «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року» також не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність.
Отже, враховуючи те, що виплата пенсії позивачу обмежена, в тому числі, на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (втратила чинність з 20.12.2016 на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016), до якої внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII, які, за висновком суду є нереалізованими, така підстава для обмеження максимального розміру пенсії є протиправною.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.07.2022 року у справі №580/3451/21, від 20.07.2022 року у справі №340/2476/21 та від 29.06.2022 року у справі №640/19118/18.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з виплати йому пенсії в обмеженому розмірі на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
На думку суду, невиплачена позивачу пенсія є майном у розумінні статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, втручання в право мирно володіти майном повинно бути законним, що, в свою чергу, вимагає дотримання відповідних положень законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (наприклад, рішення в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04, пункт 167). Цей принцип також означає, що застосовні положення національного законодавства мають бути достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (наприклад, рішення в справі «Будченко проти України», заява №38677/06, пункт 40).
У даному випадку, суд дійшов висновку, що втручання в право позивача, гарантоване статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснено на підставі закону, який не відповідає наведеним критеріям, оскільки зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до статті 43 Закону №2262-XII, яка втратила чинність, тобто внесені зміни не були реалізованими.
Суд також вважає, що положення проаналізованих законів стосовно обмеження максимального розміру пенсії, у тому числі частина сьома статті 43 Закону №2262-XII, не відповідають критеріям чіткості та передбачуваності.
Так, визначивши максимальний розмір пенсії Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI та встановивши, що наведене обмеження не поширюється на осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, вносяться зміни до статті 43 Закону №2262-XII, яким визначено інший максимальний розмір пенсії. При цьому після рішення Конституційного Суду України, який визнав відповідні зміни щодо максимального розміру пенсії, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII неконституційними, ухвалюється Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII, метою якого є продовження визнаного неконституційним обмеження на 2017 рік.
За таких обставин застосуванню підлягають положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI щодо непоширення на позивача обмежень максимального розміру пенсії, які є більш сприятливими для позивача, оскільки, як уже зазначалось, втручання у право мирно володіти майном, гарантоване Конвенцією, має здійснюватися на підставі закону, який повинен відповідати критеріям, зокрема, чіткості та передбачуваності.
З огляду на зроблені судом висновки, зважаючи на судову практику, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 11.08.2020 № 2/6-1439, виданій Управлінням Державної охорони України, з урахуванням уже виплачених сум.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплачувати перераховану пенсію без обмеження максимальним розміром, оскільки такі позовні вимоги направлені на захист від порушень з боку відповідача, які можуть статись в майбутньому при реалізації своїх повноважень. Наразі такі порушення відсутні, перерахунок пенсії ще не проведений, а тому дані вимоги є передчасними та відсутнє порушення права чи інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Суд не може під час ухвалення рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Отже, вказані вимоги, на сьогоднішній день є передчасними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ, згідно частин 1, 2 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ).
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (далі - постанова № 713), пунктом 1 якої установлено: з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,0 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови №713, метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Відтак, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду, з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абз.абз.1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713, свідчать про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно абзацу 3 пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки у межах спірних правовідносин перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.08.2022 у справі № 640/27236/20, з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
За таких обставин, суд приходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які виявились у припиненні нарахування та виплати з 01.01.2023 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн до призначеної пенсії та утриманні виплаченої з 01.07.2021 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн при проведенні перерахунку на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.08.2022 у справі № 640/27236/20, є протиправними.
Відтак, з огляду на викладене, а також метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 з 1 січня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 у розмірі 2 000,00 грн, та здійснити виплату вказаної щомісячної доплати із врахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 2 039,84 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 11.08.2020 № 2/6-1439, виданій Управлінням Державної охорони України, з урахуванням уже виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо скасування ОСОБА_1 з 1 січня 2023 року призначеної з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 у розмірі 2 000,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) поновити, здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2023 щомісячну доплату до пенсії, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 у розмірі 2 000,00 грн, із врахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 2 039 грн. 84 коп. (дві тисячі тридцять дев'ять гривень вісімдесят чотири копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.