16 липня 2024 року Справа № 160/12918/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України; - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду.
Копію зазначеної ухвали 03.07.2024 направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену особисто в позовній заяві. Тобто, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 та від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 15.07.2024.
03.07.2024 від позивача надійшли квитанція про сплату судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовано тим, що про дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування індексації у повному обсязі відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування та без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії, я дізнався лише з відповіді зазначеного суб'єкту владних повноважень - 16.05.2024. Крім того, звернута увага суду, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчиняючи дії щодо нездійснення нарахування індексації у повному обсязі відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 у розмірі її фактичного нарахування та без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії ніяким чином не повідомляло позивача про це у період з 01.03.2023 (день нарахування індексації до пенсії на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168) по 16.05.2024 (день отримання відповіді з ГУПФУ в Дніпропетровській області), а тому позивач вважає ці факти вказують на те, що у вказаний період позивач не міг дізнатись про порушення своїх соціальних прав, у зв'язку з чим вважає, що строк звернення до суду з даним позовом мною пропущений з поважних причин. Також, просив суд, врахувати правову позицію Верховного Суду викладену в рішенні від 15.02.2018 по справі № Пз/9901/8/18 (820/6514/17) щодо строків звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав з приводу спірних правовідносин, пов'язаних з перерахунком пенсійних виплат. Окрім того, згідно ч.1 cт. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Вирішуючи питання про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає, що частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021), в якій Суд дійшов наступних висновків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд також наголошує, що ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.
Верховний Суд щодо строків звернення до суду з позовом також неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18, постанова від 08.02.2023 у справі №360/566/22), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
З матеріалів позову судом встановлено, позивач звернувся до суду з позовом 20.05.2024 та заявив позовні вимоги стосовно оскарження дій відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії.
Водночас, зміст листа відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 16.05.2024 №30010-23020/Д-01/8-0400/24, наданого на заяву позивача від 13.05.2024 з питання пенсійного забезпечення свідчить про те, що відповідно до пункту 10 Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. Для проведення індексації пенсії на суму, що перевищує 1500,00 грн, немає законних підстав. 01.03.2023 пенсію було проіндексовано з урахування вимог пункту 10 Постанови №168.
Тобто, як вже було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом більше через майже через 1 рік та 1 місяць з 01.03.2023. Водночас, суд вважає за необхідне повторно наголосити, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його клопотання не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки позивач мав дізнатися про порушення своїх прав після отримання пенсії за березень 2023 року.
Такий висновок відповідає правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
При цьому, суд акцентує увагу, що відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.
Разом із цим, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що про факт нарахування чи ненарахування позивачу індексації пенсії та обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01 березня 2023 року останньому не могло не бути відомо принаймні з квітня 2023 року, тобто з моменту отримання пенсії за березень 2023 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до травня 2024 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Судом враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
На обґрунтування поважності причин строку звернення до суду, позивач посилаючись на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначив, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку не можуть вважатися поважними, оскільки як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин подання позивачем у травні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з березня 2023 року, суми індексації пенсії та виплати пенсії з урахуванням обмеження її розміру максимальним розміром, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Подібну позицію висловлено та неодноразово підтримано Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22 та від 08.05.2024 у справі № 400/11403/23.
Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не було наведено будь-яких аргументів та не надано жодних доказів на підтвердження обставини, які були чи об'єктивно є непереборними та не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з означеним позовом, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання наведених причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, суд доходить висновку про необхідність про відсутність правових підстав для задоволенні заяви позивача та поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду, а саме: щодо позовних вимог з 01.03.2023 до 19.11.2023.
Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 15.07.2024 включно, позивач не усунула в повному обсязі недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд зазначає, що станом на 16.07.2024 позивач не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 по 19.11.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 по 19.11.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 по 19.11.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 по 19.11.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, у тому числі розміром 1500 гривень та без обмеження максимального розміру пенсії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно