04 липня 2024 року Справа № 160/11435/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
02.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком архівної довідці від 03.03.2017 року (вих. № 759/01-26) виданої Трудовим архівом Лисичанської міської ради;
- скасувати рішення про відмову в перерахунку від 15 лютого 2024 року (вих. № 2917/03-16) прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням архівної довідці від 03.03.2017 року (вих. № 759/01-26) виданої Трудовим архівом Лисичанської міської ради та здійснити виплату, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача-1 та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 03.03.2017 року (вих.№759/01-26 та №760/01-26) за період роботи з 1987 по 1995 роки, які були видані Трудовим архівом Лисичанської міської ради, при цьому рішенням відповідача-2 відмовлено у перерахунку пенсії та вказано, що питання щодо перерахунку пенсії можливо розглянути після проведення перевірки первинних документів на підставі яких вона видана. Позивач вважає бездіяльність відповідача-1 щодо відмови в обчисленні позивачу пенсії за віком архівної довідці від 03.03.2017 року та рішення відповідача-2 про відмову в перерахунку від 15 лютого 2024 року вих. № 2917/03-16 протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивач не може бути позбавленим права на одержання належних сум пенсії. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
07.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
24.05.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що 09.02.2024 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України подано заяву про перерахунок пенсії Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 09.02.2024 та додані до неї документи, зокрема архівна довідка про заробітну плату та прийнято рішення № 046450008923 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1058, оскільки єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Копія ухвали від 07.05.2024 року та позовні матеріали були направлені відповідачу-1 через систему «Електронний суд» в його електронний кабінет та отримані відповідачем - 02.05.2024 року та 08.05.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем-1 відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком на підставі довідок про заробітну плату від 03.03.2017 року (вих.№759/01-26 та №760/01-26) за період роботи з 1987 по 1995 роки, які були видані Трудовим архівом Лисичанської міської ради.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення від 15.02.2024 року №2917/03-18 про відмову в перерахунку пенсії та вказано, що питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданої довідки можливо розглянути після проведення перевірки первинних документів, на підставі яких вона видана.
Позивач вважає бездіяльність відповідача-1 щодо відмови в обчисленні позивачу пенсії за віком архівної довідці від 03.03.2017 року та рішення відповідача-2 про відмову в перерахунку від 15 лютого 2024 року вих. № 2917/03-16 протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1. ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умовами підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 62 Закону № Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з вимогами п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 у редакції постанови правління від 07.07.2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про перерахунок пенсії від 09.02.2024 року позивач надавав архівну довідку від 03.03.2017 року вих. № 759/01-26 видану Трудовим архівом Лисичанської міської ради, в якій вказано відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 у Лисичанській геологорозвідувальній ескалації за листопад 1987 - грудень 1992 року.
При цьому, при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії пенсійним органом не було враховано вищевказану довідку.
У спірному рішення відповідача-2 від 15 лютого 2024 року вих. № 2917/03-16 з цього приводу зазначено, що після проведення перевірки відповідності даних, зазначених у довідці про заробітну плату, первинним документам, буде розглянуте питання проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, на пенсійний орган покладено обов'язок провести обрахунок пенсії за наданими довідками про заробітну плату, які видані відповідними підприємствами, установами, організаціями на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату.
В постанові від 31 серпня 2022 року № 280/8521/20 Верховний Суд дійшов висновку, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Судом встановлено, що архівна довідка про заробітну плату від 03.03.2017 року вих. № 759/01-26 видану Трудовим архівом Лисичанської міської ради та містить інформацію про розмір заробітної плати позивача в Лисичанській геологорозвідувальній ескалації за листопад 1987 - грудень 1992 року з розбивкою по місяцях, видана на підставі: «ф.173, од.зб.87-92, арк.спр.93, 94, 110-116, 113-119, 29-35 - розрахункові відомості».
Отже, надана позивачем довідка про заробітну плату містить інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видані на підставі первинних документів, про що прямо зазначено в довідці, підписана відповідальними особами, а тому відповідає вимогам Порядку №22-1.
Таким чином, пенсійним органом протиправно не взято до уваги дані вищевказаної довідки про заробітну плату позивача за відповідний період при винесенні спірного рішення про відмову у перерахунку пенсії.
При цьому, посилання відповідача-2 на те, що після проведення перевірки відповідності даних, зазначених у довідках про заробітну плату, первинним документам, буде розглянуте питання проведення перерахунку пенсії, є безпідставними і висновків суду не спростовує, оскільки надана позивачем довідка про заробітну плату містять посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, тому підстави для проведення перевірки наданої довідки у пенсійного органу відсутні.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №219/4550/17.
Крім того, пенсійним органом не зазначено строків проведення перевірки відповідності даних, зазначеній у довідці про заробітну плату, первинним документам, що само по собі порушенням прав позивача на належне пенсійне забезпечення зважаючи на те, що відповідно до Пунктами 4.1 та 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 також дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ід 15 лютого 2024 року (вих. № 2917/03-16) про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, при цьому вимоги в частині бездіяльності відповідача-1 задоволенню не підлягають, оскільки у даному випадку за принципом екстериторіальності заява позивача від 09.02.2024 року була розглянута саме відповідачем-2, а тому відсутня бездіяльність відповідача-1.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням архівної довідки від 03.03.2017 року (вих. № 759/01-26) виданої Трудовим архівом Лисичанської міської ради та здійснити виплату, з урахуванням вже отриманих сум пенсії, суд зазначає наступне.
Суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про перерахунок позивачу пенсії за віком, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням архівної довідки від 03.03.2017 року (вих. № 759/01-26) виданої Трудовим архівом Лисичанської міської ради, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн., що документально підтверджується квитанціями №0.0.3606161676.1 від 23.04.2024 року та №0.0.3606166214.1 від 23.04.2024 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1211,20 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м.Миколаїв, вул.Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15 лютого 2024 року вих. № 2917/03-16 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки від 03.03.2017 року вих. № 759/01-26 виданої Трудовим архівом Лисичанської міської ради, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв