79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.09.10 Справа№ 7/105
за позовом відкрите акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест»
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»
про стягнення заборгованості
ціна позову 19447,12грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Сорочик В.Ю.
Представники:
від позивача - Дзюба Г.Л., довіреність в матеріалах справи
від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Фарлеп-Інвест»” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Євробуд»в розмірі 19447,12грн. Також, Позивач просить судові витрати покласти на Відповідача.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором №08030310003 про надання послуг зв'язку від 03.03.2008р. та додатками №№1, 2 до договору, договором №L14731 від 04.07.2008р. про надання телекомунікаційних послуг та додатком №1 до договору, рахунком №147310708СВ від 04.07.2008р., претензією №107/08 від 11.08.2009р., рахунками на оплату послуг зв'язку №403100027478 від 31.03.2010р. на суму 9007,12грн., №14731010410 від 01.04.2010р. на суму 10440грн., актами звіряння розрахунків, статутом Позивача, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Позивача, довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ, довіреністю на право здійснення представництва, реєстром відправленої поштової кореспонденції та фіскальним поштовим чеком №4402 від 27.05.2010р., списком рекомендованої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля, платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, ст.ст.526, 527, 546 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
02.08.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про зміну позовних вимог, відповідно до якої, Позивач зменшує позовні вимоги в частині по договору від 03.03.2008р., та просить задовільними позовні вимоги по зобов'язанням за договором №L14731 від 04.04.2008р. на загальну суму 12408,96грн., в решті частини -позов залишити без розгляду.
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/105 від 14.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 40хв. 25.06.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/105 від 25.06.2010р.
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/105 від 19.07.2010р. провадження у справі зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження у справі. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду №7/107 від 03.08.2010р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги. Після повернення справи до господарського суду Львівської області провадження у справі поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15год. 00хв. 10.09.2010р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області №7/105 від 10.09.2010р. про продовження строку вирішення спору.
Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/105 від 10.09.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності.
Представнику Позивача протягом розгляду справи оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, та з врахуванням поданого нею платіжного доручення про часткову сплату Відповідачем заборгованості.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 13.07.2010р.; заяву про відсутність обставин, визначених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; заяву про ознайомлення з матеріалами справи (з матеріалами справи ознайомлена відповідно до запису на третій сторінці обкладинки справи), копію платіжного доручення №648 від 10.09.2010р. про часткову сплату (в розмірі 9000грн.) Відповідачем заборгованості.
Також, 02.08.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про зміну позовних вимог, відповідно до якої Позивач, вказуючи на неможливість подання ним матеріалів в обгрунтування правової позиції по суті спору (такі витребовувались ухвалою господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на необхідність виконання якої вказувалось в інших ухвалах по даній справі) в частині взаємопов'язаних вимог за договорами, і тому просить позовні вимоги за договором від 03.03.2008р. залишити без змін, а за договором від 04.04.2008р. збільшує позовні вимоги до загального розміру 12408,96грн.
До заяви додано розрахунок позовних вимог та поштову квитанцію про скерування кореспонденції Відповідачу.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, явка визнана судом обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки суду не повідомив.
Проте, 15.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив Відповідача на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначається, що суд повинен повернути позовну заяву та додані документи без розгляду з підстав порушення Позивачем правил поєднання двох вимог.
Інших матеріалів, які витребовувались господарським судом, Відповідачем не подано.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу серії АД №636098 з ЄДРПОУ станом на 08.07.2010р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №029394, відкрите акціонерне товариство «Фарлеп-Інфест»є юридичною особою, ідентифікаційний код 19199961, місцезнаходження -01011, м.Київ, провул.Кутузова, 3.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №375522, Львівське дочірнє підприємство «Фарлеп»є юридичною особою, ідентифікаційний код 30275194, місцезнаходження -79000, м.Львів, вул..Дорошенка, 44, кв.2.
Відповідно до статуту відкритого акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест»(нова редакція), зареєстрованого 23.02.2010р., ВАТ «Фарлеп-Інвест»є правонаступником всіх прав та обов'язків Телекомунікаційної компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Фарлеп-Інвест».
Згідно довідки головного управління статистики у Львівській області №20-09/1334 від 13.07.2010р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №202777, товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»є юридичною особою, ідентифікаційний код 33709047, адреса -82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, 54А.
04.07.2008р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено договір на надання телекомунікаційних послуг №L14731 (Далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Виконавець надає Замовнику власний порт для цілодобового прийому і передачі трафіка Замовника.
Відповідно до п.1.5 Договору, Замовник приймає надані йому Виконавцем послуги і оплачує їх. Згідно п.4.1 Договору, Замовник оплачує Виконавцеві надані послуги згідно з виставленими рахунками та відповідно до тарифів, передбачених в Додатках і Доповненнях до цього Договору.
Згідно п.п.9.1, 9.2 Договору, цей Договір складений і діє відповідно до чинного законодавства; цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р.; у випадку, якщо жодна із Сторін не виразить наміру про розірвання Договору за місяць до закінчення його терміну, його дія автоматично продовжується на кожен наступний рік. В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази вираження наміру будь-якої із Сторін про розірвання Договору.
Додатком №1 від 04.08.2008р. до Договору визначено перелік послуг, що надаються Замовнику та тарифи.
В матеріалах справи наявний рахунок на оплату послуг передачі даних №14731010410 від 01.04.2010р. на суму 10440грн. (особовий рахунок №14731).
Відповідно до представленого представником Позивача в судовому засіданні платіжного доручення №648 від 10.09.2010р., Відповідачем частково оплачено борг за телекомунікаційні послуги згідно акту №147310101409 в розмірі 9000грн.
Представником Позивача подано розрахунок заборгованості за Договором (в тому числі 3% річних та інфляційних нарахувань), виконаний за період з серпня 2008р. по червень 2010р. (щодо нарахування інфляційного збільшення) та за період з травня 2009р. по липень 2010р. (щодо нарахування 3% річних), заперечення щодо вихідних даних якого від Відповідача не надійшло та не подані.
Перевіривши проведені розрахунки суд зазначає, що при їх проведенні Позивачем допущено арифметичні помилки, проте, за відсутності відповідного клопотання згідно п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального в суда відсутні правові підстави для виходу за межі позовних вимог.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст.ст.33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р. (далі -Праивла), споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.
Відповідно до п.40 Правил, плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором. Оператор не може включати до обов'язкових умов договору вимогу про попереднє внесення абонентної плати або авансового платежу за послуги більше ніж за один розрахунковий період..
Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності боргу перед Позивачем, повної чи часткової оплати боргу (за винятком 9000грн., який оплачено Відповідачем під час розгляду справи), перевіривши правильність розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 12016,82грн. підлягають до задоволення в розмірі грн. боргу підлягають до задоволення в розмірі 3016,82грн., в частині стягнення 9000грн. провадження у справі слід припинити.
Щодо позовних вимог за договором №08030310003 про надання послуг зв'язку від 03.03.2008р. суд зазначає наступне.
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/105 від 14.06.2010р. про порушення провадження у справі, на необхідність виконання якої вказувалось в інших ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, зобов'язувалось Позивача подати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору та надати оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Зазначені матеріали, що витребовувались господарським судом, є необхідними для вирішення спору з наступних підстав:
всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору, - з метою обгрунтування поєднання вимог у позовній заяві; з метою перевірки розрахунків за договором від 03.03.2008р.; з метою перевірки під ставності позовних вимог;
оригінали документів, долучених до позовної заяви, - з метою перевірки відповідності долучених до позовної заяви копій документів, що стосуються вимог за договором від 03.03.2008р., та можливості оцінки доказів.
Незважаючи на наведені вимоги суду щодо подання необхідних для вирішення спору матеріалів, Позивачем наведені вимоги ухвал суду не виконані, та не вказано на причини невиконання таких. Натомість, представник Позивача в судовому засіданні заявила, що зазначені матеріали подані не будуть, а тому, як зазначено в заяві про зміну позовних вимог, Позивач сам просить залишити позов без розгляду в частині позовних вимог по договору №08030310003 про надання послуг зв'язку від 03.03.2008р.
Неподання матеріалів, що витребовувались господарським судом, в частині позовних вимог за договором від 03.03.2008р., та мають значення для розгляду справи, і неповідомлення про причини неподання таких, перешкоджає встановленню об'єктивної істини по справі та вирішенню спору загалом та по суті, унеможливлює оцінку доказів у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України та прийняття рішення за результатами обговорення усіх обставин справи відповідно до ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду в частині позовних вимог за договором №08030310003 про надання послуг зв'язку від 03.03.2008р.
Відповідно до вимог ст.47 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
27.09.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.10.2010 року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.5 ст.124, п.п.2,3.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.43, 45, 47, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.11 ч.1 ст.80, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 599, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п.п.40, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., суд -
1. В позові відмовити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»(ідентифікаційний код 33709047, адреса -82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, 54А) на користь відкритого акціонерного товариства «Фарлеп-Інфест»(ідентифікаційний код 19199961, місцезнаходження -01011, м.Київ, провул.Кутузова, 3) 3016,82грн. заборгованості, 120,57грн. державного мита, 146,32грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 9000грн. провадження у справі припинити.
4. В частині позовних вимог за договором №08030310003 про надання послуг зв'язку від 03.03.2008р. позов залишити без розгляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя