79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.10.10 Справа№ 6/160(2010)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецпереробка”, м.Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Контекст”, м.Львів
про: стягнення 19600грн. 00коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Кудринецький О.В.
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроспецпереробка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Контекст” про стягнення 19600грн. 00коп. основного боргу.
Ухвалою суду від 10.09.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.10.2010р. За клопотанням позивача, ухвалою суду від 04.10.2010р. розгляд справи відкладено на 18.10.2010р.
В судовому засіданні 18.10.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: м.Львів, вул.Запольська, 31/3 ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи.
Позивачем до матеріалів позовної заяви, долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2010р. відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: 79045, Львівська обл., м.Львів, Личаківський район, вул.Запольської, буд. 31, кв. 3.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).
Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Станом на 18.10.2010р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Відповідно до укладеного 24.02.2010р. між сторонами договору поставки №115/2010, позивачем за видатковими накладними № РН-00067 від 24.02.2010р. та № 00090 від 13.03.3010р. по довіреностях ЯОМ №677698 від 24.02.2010р. та №3 від 10.03.2010р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 43600грн. 00коп., за який відповідач розрахувався частково на суму 24000грн. 00коп.
Станом на час звернення з позовом до суду неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 19600грн. 00коп.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
16.06.2010р. позивачем направлено відповідачу лист-вимогу №41 від 14.06.2010р. з вимогою не пізніше 01.07.2010р. оплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 19600грн. 00коп. Однак, дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 525, 509, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контекст”, м.Львів, вул.Запольська, 31/3 (ідентифікаційний код 23271842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецпереробка”, м.Дніпропетровськ, буд.32 (ідентифікаційний код 33473523) 19600грн. 00коп. основного боргу, 196грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету 4грн. 00коп. зайво сплаченого державного мита за квитанцією ПН150 від 31.08.2010р.
Суддя