79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.02.10 Справа№ 6/174 (16/175)
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія”, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група”, м.Новояворівськ
про: стягнення 11625грн. 50коп.
Суддя: Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Полякова І.Ю.
від відповідача : не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством “Українська транспортна страхова компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група” про стягнення 11625грн. 50коп.
Справа № 16/175 передана на новий розгляд до господарського суду Львівської області постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2009р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2009р. та рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2008р. у справі №16/175 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.07.2009р. розгляд справи призначено на 17.09.2009р. Ухвалою суду від 17.09.2009р. розгляд справи відкладено на 01.10.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 01.10.2009р. розгляд справи відкладено на 28.01.2010р. За клопотанням позивача ухвалою суду від 28.01.2010р. розгляд справи відкладено на 16.02.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та поясненні №582-Ю від 30.09.2009р. Також позивачем до матеріалів справи долучено копії рішень господарського суду Львівської області у справах №№ 2/24 та 33/253 та постанов Львівського апеляційного господарського суду у справах №№ 33/253, 33/254, 3/265.
Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, письмового пояснення по суті позовних вимог не подав.
Заперечення відповідача, викладені в відзивах №3671 від 23.09.2008р., №3686 від 15.09.2008р., апеляційній скарзі. Стверджує, що договір страхування №33 від 06.07.2006р. не набув чинності, оскільки ним не сплачені чергові платежі.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши і перевіривши зібрані у справі докази та врахувавши зауваження викладені в постанові Вищого господарського суду України від 02.06.2009р., суд встановив:
06.07.2006р. між ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія” (позивач) та ТзОВ “Українська транспортна група” (відповідач) було укладено договір № 33 обов”язкового міжнародного страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування “Зелена картка”, предметом якого було обов'язкове страхування (позивачем) цивільно-правової відповідальності страхувальника (відповідача) - власника наземного транспортного засобу відповідно до Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспорних засобів”. На виконання умов договору сторонами укладаються уніфіковані страхові Поліси -“Зелена картка”, що видаються на кожен забезпечений транспортний засіб (п.1.5).
Відповідно до умов п.4.2., п.6.3.3 договору відповідач зобов”язувався сплачувати страховий платіж, загальна сума якого становить 27468грн. 00коп. : 6867грн. 00коп. на дату укладення договору, 6867грн. 00коп. до 25.10.2006р., 6867грн. 00коп. до 25.01.2007р. та 6867грн. 00коп. до 25.04.2007р. Додатком до договору №33 обов”язкового міжнародного страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування “Зелена картка” від 14.08.2006р. п. 4.2. договору №33 від 06.07.2006р. викладено в наступній редакції: Страхувальник сплачує страховику страховий платіж, нова загальна сума якого становить 23251грн. 00коп. в строк до: 2 частина - 5812грн. 75коп. до 25.10.2006р., 3 частина - 5812грн. 75коп. до 25.01.2007р., 4 частина - 5812грн. 75коп. до 25.04.2007р.
Відповідачем частково сплачено суми страхового платежу в розмірі 12679грн.75коп. (першу і другу частини) що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку (знаходяться в матеріалах справи).
Пунктом 5.2. договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами, але не раніше дати, вказаної у полісі і діє до закінчення терміну дії полісів страхування. Оскільки договір був підписаний сторонами 06.07.2007р., а строк дії полісів встановлений з 25.07.2006р. по 24.07.2007р. та з 20.07.2006р. по 29.07.2007р., договір діяв і не втратив чинності.
Заборгованість відповідача за договором становить 11625грн. 50коп. (третій та четвертий платіж), станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
Згідно статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування (частина 3 статті 16 Закону).
Договір страхування повинен містити, серед іншого, порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору (частина 4 статті 16 Закону).
Відповідно до статті 18 Закону для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.
Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування (частина 3 статті 18 Закону).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до абзацу 3 ст. 18 Закону України “Про страхування”, договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. П.4.4. договору передбачено, що договір не набуває чинності у випадку несплати першого страхового платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, перший страховий платіж було здійснено відповідачем 06.07.2006р. в сумі 6867грн. 00 коп., та сплачено другий платіж 25.10.2006р. в розмірі 5812грн. 75коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку що договір набув чинності 06.07.2006р. після сплати першого страхового внеску, а отже покликання відповідача на те, що договір № 33 від 06.07.2006р. не набрав чинності є необґрунтованим.
Відповідно до умов договору позивач, після одержання першого страхового платежу видав відповідачу уніфіковані страхові поліси на застраховані транспортні засоби. Крім того, за страховим полісом, виданим відповідно до договору, позивач сплатив страхове відшкодування по факту ДТП (відповідні докази долучені позивачем до матеріалів справи), що додатково свідчить про повне виконання позивачем усіх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 5.2. договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, але не раніше дати, вказаної у полісі і діє до закінчення терміну дії полісів страхування. Оскільки договір був підписаний сторонами 06.07.2007р., а строк дії полісів встановлений з 25.07.2006р. по 24.07.2007р. та 30.07.2006р. по 29.07.2007р., договір діяв і не втратив чинності.
Статтею 28 Закону України “Про страхування” встановлено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконання страховиком зобов”язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону; 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено (частина 3 статті 28 Закону).
Відповідно до п. 3 ст. 28 Закону України “Про страхування” дія договору страхування може припинятись та втрачати чинність, зокрема, у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору. Однак, умовами договору (п. 4.5) передбачено, що для дострокового його припинення страховик зобов'язаний письмово повідомити страхувальника.
Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України (частина 2 статті 28 Закону).
Крім того, відповідно до п. 18.2. ст. 18 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності страховик, за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором, повертає страхувальнику частку страхового платежу, вилучає страховий поліс та анулює його. Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується представником позивача в судовому засіданні, частки страхових платежів відповідачу не повертались, поліси не вилучалися і не були анульовані.
З огляду на викладене, покликання відповідача на те, що договір втратив чинність у зв'язку з несплатою чергових страхових платежів не заслуговує на увагу.
Крім того, згідно п. 4.5. договору несплата чергового страхового платежу тягне за собою призупинення дії договору, (а не його розірвання) в частині відповідальності та обов'язків страховика.
Положеннями п.4.5 договору передбачено право страховика, а не обов'язок, достроково припинити дію договору з обов'язковим письмовим повідомленням страхувальника. Доказів надсилання письмового повідомлення про дострокове припинення дії договору представники сторін суду не надали. Таким чином, договір страхування №33 від 06.07.2006р. не був достроково припинений.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, про те що позовні вимоги обгрунтовані та підялгають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525,526, 530, 599, 625, 626 ЦК України, ст. 18 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.16,18, 28 Закону України “Про страхування”, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група”, м.Новояворівськ, вул.І.Франка, 1/202 ( ідентифікаційний код 30484307) на користь Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія”, м.Київ, вул.Саксаганського, 77 (р/р 2650001004925 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, ідентифікаційний код 22945712) 11625грн. 50коп. основного боргу, 116грн. 26коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 58грн. 20коп. витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя