Справа № 931/894/23
Провадження № 2/931/23/24
15 липня 2024 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря судового засідання- Гупалик А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування,
23.10.2023 року позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_6 , і з цього дня відкрилася спадщина на його майно, зокрема, на житловий будинок за АДРЕСА_1 , загальною площею 100,2 кв.м, житловою площею 67,9 кв.м.
18.07.2023 року на підставі заяви позивача та ОСОБА_2 про прийняття спадщини та заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини в приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І. Г. була заведена спадкова справа № 170/2023 до майна померлого ОСОБА_6
01 серпня 2023 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про поділ спадкового майна до видачі свідоцтв про право на спадщину, згідно з умовами якого до ОСОБА_1 переходить право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та на земельну ділянку для обслуговування вказаного житлового будинку, розташовану за тією ж адресою, а також на земельну ділянку, площею 1,6559 га, передану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Затурцівської сільської ради.
13 жовтня 2023 року вона звернулась до нотаріуса із заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину. Однак, у його видачі їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок та запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування.
Просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та надвірними спорудами, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шельвів Локачинського району Волинської області.
24.10.2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
25.01.2024 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 931/47/24 (провадження № 2/931/71/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не прийняла спадщину.
23.04.2024 року поновлено провадження у справі, у зв'язку із ухваленням 20 березня 2024 року Локачинським районним судом Волинської області рішення у справі № 931/47/24 (провадження № 2/931/71/24), яке набрало законної сили 20.04.2024 року.
Ухвалою суду від 20.05.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 .
18.06.2024 року підготовче провадження у даній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:30 15.07.2024 року.
15.07.2024 року позивач у судове засідання не з'явилась. 20.05.2024 року подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 18.12.2023 року позовні вимоги визнав, зазначив, що вони з сестрою домовились про поділ спадкового майна після смерті батька, про місце проживання його матері ОСОБА_5 йому нічого не відомо. 15.07.2024 року відповідач не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про поважні причини неявки не повідомив, будь яких клопотань від нього не надходило.
Треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні 20.11.2023 року заперечували щодо задоволення позову, просили суд відкласти розгляд справи, позаяк мають намір звернутись до суду із заявами про надання додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини після смерті батька. Вказані клопотання третіх сторін були задоволені судом.
У судове засідання 15.07.2024 року треті особи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, а саме: ОСОБА_4 судовою повісткою, направленою за її зареєстрованим міцем проживання, що повернулась суду органом поштового зв'язку з відміткою "адресат відмовився від отримання", а ОСОБА_3 через оголошення про її виклик на веб сайті суду. Про поважні причини неявки не повідомили, будь яких клопотань, а також доказів звернення до суду із заявами про надання додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини після смерті батька не подали.
Третя особа ОСОБА_5 також не з'явилась у судове засідання, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи судовою повісткою відповідно до ст. 128 ЦПК України, що повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь яких клопотань від неї не надходило, про поважні причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, копії матеріалів спадкової справи № 170/2023 до майна померлого ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 від 16.10.2014 року (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_6 залишилось належне йому спадкове майно, зокрема, житловий будинок за АДРЕСА_1 , загальною площею 100,2 кв.м, житловою площею 67,9 кв.м., що підтверджується довідкою Затурцівської сільської ради № 250 від 11.07.2023 року, витягом з погосподарської книги № 2 за 2011-2015 роки (а.с. 8, 9).
Відповідно до вищевказаної довідки Затурцівської сільської ради спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які на день смерті покійного проживали та були зареєстровані із спадкодацем за однією адресою, та ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , і ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , які на момент смерті з батька з ним не проживали.
Заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 73230834 від 18.07.2023 року (а.с. 30).
18.07.2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини та заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини в приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І. Г. була заведена спадкова справа № 170/2023 до майна померлого ОСОБА_6 (а.с.17-19).
Той факт, що ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_6 підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.07.2023 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 28.02.2023 року, з якого вбачається, що вона після укладення шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 " (а.с. 21 на звороті, 22).
Таким чином, відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом першої черги після смерті її батька ОСОБА_6 .
Із матеріалів справи, копій спадкової справи № 170/2023, вбачається, що іншим спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, окрім позивачки, є її брат - ОСОБА_2 , і між ними 01 серпня 2023 року укладено договір про поділ спадкового майна до видачі свідоцтв про право на спадщину, згідно з умовами якого до ОСОБА_1 переходить право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку для обслуговування вказаного житлового будинку (а.с. 18, 19, 31, 32).
Інші спадкоємці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 18.07.2023 року подали нотарісу заяви, в яких зазначили, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустили і не бажають ставити питання про його поновлення (а.с. 18 на звороті, 19). Будь яких доказів щодо відмови від таких заяв та звернення до суду із заявами про визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини ними не подано.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Під час розгляду справи було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 , оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, остання є дружиною спадкодавця ОСОБА_6 та на час його смерті була зареєстрована з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
При цьому, слід ураховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Положення частини третьої статті 1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини саме постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц).
Так, матеріалами справи підтверджено що позивач, яка проживала разом із спадкодавцем, звернулася із заявою про прийняття спадщини після його смерті та нотаріусом прийнято її заяву. Водночас, отримані судом докази (довідка Затурцівської сільської ради № 7 від 03.01.2024 року) свідчать про відсутність факту постійного (більше 18 років, з 2006 року) проживання ОСОБА_5 разом з померлим ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.80), про що також не заперечували учасники справи, внаслідок чого вона не може вважатися такою, що прийняла спадщину в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки за встановлених обставин місце її реєстрації і місце постійного проживання є відмінними один від одного.
13 жовтня 2023 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, однак нотаріусом було відмовлено у видачі такого свідоцтва, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок та запропоновано позивачу звернутися до суду для визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами (а. с. 46).
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, судом встановлено, що на момент відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_6 належало право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд дійшов висновку, що право власності на нього переходить до позивача ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом і за нею необхідно визнати право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Керуючись ст. ст. 10-13, 77, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 , загальною площею 100,2 кв.м, житловою площею 67,9 кв.м, з господарськими будівлями та надвірними спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Шельвів Локачинського району Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
- ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;
- ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , серія та номер паспорта - НОМЕР_7 .
- ОСОБА_5 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта - невідомо.
Дата складення повного тексту рішення 17.07.2024 року.
Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба