01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"13" вересня 2010 р. № 02-03/1377/9
Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши матеріали
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКИЙ»
До Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного
управління юстиції
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»
Про виключення майна з опису та арешту
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКИЙ»до Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»про виключення майна з опису та арешту.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. п. 4, 5. ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що накладення арешту на майно у виконавчому провадженні суперечить діючому законодавству, не зазначаючи при цьому номеру справи, на підставі якої було відкрито спірне виконавче провадження та накладено арешт на майно та в чому саме полягає порушення діючого законодавства.
Крім того, судом встановлено, що матеріали позовної заяви взагалі не містять копії самого Акту опису та арешту майна, необхідного суду для перевірки фактів, викладених у позовній заяві.
Також позивачем зазначено, що відповідно до акту від 30.06.2010 р. Відділом державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції було описано та накладено арешт на посів соняшника, площа засіву 156,3 га на полі 2, що грубо порушує право власності на майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКИЙ».
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Пунктом 1 ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує захист усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом припинення дії, яка порушує право.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здіснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частинами 1 та 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 325 ЦК України).
Водночас відповідно до ч.1 ст. 321 України право власності є непорушним і власник не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Конституція України гарантує захист права власності. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує, зокрема, захист прав усіх суб'єктів права власності. Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (ч. 4 ст. 41). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує право розпорядження майном, не обґрунтувавши при цьому та не додавши до позовної заяви доказів на підтвердження права володіння спірним майном.
Також, позивачем зазначено, що згідно схеми поділу земель ВАТ «Держплемзавод-Світанок»на земельні частки-паї, а також згідно державного акту на постійне користування ВАТ «Держплемзавод-Світанок»поле № 2 розташоване в межах земельної ділянки № 1 в межах паїв 327-365, при цьому не обґрунтовано процесуальний статус цього товариства та не долучено до матеріалів справи копії зазначених документів.
Враховуючи той факт, що позивачем не обґрунтовано право власності на спірне майно, не долучено копії акту опису та арешту майна, на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, а також не зазначено номеру виконавчого провадження під час якого будо складено спірний акт та не обґрунтовано інших обставин справи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКИЙ»на підставі п. 3 статті 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що при повторному зверненні до суду до матеріалів справи необхідно долучити копію акту опису та арешту майна, а також докази, які підтверджують правомірність складення та чинність цього акту.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись частиною першою пункту 3 статті 63, Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Суддя Л. В.Сокуренко